Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Договір про спільну діяльність: як відрізнити від договорів підряду та оренди

25.08.2022 744 0 2

Якщо сільгосппідприємство має намір використовувати для вирощування сільгосппродукції земельну ділянку, яка належить держустанові (наприклад, інтернату, навчальному закладу тощо), то сторони часто укладають договір про спільну діяльність (далі – договір про СД). Цей вид договору має багато особливостей та обмежень. Звичайно, кращим варіантом було б укласти договір суборенди із сільгосппідприємством, у якого є всі необхідні ресурси для вирощування сільгосппродукції. Але якщо земля є об’єктом державної або комунальної власності та використовується іншою установою на праві постійного користування або оренди, то зазвичай існує заборона на її передачу в суборенду. Крім того, у держустанов, як правило, немає ні коштів, ні техніки для самостійної обробки ділянки. Тому якщо сільгосппідприємство все ж таки вирішить укласти договір про СД, то треба чітко розуміти, чим він відрізняється від договору підряду або договору оренди земельної ділянки, щоб надалі його не визнали недійсним.


Основні правила укладення договору про СД

Правила укладення договору про СД викладені у гл. 77 Цивільного кодексу (далі – ЦК). За цим договором сторони (учасники) зобов’язуються діяти сумісно без створення юридичної особи для досягнення спільної мети, що не суперечить законодавству (ст. 1130 ЦК). При укладенні такого договору інша юрособа не створюється, сторони співпрацюють на умовах, передбачених договором, залучаючи або не залучаючи для цього власне майно.

Пам’ятайте! За наявності певних обставин договір про СД підлягає реєстрації в податковому органі з присвоєнням реєстраційного номера платника податків (п. 64.6 Податкового кодексу, далі – ПК). Див. про це докладніше у консультації «Реєстрація договору про спільну діяльність та оподаткування операцій за ним».

СД може здійснюватися двома способами:

  • без об’єднання вкладів учасників (ч. 2 ст. 1130 ЦК);
  • на основі об’єднання вкладів учасників (ідеться про просте товариство). За договором простого товариства сторони беруть зобов’язання об’єднати вклади і діяти спільно, маючи на меті отримання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК). Але такі правовідносини зовсім не обов’язково називати договором простого товариства, для цього можна використовувати загальний термін – договір про СД.

Форма договору. Договір про СД укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1131 ЦК) і не підлягає нотаріальному посвідченню. Проте за бажанням однієї зі сторін він може бути посвідчений нотаріусом. Недотримання письмової форми договору може призвести до його нікчемності (ст. 218 ЦК).

Сторони. Сторонами договору можуть бути юридичні та фізичні особи, кількість сторін законом не обмежується. Тобто учасників може бути більше двох. Це можуть бути держустанови або підприємства приватної форми власності.

Істотні умови. Стандартними істотними умовами договору є: предмет, ціна і строк дії (ст. 180 Господарського кодексу, далі – ГК). Крім того, сторони договору про СД мають право визначати на власний розсуд інші істотні умови договору.

Інші умови. До договору про СД рекомендуємо включити також такі умови (ч. 2 ст. 1131 ЦК):

  • порядок координації сумісних дій учасників або ведення їх спільних справ;
  • правовий статус виділеного для СД майна;
  • покриття витрат і збитків учасників;
  • участь сторін у результатах сумісних дій;
  • інші умови, що координують їх діяльність.

Крім переданих кожним учасником вкладів, після початку СД спільним майном також є результати такої діяльності, зокрема вироблена продукція, отримані плоди та доходи. Подальша доля результатів діяльності, наприклад вирощеної сільгосппродукції, визначається учасниками СД (продати, розділити між собою тощо).

Як правильно в договорі про СД прописати мету діяльності?

Необхідно викласти основну мету, заради якої сторони об’єднуються (отримання прибутку, будівництво об’єкта, вирощування продукції тощо). Наприклад, якщо сільгосппідприємство укладає договір про СД із закладом освіти, то однією із цілей потрібно зазначити надання теоретичних знань і практичних навиків учням/студентам/вихованцям у сфері сільського або підсобного господарства.

Вирощена за результатами СД сільгосппродукція може бути реалізована в рамках такої СД (продається, а отриманий прибуток ділиться між учасниками) або передана кожному з учасників пропорційно його вкладу.

Цей нюанс випливає з мети об’єднання учасників. Тому метою може бути вирощування певної сільгосппродукції та її розподіл між сторонами (коли учасникам видана продукція, необхідна для їх власної діяльності) або вирощування продукції й отримання прибутку від її продажу.

Які вклади можуть робити учасники договору про СД?

Вкладом може бути майно, кошти, професійні та інші знання, навики й уміння, ділова репутація та зв’язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК). В умовах договору потрібно прописати, який вклад робить кожна сторона, порядок і строки внесення (наприклад, у разі порушення строку учасник вибуває з СД). Необхідно провести оцінку вкладу кожного, зробивши це самостійно (скласти акт окремо від договору) або звернувшись до незалежного експертного оцінювача.

