Зміни в законодавстві щодо виплати державної соціальної допомоги

З 1 липня 2020 року умовипризначення державної соціальної допомогидещо змінилися. Якими нормами тепер слід керуватися та хто не зможе більш отримувати соцдопомогу, дізнавайтеся зі статті.

Законом від 02.06.20 р. № 646-IX (далі – Закон № 646) було внесено зміни до низки соціальних законів та Закону від 05.07.12 р. № 5067-V «Про зайнятість» (далі – Закон № 5067). Зокрема, оновлено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затверджений постановою КМУ від 24.02.03 р. № 250 (далі – Порядок № 250).

Відповідно до зазначених змін з 01.07.20 р. державна соцдопомога призначається за дещо зміненими умовами (детальніше про це – далі). Допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30.06.20 р. включно, виплачується до закінчення строку її призначення.

Із 01.01.21 р. органи соцзахисту населення (ЦНАП) прийматимуть заяви від осіб для отримання допомоги малозабезпеченим з необхідними документами лише поштою або в електронній формі (через офіційний вебсайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Єдиний державний вебпортал електронних послуг), крім осіб які проживають в сільській місцевості, з використанням електронного цифрового підпису.

Із 01.03.21 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами територіальної громади винятково з формуванням електронної справи (п. 3 Порядку № 250).

Розглянемо що змінилося в умовах надання кожного виду допомоги.

Допомога одиноким матерям (батькам)

Нагадаємо, що відповідно до ст. 18¹ Закону 21.11.92 р. № 2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811) право на допомогу на дітей мають одинокі матері, які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації, немає запису про батька (матір) або запис про батька (матір) здійснено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника.

Зверніть увагу: жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. У разі реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

З 01.07.20 р. для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у порядку, установленому КМУ. Такі умови передбачено Порядком № 250.

Допомога одиноким матерям (батькам, усиновлювачам), які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму (далі – ПМ) для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за шість місяців (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (ст. 18³ Закону № 2811).

Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім’ї для призначення соцдопомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07.20 р. № 632 (далі – Порядок № 632).

Відповідно до п. 10. Порядку № 250 державна соцдопомога не призначається, якщо:

1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької (професійної незалежної діяльності), не здобували освіти за денною формою в закладах загальної середньої, професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи.

Однак із цього правила є виняток: допомога призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:

• сплатили або за них сплачено ЄСВ у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
• доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку ЛКК, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

2) особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів, будь-яких послуг (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. грн (раніше сума не мала перевищувати 10-кратної величини ПМ для сім’ї);

3) у власності сім’ї єдруга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, не придатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (раніше площа нерухомості не мала перевищувати 21 м²);

4) у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). Водночас не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соцзахисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Якщо у складі малозабезпеченої сімʼї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили мінімального розміру ЄСВ сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога призначається не більш як на два шестимісячних періоди, якщо:

• у складі сім’ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду;
• відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

Допомога на дітей за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги; на один шестимісячний період, якщо сім’я є багатодітною і звернулася за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям у липні – грудні 2020 року.

Виплата допомоги припиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб, служб у справах дітей, уповноваженої особи, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Крім того, виплата державної соціальної допомоги припиняється:

• якщо сім’єю подано недостовірні (приховано) відомості, що вплинули (могли вплинути) на отримання допомоги (на визначення її розміру), або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід, без оформлення, реєстрації – з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. У такому разі на наступний строк допомогу може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
• у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;
• за заявою отримувача допомоги – з місяця, що настає за місяцем її подання;
• якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацом шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим – двадцять першим пп. 1, пп. 2 і 3 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.18 р. № 792, – з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з центру зайнятості;
• у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше як 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, – з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з Держприкордонслужби.

Застереження! Інформування органів соціального захисту стосовно реєстрації (припинення реєстрації) як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї, здійснюється центрами зайнятості щомісяця до 10-го числа місяця, що настає за звітним періодом.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

Згідно зі змінами, внесеними Законом №646 до ст. 18 Закону № 2811 допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається в розмірі, що становить 2,5 розміру ПМ для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру ПМ для дитини відповідного віку.

У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру ПМ (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, – 3,5 розміру ПМ) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Допомога при народженні дитини та допомога при усиновленні

Звертаємо увагу, що хоча ст. 12 Закону № 2811 щодо розміру допомоги при народженні викладено в новій редакції, сам розмір і порядок виплати суттєвих змін не зазнали. Уточнено, що допомога призначається в розмірі 41 280 грн при народженні як першої, так і кожної наступної дитини.

Як і раніше, виплата допомоги здійснюється одноразово в сумі 10 320 грн, а решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому КМУ.

