Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Вартісний критерій для МНМА змінено з 6 000 грн на 20 000 грн: що зі старими об’єктами


Законом від 16.01.20 р. № 466-IX змінено вартісний критерій для МНМА, а саме збільшено з 6 000 грн до 20 000 грн. Чи стосується це й тих об’єктів, які вже експлуатуються? Чи треба змінювати групу, якщо вартість МНМА – до 20 000 грн, чи лише новопридбані треба порівнювати з новою, 20-тисячною межею? Чи вносити зміни до наказу про облікову політику щодо вартісного критерію для МНМА? Відповіді на ці запитання – у нашій публікації.


Запитання – відповіді

З якої дати застосовується новий вартісний критерій МНМА?

З 23.05.20 р. стартували зміни до пп. 14.1.138 Податкового кодексу (далі – ПК), згідно з якими вартісний критерій для основних засобів (далі – ОЗ) для цілей ПК змінено з 6 000 грн на 20 000 грн.

Тож ті матеріальні активи, строк корисного використання яких – більше року, але вартість менша чи дорівнює 20 000 грн, є «податковими» МНМА. Для них у пп. 138.3.3 ПК передбачено групу 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Кого стосуються зміни?

Збільшення вартості для МНМА з 6000 грн до 20 000 грн важливе для платників податку на прибуток, які використовують різниці з розд. ІІІ ПК. Адже лише вони нараховують податкову амортизацію на ОЗ за ст. 138 ПК (заповнюють додаток АМ до декларації).

Важливо нагадати, що якраз за МНМА різниць не буде, бо вони не є податковими ОЗ, а якщо так, то амортизація на них за п. 138.3 не нараховується.

Мінфін підтримує таку позицію, адже в додатку АМ до декларації навпроти групи 11 віднедавна стоїть відмітка «Х», а це доводить, що податкової амортизації в цій групі немає.

Такий підхід уже не один рік звучить і від податківців. У такому разі за МНМА немає як збільшувальної різниці (не треба збільшувати бухфінрезультат на бухгалтерську амортизацію МНМА), так і зменшувальної (податкова амортизація не нараховується, а отже, не зменшує бухфінрезультат до оподаткування) (див. ІПК ДФСУ від 11.02.19 р. № 485/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 06.06.19 р. № 2559/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Суди також підтверджують це: якщо немає мінусування на податкову амортизацію, то й не треба плюсувати бухамортизацію МНМА (ухвала Донецького апеляційного суду від 22.02.17 р. у справі № 805/4041/16а).

Та навіть якщо забули й додали бухгалтерську та відняли податкову амортизацію МНМА в рівних сумах, то це не занизило податок на прибуток (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.19 р. у справі № 200/14035/18-а).

Звісно, бухгалтерська амортизація МНМА потрапляє до витрат у бухобліку й відповідно впливає на фінрезультат. А далі різниць за МНМА не виникає.

Із 23.05.20 р. не виникатиме різниць за необоротними матеріальними активами вартістю не більше 20 000 грн (до цієї дати було – 6 000 грн).

Ті ж платники податку на прибуток, які відмовилися від різниць (бо бухдохід у них не перевищував 20 млн грн), податкову амортизацію не нараховують та амортизаційні різниці не визначають. У них за такими об’єктами все буде, як у бухобліку.

Чи треба перекласифіковувати обєкти, які вже в експлуатації?

Ні, не треба і не можна. Адже новий вартісний критерій застосовується з 23.05.20 р. і лише до тих об’єктів, які введено в експлуатацію після 22.05.20 р.

Яка дата є важливою для порівняння з новим, 20-тисячним критерієм: придбання чи введення в експлуатацію?

Важливо, коли вперше на підприємстві об’єкт вводиться в експлуатацію – до 23.05.20 р. чи пізніше.

Чому? Бо для порівняння беруть саме первісну вартість необоротного активу, а не контрактну вартість, за якою його купили. А первісна вартість формується до моменту введення об’єкта в експлуатацію.

Приклад

Підприємство 20.03.20 р. купило верстат за 19 000 грн (без ПДВ), а у травні здійснило його монтаж, витративши на це ще 800 грн. Тобто загалом первісна вартість становила 19 800 грн. Верстат ввели в експлуатацію 28.05.20 р.

Оскільки уведення в експлуатацію відбулося після 23.05.20 р., первісну вартість треба порівнювати уже з новим, 20-тисячним критерієм, який застосовується з цієї дати.

Отже, виходить, що цей верстат є МНМА для податкового обліку.

Чи треба змінювати вартісний критерій МНМА і в бухобліку?

Ні, це необов’язково. Адже немає вимог у законодавстві, які б змушували переглядати цей критерій для цілей бухобліку в разі зміни його в ПК.

Підприємство самостійно визначає вартісний критерій для бухобліку МНМА у наказі про облікову політику.

Тобто бухгалтерський облік – окремо, податковий – окремо.

Проте, дійсно, щоб уникнути розриву та плутанини, більшість бухгалтерів вважають за доречне застосовувати в бухобліку такий самий критерій, як і в податковому. Це спрощує роботу.

Тому на практиці підприємства здебільшого змінюють вартісну межу для МНМА і в бухобліку. І мають право.

А чи можна це зробити посеред місяця? Не заборонено, тому можна. Хоча для порівняння даних краще б це зробити з початку нового року. Та, повторимося, можна і з 23.05.20 р. внести зміни до наказу про облікову політику. Покажемо, як це зробити (див. зразок).

Зразок

ТОВ «Артемон»

Наказ

23.05.2020 р.