Також слід розрахувати частку кожного учасника у спільному майні СД. Це важливо тому, що за загальним правилом внесене майно, вироблена продукція й отримані від діяльності плоди та доходи є спільною частковою власністю учасників (пропорційно частці кожного), якщо сторони не встановили інше.

Порада: учасник, який передав майно в більшому розмірі, отримає і більше прибутку. Утім, може бути й так, що сторона внесла менше майна, але виконує всю поточну роботу і саме завдяки їй СД приносить дохід. Тому доцільно конкретизувати в договорі частку кожного учасника.

Докладніше з консультацією про укладення договору про СД зі зразком такого договору можна ознайомитися у консультації «Як укласти договір про спільну діяльність».

Як укласти договір про СД, щоб його не визнали недійсним: наші рекомендації

1. Вивчаємо статут учасника договору про СД (особливо, якщо учасником є неприбуткова організація – школа, коледж тощо).

Законодавством не встановлені обмеження щодо статусу осіб, які мають право укладати договір про СД. Тобто учасниками СД можуть бути на загальних підставах будь-які особи (як фізичні, так і юридичні), які мають право виступати учасниками цивільних правовідносин (володіють цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю). Проте перед укладенням договору рекомендуємо вивчити статутні документи неприбуткової організації та документи на земельну ділянку, що перебуває у власності або користуванні такої організації.

Нагадаємо: неприбутковою організацією/підприємством/установою є суб’єкт, метою якого є благодійна та інша діяльність, а не отримання прибутку. Про неприбуткові організації йдеться в п. 133.4 ПК.

Неприбуткова організація може отримувати дохід (прибуток), але він використовується виключно для фінансування витрат на її утримання, реалізацію мети і напрями діяльності, які визначені установчими документами (пп. 133.4.2 ПК). Отже, школа, коледж, інша неприбуткова організація можуть отримати від СД дохід, який буде використаний за виключними напрямами.

Якщо, наприклад, у школи є земельна ділянка, передана їй на праві постійного користування, а у сільгосппідприємства є необхідна сільгосптехніка, персонал, знаряддя праці для обробки землі, то вони можуть укласти договір про СД.

Проте, як було зазначено вище, при укладенні договорів про СД з установами державної та комунальної власності спершу треба вивчити їх установчі документи, а також документи про статус такого суб’єкта майна (у т. ч. і земельної ділянки).

Якщо у статуті неприбуткової організації встановлена заборона на укладення договорів про СД, то співпраця з нею неможлива.

2. Прописуємо тільки ті умови, які підтверджують правову природу договору про СД.

Завважимо, що договори про СД часто оспорюються прокурорами або самими сторонами договору. Так, позивачі нерідко вимагають визнання договору про СД недійсним у зв’язку з тим, що це не договір про СД, а прихований договір оренди земельної ділянки (див., наприклад, рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.2020, ЄДРСР, реєстр. № 90855158; постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, ЄДРСР, реєстр. № 100916555). Тому радимо приділити особливу увагу (і максимально ретельно їх прописати) умовам договори, які підтверджують правову природу договору про СД.

Характерною особливістю договору про СД, яка відрізняє його від договору оренди, є те, що мета сторін договору про СД є єдиною (спільною), тоді як за договором оренди сторони діють з протилежними цілями: орендодавець має намір отримати кошти за передачу землі у володіння і користування, орендар – самостійно володіти і користуватися землею, заплативши за це гроші.

Зверніть увагу: до договору про СД не можна включати положення про те, що учасникові, який є власником/орендатором/користувачем земельної ділянки, платитиме за користування землею інший учасник (учасники).

Також не варто включати до договору про СД умови, характерні для договору підряду на вирощування сільгосппродукції.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник, у свою чергу, повинен прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК).

Договір підряду може укладати на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові. Наприклад, результатом буде засіяне поле або вирощена сільгосппродукція.

Отже, якщо в однієї особи є земельна ділянка, але відсутні матеріали і техніка для її обробки/засівання, можна звернутися за допомогою до стороннього підприємства, яке надає такі послуги. Тоді підрядник виконає роботу, отримає за неї кошти, а замовник матиме оброблене поле і прибуток від урожаю.

Тобто якщо в однієї сторони є земля сільгосппризначення, але немає достатніх ресурсів для її обробки і вирощування сільгосппродукції, а в іншої – такі ресурси в необхідному обсязі, то замість договору про СД можна укласти договір підряду. Його головною перевагою порівняно з договором про СД є відсутність обов’язку вести окремий (досить складний) облік.

Проте якщо сторони все ж таки вирішать укласти саме договір про СД, тоді при його складанні необхідно чітко дотримувати правила, установлені гл. 77 ЦК.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали