Мобілізація працівника: покрокова інструкція для кадровика

У зв’язку із збройною агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони нашої держави затверджено Указ Президента від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі – Указ № 69), відповідно до якого проводиться мобілізація на всій території України.

Що таке мобілізація?

Згідно зі ст. 1 Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу.

Мобілізація може бути загальною або частковою та проводитися відкрито чи приховано.

Указом № 65 з 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

Гарантії для мобілізованого працівника

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації на особливий період, зберігаються місце роботи і посада на строк до закінчення такого періоду або до дня фактичного звільнення.

Нагадаємо, що до 19.07.2022 за призваним працівником зберігався ще й середній заробіток. Але цю гарантію було скасовано Законом від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Місце роботи і посада зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні в медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Ця гарантія діє до дня, що настає за днем їх взяття на військовий облік у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) після звільнення з військової служби в разі закінчення ними лікування в медичних закладах (незалежно від строку лікування), повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Гарантія щодо збереження місця роботи і посади не поширюється:

• на осіб, які займали виборні посади в ОМС та строк повноважень яких закінчився;
• осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту;
• осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації в особливий період, набувають статусу військовослужбовців, тому на них поширюються пільги та гарантії, передбачені Законом від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» та Законом від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» (далі – Закон № 2011).

Згідно зі ст. 8 Закону № 2011 час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову в особливий період особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах.

Проте з 19.07.2022 з набуттям чинності Закону від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» цей період не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

Мобілізованих працівників не можна звільняти на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП, а також з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41). Крім того, не рекомендується звільняти іх на підставі п. 1 та 2 ст. 36 КЗпП, оскільки з цього приводу є численні роз’яснення держорганів та судова практика на користь мобілізованих працівників.

Оформлення кадрових документів мобілізованого працівника

На військову службу під час мобілізації громадян призивають ТЦК, видаючи повістку.

На підставі повістки роботодавець видає наказ (див. зразок) про увільнення працівника від роботи на час служби за призовом зі збереженням місця роботи і посади (ст. 119 КЗпП).

У табелі обліку робочого часу ставиться відмітка «ІН» код 22, якщо підприємство вирішить за власний кошт зберігати за мобілізованим працівником середній заробіток. Але якщо підприємство не зберігає середній заробіток за призваним працівником з 19.07.2022, то в табелі обліку робочого часу ставиться відмітка «І» код 30.

Зразок

Мобілізація підприємця, у якого є наймані працівники

Згідно з п. 10 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані в разі призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду.

Законодавство не зобов’язує фізособу-роботодавця заздалегідь попереджати працівника про припинення трудових відносин на зазначеній підставі. Також не передбачено виплачувати в такому разі вихідну допомогу.

Однак слід звернути увагу на деякі особливості застосування п. 10 ст. 40 КЗпП виходячи із формулювання цієї норми, а саме:

• роботодавець – фізична особа лише має право, але не зобов’язаний звільнити працівника;
• звільнити працівника неможливо, якщо йдеться про призов роботодавця – фізичної особи на військову службу у звичайний, а не в особливий період.

Згідно зі ст. 47 КЗпП, у разі мобілізації роботодавець-фізособа може виконати свої обов’язки щодо проведення розрахунку зі звільненим працівником протягом місяця після демобілізації – без застосування санкцій і штрафів. Тобто звільнити працівника можна, але, на відміну від юридичної особи, розрахунок при звільненні роботодавець-фізособа має право провести після своєї демобілізації і повернення.

Висновки

На період призову працівників у зв’язку з мобілізацією під час особливого періоду за ними зберігаються місце роботи та посада на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП. Починаючи з 19.07.2022 за ними не зберігається середній заробіток, проте роботодавець за рахунок власних коштів може зберігати середній заробіток за мобілізованим працівником.