Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Вартісний критерій для МНМА змінено з 6 000 грн на 20 000 грн: що зі старими об’єктами


Законом від 16.01.20 р. № 466-IX змінено вартісний критерій для МНМА, а саме збільшено з 6 000 грн до 20 000 грн. Чи стосується це й тих об’єктів, які вже експлуатуються? Чи треба змінювати групу, якщо вартість МНМА – до 20 000 грн, чи лише новопридбані треба порівнювати з новою, 20-тисячною межею? Чи вносити зміни до наказу про облікову політику щодо вартісного критерію для МНМА? Відповіді на ці запитання – у нашій публікації.


Запитання – відповіді

З якої дати застосовується новий вартісний критерій МНМА?

З 23.05.20 р. стартували зміни до пп. 14.1.138 Податкового кодексу (далі – ПК), згідно з якими вартісний критерій для основних засобів (далі – ОЗ) для цілей ПК змінено з 6 000 грн на 20 000 грн.

Тож ті матеріальні активи, строк корисного використання яких – більше року, але вартість менша чи дорівнює 20 000 грн, є «податковими» МНМА. Для них у пп. 138.3.3 ПК передбачено групу 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Кого стосуються зміни?

Збільшення вартості для МНМА з 6000 грн до 20 000 грн важливе для платників податку на прибуток, які використовують різниці з розд. ІІІ ПК. Адже лише вони нараховують податкову амортизацію на ОЗ за ст. 138 ПК (заповнюють додаток АМ до декларації).

Важливо нагадати, що якраз за МНМА різниць не буде, бо вони не є податковими ОЗ, а якщо так, то амортизація на них за п. 138.3 не нараховується.

Мінфін підтримує таку позицію, адже в додатку АМ до декларації навпроти групи 11 віднедавна стоїть відмітка «Х», а це доводить, що податкової амортизації в цій групі немає.

Такий підхід уже не один рік звучить і від податківців. У такому разі за МНМА немає як збільшувальної різниці (не треба збільшувати бухфінрезультат на бухгалтерську амортизацію МНМА), так і зменшувальної (податкова амортизація не нараховується, а отже, не зменшує бухфінрезультат до оподаткування) (див. ІПК ДФСУ від 11.02.19 р. № 485/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 06.06.19 р. № 2559/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Суди також підтверджують це: якщо немає мінусування на податкову амортизацію, то й не треба плюсувати бухамортизацію МНМА (ухвала Донецького апеляційного суду від 22.02.17 р. у справі № 805/4041/16а).

Та навіть якщо забули й додали бухгалтерську та відняли податкову амортизацію МНМА в рівних сумах, то це не занизило податок на прибуток (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.19 р. у справі № 200/14035/18-а).

Звісно, бухгалтерська амортизація МНМА потрапляє до витрат у бухобліку й відповідно впливає на фінрезультат. А далі різниць за МНМА не виникає.

Із 23.05.20 р. не виникатиме різниць за необоротними матеріальними активами вартістю не більше 20 000 грн (до цієї дати було – 6 000 грн).

Ті ж платники податку на прибуток, які відмовилися від різниць (бо бухдохід у них не перевищував 20 млн грн), податкову амортизацію не нараховують та амортизаційні різниці не визначають. У них за такими об’єктами все буде, як у бухобліку.

Чи треба перекласифіковувати обєкти, які вже в експлуатації?

Ні, не треба і не можна. Адже новий вартісний критерій застосовується з 23.05.20 р. і лише до тих об’єктів, які введено в експлуатацію після 22.05.20 р.

Яка дата є важливою для порівняння з новим, 20-тисячним критерієм: придбання чи введення в експлуатацію?

Важливо, коли вперше на підприємстві об’єкт вводиться в експлуатацію – до 23.05.20 р. чи пізніше.

Чому? Бо для порівняння беруть саме первісну вартість необоротного активу, а не контрактну вартість, за якою його купили. А первісна вартість формується до моменту введення об’єкта в експлуатацію.

