Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Які об’єкти є МНМА та чим вони відрізняються від ОЗ

Підприємство придбало об’єкт, вартість якого незначна, але строк служби більше року. Чи можна віднести його до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА) і що для цього треба зробити?


МНМА – це будь-які матеріальні об’єкти зі строком експлуатації більше одного року (або більше операційного циклу, якщо він перевищує рік), але з низькою вартістю.

Правила визначення вартісної межі для віднесення об’єктів до МНМА в бухобліку відрізняються від правил податкового обліку.

МНМА в бухобліку

У бухгалтерському обліку МНМА виділяються в окрему групу в складі інших необоротних матеріальних активів, які, у свою чергу, є складовою основних засобів (далі – ОЗ) (пп. 5.2.2 НП(С)БО 7).

МНМА відображаються на однойменному субрахунку 112, їх амортизація нараховується за субрахунком 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів». У Балансі (форми № 1, № 1-м або № 1-мс) МНМА відображаються в тих самих рядках, що й об’єкти ОЗ.

МНМА підлягають амортизації, як і інші ОЗ. При цьому тільки для МНМА доступно чотири методи амортизації: прямолінійний, виробничий, а також дуже вигідні «50 %/50 %» і «100 %», що дозволяють списати на витрати 50 % або 100 % вартості МНМА відповідно вже в місяці початку їх використання.

Яку вартість уважати низькою, вирішує підприємство. Воно самостійно встановлює із цією метою вартісну межу, яка відображається в наказі про облікову політику (п. 2.1, абзац перший п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635, далі – Методрекомендації № 635). І якщо первісна вартість об’єкта не перевищує цю межу, то при введенні в експлуатацію об’єкт включається до складу МНМА.

Майте на увазі! Установлення вартісної межі для МНМА – це право, а не обов’язок підприємства. Але якщо така межа не буде встановлена, тоді в групі МНМА нічого не буде відображатися – об’єкти з низькою вартістю доведеться розподілити за іншими групами ОЗ і МНМА відповідно до їхніх характеристик.

МНМА в податковому обліку

У податковому обліку вартісна межа для МНМА встановлена в пп. 14.1.138 Податкового кодексу (далі – ПК) – 20 000 грн без урахування ПДВ, якщо підприємство – платник цього податку (до 23.05.2020 – 6 000 грн, а до цього – 2 500 грн). Зауважте, з цим критерієм порівнюють первісну вартість. І якщо первісна вартість об’єкта дорівнює або менше цієї величини, то об’єкт не потрапляє до складу «податкових» ОЗ. Тобто для цілей податкового обліку МНМА – це не ОЗ.

Установлюємо вартісну межу для МНМА

Об’єднавши бухгалтерські та податкові правила, дамо рекомендації, як установити в бухобліку вартісну межу для МНМА.

Платники податку на прибуток, які в обов’язковому або добровільному порядку застосовують податкові різниці з розд. III ПК, ведуть облік «податкових» МНМА виключно за правилами бухгалтерського (податкові різниці, пов’язані з амортизацією та продажем, згідно з п. 138.1 і 138.2 ПК за таким об’єктом не виникають). Тому для зближення бухгалтерського та податкового обліку таким підприємствам доцільно встановити в бухобліку «лінію поділу» на рівні вартісного критерію для «податкових» ОЗ. Зауважимо, що вартісний критерій для МНМА в бухобліку може відрізнятися від податкового. Але тоді балансова вартість ОЗ в бухобліку теж буде відрізнятися від їх податкової вартості.

Платники податку на прибуток, у яких загальний дохід (без урахування непрямих податків) за минулий рік не перевищує 40 млн грн і які прийняли рішення не коригувати фінрезультат на податкові різниці, ведуть облік ОЗ і МНМА виключно за правилами бухгалтерського. Тому вони можуть установити у своїй обліковій політиці вартісну межу для МНМА на будь-якому рівні (у т. ч. і на рівні 20 000 грн, як передбачено пп. 14.1.138 ПК).

