Революція на ринку страхування: яких змін очікувати вже незабаром
Профільне законодавство, що регулює страховий ринок, не змінювалося десятиліттями. Його норми втратили актуальність, створюючи перепони для розвитку ринку. Наприкінці минулого року Верховна Рада України ухвалила нову редакцію профільного Закону від 18.11.2021 № 1909-IX «Про страхування» (законопроєкт № 5315). Новий Закон модернізує українське страхування та наближає його до світових стандартів. Розглянемо, що саме і коли зміниться на ринку.
Нагадаємо, що Закон від 18.11.2021 № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909) набув чинності 19.12.2021 та повністю вводиться в дію з 1 січня 2024 року, крім розділу XII «Реалізація страхових та перестрахових продуктів». Цей розділ повноцінно запрацює з 1 січня 2025 року.
Новий Закон змінює цілий спектр вимог – до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління та управління ризиками, припинення діяльності компаній та передачі страхового портфелю тощо. Але про все по порядку.
Вхід на ринок зазнає змін
Ринок може бути надійним і стабільним лише тоді, коли на ньому працюють добросовісні учасники. Тому згідно з вимогами нового Закону на ринок пускатимуть не всіх. Розберімося, що потрібно для входження на ринок.
Насамперед страховики повинні мати прозорі структури власності, розкривати інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників страхової компанії. Засновники та власники зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію, а також задовільний фінансовий і майновий стан. Національний банк як регулятор ринку здійснюватиме обов’язкове погодження власників істотної участі.
Трирічні плани діяльності
Під час реєстрації в Нацбанку страхові компанії повинні будуть надавати плани діяльності на три роки. Це допоможе зрозуміти наміри страховика та уникнути непередбачуваних ситуацій. Утім, ця вимога почне діяти не відразу. Особа, яка матиме намір отримати ліцензію на надання послуг у сфері страхування після 1 січня 2024 року, муситиме подати до Нацбанку стратегію та 3-річний план діяльності разом із пакетом документів для отримання ліцензії.
Водночас діючі страховики зобов’язані будуть подати план діяльності до Нацбанку протягом 6 місяців із дня введення в дію Закону № 1909. Детальні вимоги до плану діяльності ще будуть затверджені Нацбанком.
Важливо нагадати, що 1 січня 2022 року набуло чинності Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене постановою Правління НБУ від 24.12.2021 № 153 (далі – Положення № 153). Цей документ, зокрема, передбачає вимоги до бізнес-плану страховика.
Бізнес-план складається щонайменше на поточний рік та на наступні 3 роки та має подаватися заявником, який має намір отримати ліцензію на провадження страхової діяльності. Він має містити, зокрема, інформацію про економічне середовище, наміри страховика, його бізнес-модель, фінансовий план тощо. Загалом він мусить бути реалістичним та свідчити про можливість генерувати доходи в обсязі, достатньому для виконання вимог законодавства з питань регулювання ринків фінансових послуг.
Удосконалення системи корпоративного управління
Законом № 1909 передбачено вимоги до системи корпоративного управління компанією (зокрема, до роботи ради та правління). Вони є пропорційними і залежать від значущості компанії. Для більших установ буде більше вимог, що є справедливим. На сьогодні багато малих компаній скаржаться, що вони не в змозі виконувати суворі вимоги регулятора і їм складніше, ніж більшим за обсягами конкурентам. Новий Закон цю диспропорцію змінює: велика компанія – більші вимоги.
Важливо, що повноваження між органами управління – загальними зборами, наглядовою радою та правлінням – будуть чітко розподілені. Також установлюються обмеження на суміщення окремих функцій, щоб уникнути потенційного конфлікту інтересів і таким чином захистити інтереси споживача страхових послуг.
