Графіки роботи та змінності: спільне та відмінне

Як свідчать питання, що виникають на семінарах, слухачі часто плутають графіки змінності з графіками роботи. Графік змінності застосовується лише на тих підприємствах, де здійснюється безперервний виробничий процес. Нерідко роботодавці не беруть до уваги даний факт і вводять змінний режим помилково. Розберемося, в яких випадках застосовуються графіки змінності, а коли необхідно складати графіки роботи.

Статтею 57 КЗпП визначено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності із законодавством.

Незважаючи на те що законодавство про працю не дає визначення поняття «змінна робота», в ст. 58 КЗпП зазначено, що при таких роботах працівники чергуються по змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. А перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

У свою чергу, Мінсоцполітики в листі від 29.04.16 р. № 493/13/84-16 приходить до висновку, що під змінною роботою розуміється метод організації праці в дві, три або чотири зміни, який може бути безперервним або з перервами, при якому працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих же робочих місцях відповідно до графіка змінності. Такий метод організації праці вводиться у випадках, коли тривалість виробничого процесу перевищує допустиму тривалість щоденної роботи, а також з метою більш ефективного використання обладнання, збільшення обсягів продукції, що випускається або послуг (див. мал.).

Мал. Графік змінності

При складанні графіка змінності слід пам'ятати, що тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). А призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст. 59 КЗпП).