Чи буде відповідальність за невиплату середнього заробітку мобілізованому працівникові

З 19.07.2022 набув чинності Закон від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352), яким, зокрема, роботодавців звільнили від обов’язку зберігати середній заробіток за мобілізованими співробітниками. Водночас деякі роботодавці у зв’язку з фінансовими труднощами не могли виплачувати середній зароботок таким працівникам і до 19.07.2022, коли цей обов’язок був прямо закріплений у КЗпП.

У консультації розглянемо, чи зможуть роботодавці уникнути штрафних санкцій за невиплату середнього зароботка до 19.07.2022 у зв’язку з прийняттям Закону № 2352.

Запитання – відповіді

Що змінилося для мобілізованих працівників після 19.07.2022?

Нагадаємо, раніше згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП роботодавці зберігали середній заробіток, місце роботи і посаду за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення працівника.

Тепер же відповідно до п. 17 Закону № 2352 із цієї норми прибрали слова про середній заробіток, тобто з 19.07.2022 за мобілізованими працівниками зберігається тільки місце роботи і посада.

Це означає, що середній заробіток має бути виплачений такому працівникові в найближчий до виплати зарплати строк по 18.07.2022 включно (ст. 115 КЗпП), адже прикінцевими і перехідними положеннями Закону № 2352 не визначені особливості застосування норми ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Тобто з дня набуття чинності Законом № 2352 за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу до дня набуття чинності цим Законом, слід зберігати тільки місце роботи і посаду (див. коментар Мінекономіки до Закону № 2352).

Важливий момент: якщо роботодавець не бажає позбавляти середнього заробітку співробітника, призваного на військову службу або прийнятого на військову службу за контрактом, навіть не зважаючи на те, що такий обов’язок скасували, він може і далі виплачувати середній заробіток. За це його не покарають, адже згідно зі ст. 91 КЗпП підприємства, установи, організації в рамках своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.

Співробітник був призваний на військову службу в квітні 2022 року, проте роботодавець не виплачував йому середній заробіток. Чи може Держпраці накласти на роботодавця фінансові санкції за це?

Так, може, якщо роботодавець не доведе, що це порушення сталося саме в результаті ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Пояснимо докладніше.

Згідно з абзацом шостим ч. 2 ст. 265 КЗпП за недотримання законодавчих гарантій і пільг, установлених для працівників, які залучаються до виконання обов’язків, визначених законами від 12.12.1991 № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу», від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», накладається штраф у розмірі 4 МЗП (26 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого сталося правопорушення. А роботодавцям – єдинникам першої – третьої груп (юрособи і фізособи) за таке порушення виноситься попередження.

Пам’ятайте! За порушення, передбачені абзацом шостим ч. 2 ст. 265 КЗпП, штрафу не буде, якщо вчасно виконати розпорядження органу Держпраці та усунути виявлені порушення у строк, зазначений у розпорядженні (ч. 6 ст. 265 КЗпП).

Строки давності для застосування санкцій, установлених ст. 265 КЗпП, законодавством не встановлені. Проте штрафувати за порушення, зазначені в цій статті, можна тільки в тому випадку, якщо вони допущені починаючи з 1 січня 2015 року. Тобто, якщо, наприклад, інспектори Держпраці прийдуть із перевіркою у серпні 2022 року, вони можуть оштрафувати роботодавця за невиплату мобілізованому працівникові середнього зароботка по 18.07.2022 включно, якщо в ході перевірки виявлять таке порушення.

Завважимо, що з 19.07.2022 Держпраці мають право проводити позапланові перевірки (ст. 16 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136):

• за наявності підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим, дев’ятим, десятим ч. 1 ст. 6 Закону від 05.04.2007 № 877-V «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (наприклад, за зверненням фізособи (фізосіб) про порушення, яке завдало шкоди його (їх) правам, законним інтересам, життю або здоров’ю, навколишньому природному середовищу або безпеці держави, з додаванням документів або їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
• у зв’язку з невиконанням підприємством розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

Хороша новина: у період дії воєнного стану за умови виконання в повному обсязі та в установлений строк розпоряджень про усунення порушень, виявлених при здійсненні позапланових перевірок, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.

Крім того, згідно зі ст. 10 Закону № 2136 роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання за строками оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. При цьому роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату праці, але не від обов’язку виплати зарплати (інших виплат).

Як передбачено ч. 1 ст. 9 Цивільного кодексу (далі – ЦК), положення цього кодексу застосовуються до врегулювання відносин, що виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища, а також до трудових і сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

В умовах воєнного стану норми ЦК про звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання застосовуються і до зобов’язань за трудовими відносинами (див. роз’яснення Мінекономіки).

Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося в результаті випадку або дії обставин непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК). Разом з тим така особа не звільняється від виконання самого зобов’язання.

Якщо вчасно виплатити зарплату неможливо через ведення бойових дій, строк її виплати може бути перенесений до моменту відновлення діяльності підприємства.

Тобто роботодавець звільняється від відповідальності тільки в тому випадку, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Отже, якщо роботодавець не надасть такі докази, то від відповідальності він не звільняється.

Резюмуємо: скасування обов’язку виплачувати середній заробіток не звільняє від відповідальності роботодавців, які не виплачували середній зароботок мобілізованим співробітникам до 19.07.2022. Якщо працівник був призваний на військову службу або прийнятий на військову службу за контрактом до цієї дати, то він має право на таку виплату. Якщо середній заробіток не виплачувався у зв’язку з форс-мажорними обставинами, виплатити його потрібно після відновлення діяльності підприємства.