Приклад

Підприємство 20.03.20 р. купило верстат за 19 000 грн (без ПДВ), а у травні здійснило його монтаж, витративши на це ще 800 грн. Тобто загалом первісна вартість становила 19 800 грн. Верстат ввели в експлуатацію 28.05.20 р.

Оскільки уведення в експлуатацію відбулося після 23.05.20 р., первісну вартість треба порівнювати уже з новим, 20-тисячним критерієм, який застосовується з цієї дати.

Отже, виходить, що цей верстат є МНМА для податкового обліку.

Чи треба змінювати вартісний критерій МНМА і в бухобліку?

Ні, це необов’язково. Адже немає вимог у законодавстві, які б змушували переглядати цей критерій для цілей бухобліку в разі зміни його в ПК.

Підприємство самостійно визначає вартісний критерій для бухобліку МНМА у наказі про облікову політику.

Тобто бухгалтерський облік – окремо, податковий – окремо.

Проте, дійсно, щоб уникнути розриву та плутанини, більшість бухгалтерів вважають за доречне застосовувати в бухобліку такий самий критерій, як і в податковому. Це спрощує роботу.

Тому на практиці підприємства здебільшого змінюють вартісну межу для МНМА і в бухобліку. І мають право.

А чи можна це зробити посеред місяця? Не заборонено, тому можна. Хоча для порівняння даних краще б це зробити з початку нового року. Та, повторимося, можна і з 23.05.20 р. внести зміни до наказу про облікову політику. Покажемо, як це зробити (див. зразок).

Зразок

ТОВ «Артемон»

Наказ

23.05.2020 р.

м. Львів

№ 345

Про внесення змін
до Наказу про облікову політику від 02.01.2018 р. № 45

У зв’язку з унесенням змін до пп. 14.1.138 Податкового кодексу України Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» і для зближення класифікації за групами об’єктів необоротних матеріальних активів у бухгалтерському та податковому обліках,

НАКАЗУЮ:

  1. Унести зміни до п. 3.5 Наказу про облікову політику від 02.01.2018 р. № 45 – суму «6 000 грн» замінити на «20 000 грн».
  2. Вартісний критерій для МНМА – 20 000 грн застосовувати до всіх об’єктів, які вводяться в експлуатацію після 22.05.2020 р.
  3. Зміну вартісного критерію для МНМА розглядати як зміну облікової оцінки.
  4. Наказ набирає чинності з 23.05.2020 р.
  5. З наказом ознайомити працівників відділу бухгалтерії.
  6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор     Ромашко     Ромашко М.І.

З наказом ознайомлені:

головний бухгалтер    Щаслива     Щаслива Ю.В.

бухгалтер з обліку

основних засобів     Майстренко     Майстренко К.П.

помічник бухгалтера     Сльоза     Сльоза А.Р.

Важливо: у разі зміни вартісного критерію для МНМА в бухобліку він діє перспективно. Тобто заднім числом перекласифіковувати і змінювати групу для старих об’єктів, які вже введено в експлуатацію, не потрібно. Нова межа стосуватиметься лише тих необоротних активів, які вводяться в експлуатацію після 22.05.20 р.

Про це говорить і Мінфін, адже зміна вартісного критерію для МНМА – це зміна облікової оцінки, і вона застосовується до операцій поточного періоду і наступних: «Зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс, не проводяться (лист Мінфіну від 14.05.12 р. № 31-08410-07-25/12004, п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635).