м. Львів

№ 345

Про внесення змін
до Наказу про облікову політику від 02.01.2018 р. № 45

У зв’язку з унесенням змін до пп. 14.1.138 Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» і для зближення класифікації за групами об’єктів необоротних матеріальних активів у бухгалтерському та податковому обліках,

НАКАЗУЮ:

  1. Унести зміни до п. 3.5 Наказу про облікову політику від 02.01.2018 р. № 45 – суму «6 000 грн» замінити на «20 000 грн».
  2. Вартісний критерій для МНМА – 20 000 грн застосовувати до всіх об’єктів, які вводяться в експлуатацію після 22.05.2020 р.
  3. Зміну вартісного критерію для МНМА розглядати як зміну облікової оцінки.
  4. Наказ набирає чинності з 23.05.2020 р.
  5. З наказом ознайомити працівників відділу бухгалтерії.
  6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор     Ромашко     Ромашко М.І.

З наказом ознайомлені:

головний бухгалтер    Щаслива     Щаслива Ю.В.

бухгалтер з обліку

основних засобів     Майстренко     Майстренко К.П.

помічник бухгалтера     Сльоза     Сльоза А.Р.

Важливо: у разі зміни вартісного критерію для МНМА в бухобліку він діє перспективно. Тобто заднім числом перекласифіковувати і змінювати групу для старих об’єктів, які вже введено в експлуатацію, не потрібно. Нова межа стосуватиметься лише тих необоротних активів, які вводяться в експлуатацію після 22.05.20 р.

Про це говорить і Мінфін, адже зміна вартісного критерію для МНМА – це зміна облікової оцінки, і вона застосовується до операцій поточного періоду і наступних: «Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс, не проводяться (лист Мінфіну від 14.05.12 р. № 31-08410-07-25/12004, п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635).

Висновки

  1. Зміна вартісного критерію для МНМА з 6 000 грн на 20 000 грн стосується саме податкового обліку і передусім тих, хто застосовує різниці з розд. ІІІ ПК під час нарахування амортизації.
  2. Новий 20-тисячний критерій діє з 23.05.20 р. і стосується тих необоротних матеріальних активів, які введені в експлуатацію після 22.05.20 р.
  3. З межею 20 000 грн порівнюють первісну вартість необоротного матеріального активу.
  4. До наказу про облікову політику можна (але не обов’язково) внести зміни щодо вартісної межі для МНМА. Це доречно зробити, якщо бажаєте наблизити класифікацію об’єктів у бухгалтерському та податковому обліках.
  5. Як і раніше, тобто до змін, за МНМА у податковому обліку не виникає різниць. Наслідки за ними такі самі, як у бухобліку. Тобто у бухобліку їх амортизація потрапляє до витрат і, відповідно, впливає на бухфінрезультат. І далі не коригується на різниці з п. 138.1 та 138.2 ПК.
Зразок_Наказ Про внесення змін до Наказу про облікову політику.docx
Завантажити
Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
29.07.2026
Техобслуговування, ремонт чи поліпшення: як правильно класифікувати роботи
У статті розглянемо питання, пов’язані з класифікацією робіт із техобслуговування, ремонту та поліпшення основних засобів, і ключові моменти обліку таких робіт (витрат), зокрема обліку капітальних ремонтів. Як визначити, чи є виконані роботи ремонтом чи поліпшенням основного засобу? Саме від...
29.07.2026
Амортизація основного засобу після поліпшень
Як розрахувати суму амортизації основного засобу після його модернізації, реконструкції, добудови або дообладнання? Відповідь на це запитання – у статті. Основні засоби: ремонти, модернізація, реконструкція та відновлення Основні засоби: ремонти, модернізація, реконструкція та відновлення в а...
22.07.2026
Операційна оренда нерухомості: облік в орендодавця та орендаря
Підприємство надало нерухомість на умовах операційної оренди іншому підприємству. Як вести облік орендних операцій орендодавцю та орендарю, які є платниками податку на прибуток і ПДВ, читайте в статті. У статті ви  знайдете відповіді на запитання: Як визначити, що оренда є операційною, а не ф...
Популярне
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
24.07.2026
Втрата та відновлення первинних документів: покрокова інструкція + зразки
У статті розглянуто, як потрібно діяти платнику податків у разі втрати первинних документів, та наведено зразки необхідних документів. Втрата первинних документів може бути пов’язана з недбалістю осіб, відповідальних за зберігання документів, крадіжкою, природними катаклізмами (пожежа, повінь ...
Нове
30.07.2026
Ремонт (поліпшення) основних засобів підрядним способом: як документально оформити
У статті розповімо, як оформити роботи, проведені силами підрядників, та наведемо зразки заповнення дефектної відомості (акта), акта передачі об’єкта на ремонт/приймання з ремонту та інвентарної картки. Основні засоби: ремонти, модернізація, реконструкція та відновлення Основні засоби: ремонт...
29.07.2026
Ремонт і поліпшення будівлі: облік витрат і податкові наслідки
У статті розповімо про облік робіт із техобслуговування, ремонту та поліпшення будівель, класифікованих як об’єкти основних засобів (виробничі/невиробничі) або об’єкти інвестиційної нерухомості. Як визначити, чи є будівля операційною чи інвестиційною нерухомістю? Помилка на цьому етапі...
29.07.2026
Техобслуговування, ремонт чи поліпшення: як правильно класифікувати роботи
У статті розглянемо питання, пов’язані з класифікацією робіт із техобслуговування, ремонту та поліпшення основних засобів, і ключові моменти обліку таких робіт (витрат), зокрема обліку капітальних ремонтів. Як визначити, чи є виконані роботи ремонтом чи поліпшенням основного засобу? Саме від...
Кращі матеріали