Законом підвищується роль та значення професійної діяльності осіб, відповідальних за виконання ключових функцій (управління ризиками, комплаєнсу, внутрішнього аудиту та актуарної функції). Зокрема, нова актуарна функція має бути здатна адекватно та незалежно оцінити та надати рекомендації щодо технічних резервів, процесу андерайтингу та цінової політики страховика.
Професіоналізм, ділова репутація та колективна придатність – що це таке
Керівники страхових компаній та особи, відповідальні за ключові функції, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам до професійної придатності та ділової репутації. Нацбанк погоджуватиме їх призначення на посади. Також передбачається здійснення Нацбанком оцінювання колективної придатності членів наглядової ради або виконавчого органу страховика. Зупинимося на цьому більш докладно.
Колективна придатність означає, що у членів наглядової ради або виконавчого органу є спільні/сукупні знання, навички, професійний та управлінський досвід в обсязі, необхідному для розуміння всіх аспектів діяльності страховика, адекватної оцінки ризиків, прийняття виважених рішень тощо.
Національний банк як регулятор ринку встановить вимоги та порядок оцінювання колективної придатності наглядової ради та виконавчого органу. Таке оцінювання Нацбанк проводитиме з урахуванням розміру страховика, обсягів і видів операцій, які він проводить, організаційної структури, профілю ризику тощо. Також Нацбанк визначатиме наявність колективної придатності під час розгляду пакета документів для отримання ліцензії. За результатами проведення такої оцінки Нацбанк матиме право вимагати зміни персонального складу наглядової ради чи виконавчого органу.
Розмір статутного капіталу
Новий Закон обмежить доступ на ринок потенційно неплатоспроможних гравців. Зокрема, запроваджується диференційований підхід до мінімального розміру статутного капіталу страховиків:
- 32 млн грн – для страховиків non-life;
- 48 млн грн – для компаній зі страхування життя, страховиків із ліцензією на класи страхування відповідальності, страхування кредитів, поруки та на здійснення діяльності з перестрахування.
Платоспроможність – наше все
Платоспроможність страховика – основна вимога нового Закону. Як уже зазначалося, страхові компанії дотримуватимуться вимог до платоспроможності та мінімального капіталу.
Водночас Закон запроваджує два різні підходи до вимог платоспроможності – спрощений (Solvency I) та базовий (Solvency II). Відразу зауважимо, що базовий підхід застосовуватиметься до страховиків життя, компаній із ліцензіями на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та більших страхових компаній.
Не варто лякатися нових вимог до капіталу. Вони запроваджуватимуться поетапно. Впродовж перших трьох років після введення в дію нового Закону всі страховики повинні будуть відповідати вимогам платоспроможності за спрощеним підходом.
Новий підхід до ліцензування
Як відомо, страхові компанії сьогодні отримують на кожен вид страхування окрему ліцензію. Кількість цих ліцензій часто сягає десятків. Закон № 1909 докорінно змінює підхід до ліцензування й дозволяє страховим компаніям отримувати одну ліцензію. Україна переходить від ліцензування окремих видів страхування до ліцензування за класами, що є міжнародно визнаною практикою.
Крім того, страховики матимуть право змінювати обсяг ліцензії – додавати нові класи або ж, навпаки, звужувати її обсяг. Закон визначає п’ять класів у межах страхування життя (life) та 18 класів за напрямом non-life-страхування. Утім, страхові компанії не зможуть поєднувати послуги life та non-life-страхування.
Після введення в дію Закону № 1909 Нацбанк переоформить ліцензії страховиків, що діятимуть станом на 1 січня 2024 року, на класи страхування, що включатимуться до ліцензії страховика. У Нацбанку буде на це 6 місяців. Водночас страховик матиме 2 місяці після введення Закону в дію на те, щоб повідомити Нацбанк про намір звузити обсяг ліцензії (включити менше класів страхування). Уже після переоформлення ліцензії на види страхування будуть анульовані, а страховики з цього моменту зможуть здійснювати діяльність відповідно до класів страхування. Нацбанк видаватиме страховику витяг з інформацією про обсяг його ліцензії. Якщо страховик до переоформлення ліцензій заявить про намір розширити її, то переоформлення здійснюватиметься одночасно з розглядом питання про розширення обсягу ліцензії.
Про страхових посередників
Закон № 1909 передбачає обов’язкову реєстрацію посередників у єдиному реєстрі, встановлює вимоги до їх навчання та рівня компетентності, уникнення конфлікту інтересів, розширення переліку інформації, яка розкривається споживачеві, тощо. Страхова послуга мусить бути надана якісно, безвідносно до того, хто її запропонував – страхова компанія безпосередньо чи страховий посередник.
Законом буде встановлено окремі вимоги щодо розширення переліку інформації, яку страхові посередники зобов’язані розкривати клієнтам перед та в процесі укладення договору страхування. Ба більше, запроваджуються окремі вимоги до страхових посередників, які отримують страхові премії від клієнтів, для безпеки цих коштів тощо.
Такі новації більшою мірою стосуються страхових агентів, субагентів та додаткових страхових агентів, регулювання діяльності яких до прийняття Закону № 1909 здійснювалося дуже обмежено.
Якщо говорити саме про страхових агентів, то вони мають бути внесені до Реєстру посередників, відповідати встановленим Законом вимогам щодо ділової репутації, пройти навчання в частині порядку та умов здійснення страхування у кожного страховика, реалізацію продуктів якого такий страховий посередник має намір здійснювати.
Новим Законом суттєво оновлено та деталізовано вимоги до укладення та виконання договорів страхування, а також запроваджуються нові обов’язки страховика / страхового посередника на етапі переддоговірних відносин. Передусім це стосується ознайомлення клієнта з умовами страхових продуктів та надання повної інформації про страховика, з яким укладається договір, та страхового посередника, якщо договір укладається за його участю.
Як залишити ринок
Уперше в українському законодавстві з’явиться дієвий та чіткий механізм припинення діяльності страховиків. Залишити ринок можна буде, лише повністю виконавши свої зобов’язання перед клієнтами.
Вихід із ринку може бути як добровільним (через реорганізацію, передавання страхового портфеля, ліквідацію тощо), так і примусовим. Власне, Закон № 1909 чітко встановив підстави для віднесення страхової компанії до категорії неплатоспроможних та для примусового відкликання ліцензії. Також передбачено можливість уведення в страхову компанію тимчасової адміністрації для захисту інтересів клієнтів.
Норми Закону № 1909 впроваджуватимуться поступово, крок за кроком. Це дасть змогу ринку підготуватися до змін та почати працювати по-новому.
2022 рік для страховиків: про що потрібно пам’ятати
Нагадування 1. З дня набуття чинності Законом № 1909 удосконалюється порядок отримання ліцензії за добровільними видами страхування. Зокрема, у 2022 році страховикам не потрібно здійснювати обов’язкову реєстрацію правил страхування та змін до них. Водночас відповідно до Положення № 153 страховики мусять подавати копію правил страхування разом із пакетом документів для отримання ліцензії, а також повідомляти Нацбанк, що виступає сьогодні регулятором ринку, про зміни до правил страхування протягом 15 робочих днів після їх внесення.
Нагадування 2. У 2022 році суттєво спрощуються підходи до регулювання діяльності аварійних комісарів та вилучено вимоги щодо діяльності таких фахівців з положень чинних законів – Закону від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96) та Закону від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема, більше не вимагається залучення страховиком та МТСБУ аварійних комісарів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Крім того, не потрібне проходження такими фахівцями навчання для підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам.
Нагадування 3. Також із дня набрання чинності Законом № 1909 анулюються ліцензії страховиків, що перебувають на тимчасово окупованих територіях України або територіях проведення Операції Об’єднаних сил. Нацбанк як регулятор ринку виключає цих страховиків з Державного реєстру фінансових установ.
Коментарі до матеріалу