Кредиторська заборгованість: види, погашення, списання

Нормативна база:

• Податковий кодекс (далі – ПК);
• П(С)БО 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246;
• П(С)БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20;
• П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318;
• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій», затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291).

Кредиторська заборгованість (далі – КЗ) відноситься до пасиву балансу. Сума такої заборгованості показує, скільки коштів або інших активів підприємство заборгувало своїм контрагентам – кредиторам на конкретну дату.

Для узагальнення інформації про КЗ призначено рахунок 55 «Інші довгострокові зобов'язання» (якщо облік заборгованості не відображався на інших рахунках класу 5) (Інструкція № 291).

КЗ ділиться на поточну та довгострокову, так само як і дебіторська заборгованість.

Довгострокову КЗ, до погашення якої залишилося 12 місяців і менше, слід перевести до складу поточної заборгованості (п. 11 П(С)БО 11). Для обліку такої КЗ передбачено спеціальний рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».