Товарна позика: оформлення договору

Якщо суб’єктові господарювання (далі – СГ) потрібні які-небудь товарно-матеріальні цінності (далі – ТМЦ), але він обмежений в грошових коштах, їх можна взяти у позику у іншого СГ або фізособи. На практиці найчастіше укладають договори позики грошових коштів, проте законом не заборонено брати у позику ТМЦ (наприклад, зерно, добрива, будматеріали і т. д.). У консультації розповімо, як правильно оформити договір товарної позики.

Запитання – відповіді

У чому суть договору товарної позики?

Правові основи укладення договору позики викладені в гл. 71 Цивільного кодексу (далі – ЦК).

Так, згідно зі ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду та якості. Тобто за договором позики можна передати не лише гроші, але і речі.

Слід знати! У Податковому кодексі (далі – ПК) немає визначення товарної позики. Відповідно до пп. 14.1.267 ПК позика – це грошові кошти, що надаються резидентами – фінансовими установами або нерезидентами (окрім тих, що мають офшорний статус) позичальникові на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Тому нам необхідно керуватися п. 5.3 ПК, який говорить: якщо у ПК термін не визначений, то він вживається в значенні, встановленому іншими законами. Це означає, що під час оформлення товарної позики потрібно орієнтуватися на норми ЦК.

Хто може бути сторонами договору товарної позики?

Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. Обидва можуть бути як СГ (підприємства, установи, організації та фізособи-підприємці), так і фізособами.

У якій формі укладається договір позики?

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо (ст. 1047 ЦК):

• сума позики перевищує 10 НМДГ (170 грн);
• позикодавцем є юрособа (незалежно від суми позики).

Таким чином, договір позики між юрособами укладається тільки у письмовій формі. Якщо ж договір товарної позики укладається між фізичною і юридичною особою, то незалежно від суми позики він повинен мати письмову форму (ст. 208 ЦК).

Які суттєві умови треба включити в договір товарної позики?

Суттєвими умовами цього договору є: предмет, строк дії та кількість товару того ж роду і якості, яку потрібно повернути. Без цих умов договір вважається неукладеним.

Предметом договору позики є товари, визначені родовими ознаками.

Пам’ятайте про обмеження! Не можна взяти у позику приміщення, автомобіль, комбайн, земельну ділянку, оскільки це майно має індивідуальні ознаки. Згідно зі ст. 184 ЦК річ є визначеною родовими ознаками, якщо має ознаки, властиві усім речам того ж роду, і вимірюється числом, вагою, мірою. Крім того, річ, що має лише родові ознаки, є замінимою. Це можуть бути будь-які речі з однаковими характеристиками (зокрема, якістю), які можна виміряти числом (1, 1 000 і т. п.), вагою (кг, л, т і т. п.), мірою (ящики, вагони і т. п.). Наприклад, сюди можна віднести продукти харчування, добрива, будматеріали.

Визначальну роль грає не вартість товару, а його якість, кількість і характеристики. Тобто незалежно від вартості товару позичальник все одно повинен повернути позикодавцеві товар у тій же кількості, якості і з такими ж характеристиками.

Наприклад, позичальник позичив 500 кг кормового буряка, отже, і повернути він повинен 500 кг кормового буряка (не цукрового, а саме кормового).

Як визначити строк повернення позики?

У договорі визначаються порядок і строки повернення товарної позики (ч. 1 ст. 1049 ЦК). Строк договору позики чинним законодавством не встановлений, тому його визначають за взаємною згодою. Договором можна передбачити повернення позики повністю до призначеного строку або у розстрочку (наприклад, рівними або різними частками щомісячно або щокварталу; до яких-небудь фіксованих дат і т. п.).

Важливо: якщо строк повернення позики в договорі не прописаний, позика має бути повернена протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем письмової вимоги позичальникові. Проте ми все ж радимо обов’язково вказувати в договорі строк повернення позики, щоб уникнути суперечок з контрагентом і податковою.