Юрособи – платники єдиного податку третьої групи під час визначення доходу від продажу об’єктів ОЗ згідно з п. 292.2 ПК, на думку ДПС, повинні орієнтуватися на податкове визначення ОЗ із пп. 14.1.138 ПК (ЗІР, категорія 108.05). Це означає, що під час продажу об’єкта МНМА їм доведеться відобразити дохід у розмірі повної продажної вартості, а не у вигляді різниці між продажною та балансовою вартістю. Тому рекомендуємо таким підприємствам теж установити вартісну межу для МНМА на рівні встановленої ПК.

Зміна вартісної межі для МНМА

Якщо підприємство вирішить змінити вартісну межу для МНМА в бухгалтерському обліку, то цю зміну слід уважати зміною облікової оцінки й застосовувати перспективно.

Термін «перспективно» означає, що новий критерій потрібно застосовувати тільки для тих об’єктів, які вводяться в експлуатацію після зміни вартісної межі. А раніше введені в експлуатацію об’єкти продовжують ураховуватися в тій групі ОЗ, у яку були включені при введенні в експлуатацію (п. 2.6 Методрекомендацій № 635, лист Мінфіну від 14.05.2012 № 31-08410-07-25/12004).

У податковому обліку при зміні законодавчо встановлених вартісних меж діють аналогічні правила (див. пп. 1 п. 5 Інформаційного листа № 12).

Коментарі до матеріалу
Статті за темою
22.07.2026
Операційна оренда нерухомості: облік в орендодавця та орендатора
Підприємство надало нерухомість на умовах операційної оренди іншому підприємству. Як вести облік орендних операцій орендодавцю та орендарю, які є платниками податку на прибуток і ПДВ, читайте в статті. У статті ви  знайдете відповіді на запитання: Як визначити, що оренда є операційною, а не ф...
16.07.2026
Облік витрат на ремонт і поліпшення персонального комп’ютера
У статті розповімо, як відрізнити ремонт комп’ютерної техніки від її модернізації чи дообладнання, хто має ухвалити рішення про характер робіт, якими документами оформити такі операції та як відобразити витрати в бухгалтерському та податковому обліку. Як і будь-яка техніка, персональні комп&rs...
13.07.2026
Компенсація комунальних платежів: бухоблік та податок на прибуток у орендодавця та орендаря
Компенсація комунальних платежів під час оренди нерухомості впливає не лише на взаєморозрахунки сторін, а й на їхній бухгалтерський та податковий облік. У статті розглянемо, як відображати такі операції в бухобліку орендодавця й орендаря та чи впливають вони на визначення об’єкта обкладення по...
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
Нове
23.07.2026
Подання форми № 20-ОПП у разі оренди приміщень
У статті розповімо, як заповнити та подати заяву за формою № 20-ОПП щодо операцій оренди та суборенди в різних ситуаціях, та наведемо зразок її заповнення. Хто повинен подавати форму № 20-ОПП при укладенні договору оренди? Помилково вважати, що повідомляти ДПС має лише одна сторона договору. Через...
23.07.2026
Акт наданих послуг оренди: чи потрібно складати та як часто
У статті розповімо, чи обов’язково складати акт наданих послуг оренди, та проаналізуємо випадки, коли неправильні реквізити первинного документа можуть призвести до помилок при обчисленні податків. Чи потрібно складати акт наданих орендних послуг? Після законодавчих змін 2026 року неправильн...
22.07.2026
3 помилки контролюючого органу та 3 помилки платника податків в огляді практики Верховного Суду за травень 2026 року
Про операції з відступлення права вимоги, про підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу без грошової оплати, про наслідки ненадання документів на початок проведення фактичної перевірки, а також про інші цікаві моменти читайте в іноді несподіваних висновках Верховного Суду за травень 2...
Кращі матеріали