Згідно зі змінами право на допомогу при усиновленні дитини має особа, яка є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновила дитину з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування або дитину, батьки якої надали згоду на її усиновлення, крім випадку усиновлення одним із подружжя дитини іншого подружжя (якщо усиновлювачами є подружжя – один з них на їх розсуд) (ст. 12¹ Закону № 2811).

Зміни в законодавстві для малозабезпечених сімей

Нагадаємо, що соціальна допомога призначається й виплачується відповідно до Закону від 01.06.2000 р. № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (далі – Закон № 1768) малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або не залежних від них причин (додано формулювання) мають середньомісячний сукупний дохід, менший від ПМ для сім’ї, та призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

Змінилися визначення щодо малозабезпечених, а саме:

• з’явився новий вид допомоги – допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї – безвідсоткова поворотна фінансова допомога, яка надається одноразово непрацюючій працездатній особі з числа членів малозабезпеченої сім’ї для організації підприємницької діяльності та сприяння її економічній самостійності. Тобто передбачено надання малозабезпеченим сім’ям одноразової допомоги для організації підприємницької діяльності. Порядок її надання має затвердити КМУ;
• розширено поняття малозабезпеченої сім’ї, відповідно до якого до складу сім’ї включаються: чоловік, дружина; рідні та усиновлені діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання в закладах освіти (у т. ч. у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними й перебувають на їхньому утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. Водночас до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання в закладах освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону № 1768 середньомісячний сукупний дохід сім’ї – це обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Порядком № 632.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між ПМ для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом (ст. 5 Закону № 1768).

Раніше цей розмір визначався як різниця між ПМ для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом та не міг перевищувати 75 % ПМ для сім’ї.

Вилучено норму, згідно з якою розмір допомоги збільшувався на кожну дитину віком до 13 років на 250 грн, на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 грн.

Законом № 646 дещо змінено умови визначення сукупного доходу малозабезпеченої сім’ї. До нього зараз не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть участь в антитерористичній операції, а також інші доходи, визначені КМУ. У разі якщо непрацююча працездатна особа працевлаштувалася або забезпечила себе роботою самостійно в шестимісячному періоді отримання допомоги, до сукупного доходу сім’ї для призначення такої допомоги на наступний період враховується лише 50 % доходу, отриманого у вигляді зарплати (грошового забезпечення), або доходу від підприємницької діяльності. Ця норма застосовується одноразово під час наступного звернення за призначенням допомоги. Кожним наступним зверненням вважається повторне подання заяви та декларації у строк, який не перевищує шести календарних місяців після припинення виплати раніше призначеної допомоги.

Якщо непрацююча працездатна особа перебуває на обліку в центрі зайнятості більш як 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги не працевлаштувалася, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 %, на наступний період ― на 75 %. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.

Соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю

Крім умов, які були передбачені раніше Законом від 16.11.2000 р. № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», згідно зі змінами, внесеними Законом № 646, КМУ повинен розробити окремий Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги та визначити перелік документів, необхідних для призначення допомоги.

Соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю

Унесено зміни до ст. 7 Закону від 18.05.04 р. № 1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». Зокрема, розширено перелік осіб, яким призначається державна соціальна допомога на догляд, а саме: на одиноких осіб, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону від 09.07.03 р. № 1058-IV або Закону від 09.04.92 р. № 2262-XII. Розмір допомоги становитиме 40 % ПМ для осіб, які втратили працездатність.

Зміни до законодавства про зайнятість

Розширено перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Згідно зі змінами, унесеними Законом № 646 до ст.14 Закону № 5067, до цієї категорії додано непрацюючих працездатних осіб, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

Визначення цієї категорії внесено до ст. 1 Закону № 1768.

Отже, непрацююча працездатна особа – особа працездатного віку з числа членів малозабезпеченої сім’ї, яка за станом здоров’я здатна до активної праці і не працює, не проходить військову службу, не займається підприємницькою діяльністю чи професійною незалежною діяльністю, не здобуває освіту за денною формою в закладах освіти.

 Звісно, зміни дивні, адже фактично додано нову категорію осіб (так звану квотну, або 5%-ову квоту), яку роботодавець включає до Інформації про перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Але як непрацююча особа може потрапити до роботодавця – це питання. Напевне, законодавці мають якийсь план. Адже змінами до Закону № 5067 передбачено додатковий захід щодо сприяння зайнятості населення, а саме створення стимулів для інтеграції на ринок праці непрацюючих працездатних осіб з числа членів малозабезпечених сімей.

Контроль за правильністю призначення та виплати державної соціальної допомоги

Контроль за правильністю призначення і виплати державної соціальної допомоги, використання коштів держбюджету, спрямованих на надання такої допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки.

Зверніть увагу, що під час надання державної соціальної допомоги проводиться перевірка майнового стану членів сім’ї в порядку, визначеному КМУ, зокрема ретельно вивчається декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги.