• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Відкриваємо інтернет-магазин: крок за кроком


Акценти статті:

  • якими нормативними актами регулюється торгівля через Інтернет;
  • які дозвільні документи слід отримати перед початком роботи;
  • як укласти електронний договір із покупцем.

Загальні вимоги

Якими нормативними актами регламентується діяльність інтернет-магазину?

Основний нормативний акт у цій сфері – Закон від 03.09.15 р. № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675). Також при торгівлі через інтернет-магазин необхідно керуватися:

  • Законом від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів»;
  • Порядком здійснення торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженими постановою КМУ від 15.06.06 р. № 833 (далі – Постанова № 833);
  • Правилами продажу товарів на замовлення і поза торговельними або офісними приміщеннями, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.07 р. № 103 (далі – Правила № 103);
  • Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки від 19.04.07 р. № 104 (далі – Правила № 104);
  • Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки від 11.07.03 р. № 185 (далі – Правила № 185).

Що таке інтернет-магазин?

Інтернет-магазином є засіб для реалізації товару, роботи або послуги шляхом укладення електронного правочину з покупцями, замовниками (ст. 3 Закону № 675). Виходячи зі змісту зазначеної норми веб-сайт інтернет-магазину повинен:

  • містити повну інформацію про товар (наявність сертифікатів, інших необхідних документів);
  • містити інформацію про продавця: повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код – для юросіб; П. І. Б., місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків – для підприємців; інші відомості, передбачені Законом № 675;
  • передбачати можливість укладення електронного правочину.

Як відкрити інтернет-магазин

Для того щоб відкрити інтернет-магазин, потрібно пройти декілька етапів. Розглянемо їх по порядку.

Держреєстрація суб'єкта господарювання

Інтернет-магазин може відкрити як суб'єкт господарювання (далі – СГ), що вже діє, так і майбутній. У другому випадку для початку роботи йому слід зареєструватися в установленому порядку як СГ. Процедуру такої реєстрації регламентує Закон від 15.05.03 р. № 755-IV (далі – Закон № 755). Необхідно звернутися до суб'єкта держреєстрації та подати пакет документів, передбачений ст. 17 (для реєстрації юрособи) і ст. 18 (для реєстрації фізособи-підприємця) Закону № 755 (докладніше – «Створення і держреєстрація юридичної особи»).

У заяві, яка подається суб'єкту держреєстрації, слід зазначити код КВЕД – 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет».

До початку роботи СГ необхідно отримати дозвіл від пожежного нагляду та СЕС.

Декларація з питань пожежної безпеки

Відразу скажемо, що починати роботу без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється (ст. 57 Кодексу цивільного захисту, далі – КЦЗ). І хоча інтернет-магазин відкривається в Мережі, але у власника такого магазину все одно є якісь «невіртуальні» приміщення (наприклад, офіс, склад, майстерня). Тому отримувати дозвіл потрібно.

Процедура видачі дозволу на початок роботи встановлена Порядком, затвердженим постановою КМУ від 05.06.13 р. № 440 (далі – Порядок № 440). Так, за місцем знаходження об'єкта нерухомості (офісу, складського приміщення) державному адміністраторові або територіальному органу державної служби надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) подається або направляється рекомендованим листом декларація відповідності матеріально-технічної бази СГ вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі – декларація) (п. 2 Порядку № 440). Форму декларації наведено в додатку до Порядку № 440. Якщо декларацію подаватиме підприємець, то свій підпис він повинен завірити печаткою (за її наявності) або нотаріально (п. 4 Порядку № 440).

Декларація реєструється ДСНС (безплатно) протягом 10 робочих днів із дня її надходження (ч. 4 ст. 57 КЦЗ). Є невідповідність у датах: у Порядку № 440 цей строк становить 5 робочих днів із дня надходження декларації. Але норми КЦЗ мають більшу юридичну силу, ніж положення Порядку № 440. Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції держадміністратором або органом пожежного нагляду, а в разі направлення рекомендованим листом – дата, зазначена на поштовому штемпелі відділення зв'язку відправника.