Чи можна передбачити в договорі сплату процентів позикодавцеві?

Товарна позика за умовчанням є безвідплатною, тобто не передбачає сплату процентів позичальником (ч. 2 ст. 1048 ЦК). Проте сторони в договорі можуть встановити розмір і порядок отримання процентів. Якщо розмір процентів у договорі не прописаний, він визначається на рівні облікової ставки НБУ (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Відмітимо, що договір товарної позики не вважається фінансовою послугою в розумінні Закону від 12.07.2001 № 2664-ІІІ, тому його можуть укладати звичайні СГ.

Коли договір товарної позики вважається укладеним?

Договір товарної позики вважається укладеним з моменту передання товару. Тому факт передання товару позичальникові слід зафіксувати. Для цього треба оформити накладну або акт приймання-передачі. Ігнорувати складання цих документів не рекомендуємо, адже у разі виникнення спорів за договором позики суди передусім повинні встановити, чи було фактично передано товар. І якщо факт передачі не доведений, договір позики вважається неукладеним.

Позика має бути надана способом, вказаним в договорі. Датою передання товару є дата, вказана в накладній або акті.

Між фермерським господарством (далі – ФГ) і приватним підприємством (далі – ПП) був укладений договір позики – про передання 1 т річкового піску. Але зараз ФГ не може повернути такий же товар ПП. Чи можна виплатити ПП гроші, тобто замінити в договорі позики первісне зобов’язання?

Так, можна. Пояснимо детальніше.

В даному випадку договір позики потрібно перетворити на договір купівлі-продажу. Це можна зробити через новацію. Розберемося, як це оформити.

Як ми вже згадували, предметом договору позики можуть бути речі, визначені родовими ознаками. Такою є річ, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, і вимірюється числом, вагою, мірою (наприклад, пальне певної категорії, добрива, зерно певного сорту і якості, приладдя, інструменти і т. п.).

Тобто предметом договору можуть бути гроші та речі з родовими ознаками, які мають однакову характеристику і які можна виміряти числом (у кількості 100 шт.), мірою (ящики і т. п.), вагою (л, т і т. п.). Тобто якщо ФГ узяло у позику 1 т піску річкового, воно повинне повернути такий же пісок і в такій же кількості. Зрозуміло, що речі використовуються в процесі їх використання, але натомість треба знайти і повернути позикодавцеві такі ж.

Якщо ж обставини змінилися, сторонам необхідно перетворити договір позики на договір купівлі-продажу. Угода про заміну первинного зобов’язання новим називається новацією (ст. 604 ЦК).

Зверніть увагу: сторони правовідносин залишаються ті ж, а зобов’язання міняються. Така угода не припиняє правового зв’язку сторін, оскільки замість старого зобов’язання виникає погоджене ними нове. Тобто замість повернення ПП (позикодавцеві) таких же речей ФГ (позичальник) за договором купівлі-продажу повинно сплатити ПП гроші.

Нагадаємо, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно/товар у власність іншій стороні (покупець), який приймає або зобов’язується прийняти його та сплатити певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Предметом такого договору може бути товар (у нашій ситуації – пісок річковий). Тоді покупець платить гроші в передбачених умовами договору порядку і строк. Договір купівлі-продажу речей, товарів укладається в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення (ст. 208, 656 ЦК). Сторонами можуть бути юридичні або фізичні особи.

Тобто в даному випадку треба:

• оформити новацію шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору позики (див. зразок нижче). Сторони змінюють зобов’язання позичальника щодо повернення отриманих у позику речей і замінюють його новим – сплата грошової суми за такі речі. Новація повинна містити вказівку на первинне і нове зобов’язання, наміри сторін вчинити новацію (див. постанову Верховного Суду від 13.03.2019, ЄДРСР, реєстр. № 80622502);
• укласти новий договір (у нас – купівлі-продажу).

Обидві угоди слід оформити в один день.

Зразок