Непропорційний розподіл дивідендів: податкові наслідки

Іноді учасники товариства – фізичні особи приймають рішення про виплату дивідендів, виходячи із власного бачення доцільності, без урахування вимог податкового законодавства. Такі дії можуть призвести до негативних фінансових наслідків для юридичної особи, які буде розглянуто в цій статті.

Хто сплачує податки

Загальні правила оподаткування дивідендів установлено в п. 170.5 Податкового кодексу (далі – ПК).

Так, податковим агентом виступає емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування. Згідно з пп. 170.5.2 ПК будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи фізособи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 та 167.5.2 ПК (пп. 170.5.4 ПК).

Військовий збір нараховується у звичайному розмірі – 1,5 %. А от ЄСВ відповідно до ст. 7 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) не нараховується.

Виплата дивідендів учасникам непропорційно внескам

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. Таку спеціальну норму передбачено пп. 170.5.3 ПК

Верховний Суд (далі – ВС) у постанові від 28.11.19 р. у справі № 120/4075/18-а (адміністративне провадження № К/9901/19051/19) проаналізував п. 170.5 ПК та дійшов висновку, що законодавець у наведеній нормі мав на увазі не лише дивіденди, які нараховані за акціями (у т. ч. такими, що мають статус привілейованих), але й дивіденди, які нараховані за іншими корпоративними правами (з іншим статусом), тобто права, які випливають із права на частку у статутному капіталі, зокрема, ТОВ.

Важливо! У зазначеній справі у статуті юрособи було передбачено, що частина чистого прибутку розподіляється між учасниками пропорційно до їх часток у статутному фонді. Водночас є судова практика апеляційного суду, який зазначив: якщо у статуті юрособи не визначено виплату саме фіксованого розміру дивідендів та відсутні привілейовані корпоративні права, то оподаткування дивідендів не повинно здійснюватися за пп. 170.5.3 ПК (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.17 р. у справі № 826/13966/16). І хоча практика ВС є визначальною, маємо всі підстави вважати: якщо у статуті прямо не сказано, що дивіденди виплачуються учасникам пропорційно до їхніх внесків, то немає підстав прирівнювати їх для цілей оподатковування до заробітної плати. Обережні платники податків можуть надіслати запит до ДПС щодо надання ІПК з цього питання.

Якщо ж юрособа виплатила дивіденди учасникам-фізособам за привілейованими акціями або непропорційно до статутних внесків, то потрібно сплатити ПДФО за ставкою 18 % (п. 167.1 ПК) та військовий збір — 1,5 %.

Оскільки в п. 170.5 ПК зазначено, що дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування учаснику, то ПДФО та військовий збір відображаємо у звітності за період нарахування доходу, а сплачуємо — не пізніше 30-го дня, що настає за місяцем нарахування дивідендів.

Наприклад, якщо дивіденди нараховано в лютому, то ПДФО та військовий збір потрібно сплатити не пізніше 30 березня. Якщо цього не буде зроблено, то до податкових зобов’язань буде застосовано штрафну санкцію, передбачену ст. 126 ПК. І обов’язково слід перерахувати податки до бюджету до або хоча б одночасно із виплатою дивідендів. Інакше буде застосовано штрафну санкцію за ст. 127 ПК.

Зі змісту наказу Мінфіну від 13.01.15 р. № 4 вбачається, що такі дивіденди потрібно відображати у формі № 1ДФ як заробітну плату, тобто застосовувати потрібно код 101.

ЄСВ не нараховується відповідно до п. 14 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.

Отже, перш ніж ухвалювати рішення про непропорційний розподіл прибутку між учасниками, треба врахувати нюанси оподаткування.