Висновки

  1. Зміна вартісного критерію для МНМА з 6 000 грн на 20 000 грн стосується саме податкового обліку і передусім тих, хто застосовує різниці з розд. ІІІ ПК під час нарахування амортизації.
  2. Новий 20-тисячний критерій діє з 23.05.20 р. і стосується тих необоротних матеріальних активів, які введені в експлуатацію після 22.05.20 р.
  3. З межею 20 000 грн порівнюють первісну вартість необоротного матеріального активу.
  4. До наказу про облікову політику можна (але не обов’язково) внести зміни щодо вартісної межі для МНМА. Це доречно зробити, якщо бажаєте наблизити класифікацію об’єктів у бухгалтерському та податковому обліках.
  5. Як і раніше, тобто до змін, за МНМА у податковому обліку не виникає різниць. Наслідки за ними такі самі, як у бухобліку. Тобто у бухобліку їх амортизація потрапляє до витрат і, відповідно, впливає на бухфінрезультат. І далі не коригується на різниці з п. 138.1 та 138.2 ПК.
Зразок_Наказ Про внесення змін до Наказу про облікову політику.docx
Завантажити
Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
08.10.2025
Придбання сонячної електростанції за рахунок банківського кредиту: облік процентів та комісії
Кредит було взято в банку для придбання основного засобу. Пояснимо, як відобразити в обліку підприємства проценти за кредитом, а також суму банківської комісії, сплаченої під час отримання кредиту. Ситуація. Підприємство отримало в українському банку кредит строком на 24 місяці для придбання сонячно...
06.10.2025
Розмінна монета: як вести бухгалтерський облік на субрахунку 308?
Бухгалтерський облік розмінної монети у скриньці РРО має свої особливості. Які саме – читайте у статті.  На сьогодні облік готівкового виторгу, який надходить через РРО (у т. ч. і через програмний РРО), потрібно вести із застосуванням субрахунку 308 «Готівка в національній валюті за...
29.09.2025
Передача майна за договором позички: облік у сторін
Чи виникають податкові наслідки в разі передачі майна за договором позички, укладеним між платниками єдиного податку? Чи вважається вартість такого майна доходом для отримувача та чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ у позичкодавця? Читайте про це у статті. Ситуація. Підприємство &nda...
Популярне
18.08.2025
Облік витрат на створення вебсайту
У статті розповімо, що таке вебсайт та як відображати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на його створення. Сьогодні вебсайти використовуються з різними цілями. Деякі виконують тільки представницькі функції. Це може бути, наприклад, сайт-візитка – електронний аналог традиційної па...
28.07.2025
Як застосовувати міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування
У статті розглянуто, за яких умов у разі виплати доходів нерезидентам можна застосовувати міжнародні договори (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування, а також у чому полягають особливості оподаткування окремих видів доходів за правилами конвенцій. Резиденти України (як юрособи, і фізособи...
18.07.2025
Які документи повинен мати водій для прийняття на роботу
У цій статті розглянуто, які документи слід вимагати від водія під час прийняття його на роботу. Під час виконання трудових обов’язків водій відповідає за транспортний засіб (далі – ТЗ), пасажирів, вантаж. Тому роботодавець, приймаючи особу на таку посаду, повинен перевірити, чи є в неї ...
Нове
16.10.2025
Заборгованість перед контрагентами з Білорусі: як обчислювати строки позовної давності?
Дізнайтеся, як обчислити строк давності заборгованості, що виникла до 2022 року, якщо ваш контрагент знаходиться у Білорусі. Ситуація. Наше підприємство має заборгованість, що виникла до 2022 року, перед підприємством, яке знаходиться в Білорусі. Ця заборгованість не буде погашена, тому зараз хочемо...
13.10.2025
Як зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в разі звільнення відповідальної за їх реєстрацію особи
Що робити, якщо особа, яка відповідає за підписання податкових накладних і розрахунків коригування, звільнилася? У статті розповімо, хто може підписувати ці документи замість неї та як уникнути проблем з їх реєстрацією та штрафів. Реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування: порядок, с...
09.10.2025
Поворотну фінансову допомогу отримано від засновника: як погасити заборгованість, якщо немає грошей?
Зі статті ви дізнаєтеся, яким чином можна погасити заборгованість юрособи щодо поворотної фінансової допомоги перед своїм засновником, якщо підприємство не має необхідної суми, а строк повернення боргу за договором уже настав. Ситуація, коли засновник надає своєму підприємству фінансову допомогу, до...
Кращі матеріали