Якщо декларацію подано держадміністратору, тоді він протягом одного робочого дня передає її ДСНС. Цей орган перевіряє декларацію на відповідність установленій формі і в разі відповідності – реєструє.

Перший примірник декларації зберігається в ДСНС, а другий примірник не пізніше наступного робочого дня після реєстрації передається СГ або держадміністратору з позначкою про дату і номер реєстрації (п. 10 Порядку № 440).

Починати господарську діяльність можна з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом (ч. 5 ст. 57 КЦЗ).

Не потрібно подавати декларацію, якщо за орендованим приміщенням (наприклад, під офіс, склад) уже зареєстрована декларація власником такого приміщення.

Дозвіл від СЕС

Перелік підстав, за наявності яких необхідний дозвіл від СЕС, наведено у ст. 11 Закону від 24.02.94 р. № 4004-XII. Наприклад, необхідно отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо діючих об'єктів або продукції, напівфабрикатів, речовин, матеріалів і небезпечних чинників, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей. Якщо діяльність інтернет-магазину буде пов'язана з такими об'єктами або продукцією, тоді необхідно буде оформити висновок СЕС відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 09.10.2000 р. № 247.

Ліцензія

Для того щоб торгувати через інтернет-магазин, не потрібно отримувати ліцензію відповідно до Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII (далі – Закон № 222). Проте Ліцензійними умовами може встановлюватися заборона на продаж тих чи інших товарів через Інтернет. Наприклад, забороняється торгувати через Інтернет лікарськими засобами. Така заборона прямо передбачена п. 27 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 30.11.16 р. № 929. На інтернет-сайтах можна тільки бронювати медикаменти, а придбавати їх потрібно вже в аптеках.

Часто в Інтернеті ми можемо зустріти сайти, на яких нам пропонують придбати алкогольні напої. Це є порушенням чинного законодавства. Торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами підлягає ліцензуванню відповідно до Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 222). Видача такої ліцензії прив'язана до конкретного стаціонарного місця торгівлі (приміщення). Як і у випадку з медикаментами: через Інтернет їх можна тільки бронювати.

Сертифікати

Деякі товари підлягають обов'язковій сертифікації. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджено наказом Держкомітету з питань технічного регулювання і споживчої політики від 01.02.05 р. № 28.

У документах на товари, які передаються покупцеві, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (п. 1.4 Правил № 103).

Як оформити відносини з покупцями

Сторони інтернет-торгівлі повинні укласти електронний договір. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (ч. 1 ст. 11 Закону № 675). Сторонами такого договору є продавець (виконавець, постачальник) і покупець (замовник).

Оферта потенційному покупцеві може бути зроблена шляхом:

  • направлення комерційного електронного повідомлення на пошту;
  • розміщення пропозиції в Інтернеті або в інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Оферта повинна містити істотні умови договору. Наприклад, якщо покупець придбаває товар через інтернет-магазин, то електронний договір повинен містити істотні умови, властиві договору купівлі-продажу (ст. 180 ГК). Крім того, в оферті можна зазначити, зокрема:

  • технологію (порядок) укладення договору;
  • порядок створення і накладення електронних підписів сторонами договору;
  • можливість і порядок унесення змін до умов договору;
  • спосіб і порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

  • відправлення електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір;
  • заповнення формуляру заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі;
  • вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, у якій знаходиться така пропозиція, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір уважається укладеним із моменту отримання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо за домовленістю сторін електронний договір повинен бути підписаний сторонами, то моментом його підписання є використання (ст. 12 Закону № 675):

  • електронного підпису або електронного цифрового підпису (ЕЦП) – за умови використання ЕЦП всіма сторонами електронного правочину;
  • електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, які додаються до інших електронних даних особою, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, і направляються другій стороні цього договору;
  • аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою угодою сторін, у якій повинні міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону № 675 покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження здійснення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного або касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент здійснення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Це підтвердження повинне містити такі відомості:

  • умови та порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
  • найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження і порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
  • гарантійні зобов'язання та інформацію про інші послуги, пов'язані з утриманням або ремонтом товару чи з виконанням роботи або наданням послуги;
  • порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Відкриваємо інтернет-магазин: крок за кроком