Як єдиннику визначити дохід від надходження інвалюти

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як юрособі – єдиннику третьої групи визначити дохід при отриманні іноземної валюти.

Що можна зробити на практиці: скористатися нашими рекомендаціями, щоб відобразити в обліку операції з інвалютою і правильно розрахувати об'єкт обкладення єдиним податком (далі – ЄП).

Виручка в іноземній валюті, отримана платниками ЄП першої – третьої груп, є доходом таких єдинників. При цьому сума інвалюти перераховується у гривні за курсом НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.1, 292.5 Податкового кодексу, далі – ПК).

Як визначити дату отримання доходу в інвалюті?

Нагадаємо, що ще в листопаді 2012 року як тимчасовий захід щодо стабілізації валютного ринку НБУ запровадив обов'язковий продаж уповноваженим банком інвалютних коштів, отриманих підприємством (за винятком деяких видів надходжень). Відтоді дія цього тимчасового заходу періодично продовжувалася нормативними актами НБУ. Так, з 4 червня 2015 року діє постанова Правління НБУ від 03.06.15 р. № 354 (далі – Постанова № 354). Згідно із цим документом, обов'язковому продажу на МВРУ підлягає 75 % надходжень в інвалюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют (затверджено постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34) і в російських рублях. При цьому уповноважений банк зобов'язаний (п. 2 Постанови № 354):

• надходження в інвалюті, що підлягають обов'яз­ковому продажу, попередньо зарахувати на окремий аналітичний рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання»;
• виключно наступного робочого дня після зарахування таких коштів на розподільчий рахунок здійснити їх обов'язковий продаж без доручення клієнта.

На практиці банк зазвичай зараховує на свій розподільчий рахунок відразу всю суму інвалютних надходжень (а не лише суму, що підлягає обов'язковому продажу), а наступного робочого дня перераховує клієнту:

• на поточний рахунок в інвалюті – 25 % інвалютної виручки, що надійшла;
• на поточний рахунок у гривнях – суму гривень, отриману від обов'язкового продажу 75 % інвалютної виручки.

Виникає запитання: що вважати датою отримання інвалютного доходу – дату надходження інвалютної суми на розподільчий рахунок банку чи дату надходження на поточний рахунок клієнта?

Нагадаємо, що коли в 2012 році було введено обов'язковий продаж частини інвалютних надходжень, Рекомендуємо підприємствам відображати в обліку прихід таких коштів на дату їх надходження на поточний рахунок. Основні аргументи наводилися такі:

• розподільчий рахунок є балансовим обліковим рахунком банку (лист НБУ від 30.03.99 р. № 18-111/943-2754);
• банк знімає валютну операцію з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок клієнта (п. 2.3 розд. II Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136).

Зараз повторимо ще раз: датою отримання інвалютного доходу слід уважати дату надходження інвалюти на поточний рахунок клієнта. Це підтверджується роз'ясненнями, розміщеними в ЗІР. Наприклад, у категорії 114.2 – для всіх платників податків, а також у категорії 108.01.02 – для єдинників-юросіб.

У якому розмірі єдинник має відобразити дохід від інвалюти, що надійшла?

Як ми вже сказали, єдинник може вважати доходом лише ті кошти, що надійшли на його поточний рахунок. Після обов'язкового продажу частини інвалюти:

• на поточний гривневий рахунок єдинника надійде виручка від продажу 75 % інвалюти. При цьому єдинника не має хвилювати, який курс НБУ був на дату надходження інвалюти і за яким курсом її було продано банком на МВРУ;
• на поточний інвалютний рахунок надійде залишок інвалюти (25 %). Для цілей обліку цю суму треба перерахувати у гривневий еквівалент за курсом НБУ на дату її надходження на рахунок.

Дохід єдинника складатиметься із цих двох сум. Такий самий висновок випливає з роз'яснення в ЗІР (категорія 108.01.02).

Як визначити дохід від продажу інвалюти з поточного валютного рахунка?

У разі продажу інвалюти з поточного інвалютного рахунка єдинник отримує певну суму гривень на свій гривневий поточний рахунок. У такому разі за формального підходу, згідно з нормою пп. 2 п. 292.1 ПК, він має визнати дохід у сумі отриманих гривень. Але ж він уже визнавав дохід згідно з п. 292.5 ПК у той період, коли ця сума інвалюти надійшла на його поточний інвалютний рахунок. Тому, щоб не нараховувати двічі дохід від однієї й тієї самої суми інвалюти, дохід від продажу слід визнавати лише в розмірі додатної різниці між доходом, визнаним під час надходження інвалюти, і доходом, отриманим від її продажу. Такий самий висновок випливає з роз'яснення в ЗІР.

Наприклад, на поточний інвалютний рахунок єдинника надійшло 1 000 дол. США (курс НБУ – 20 грн. за 1 дол. США). Визнано дохід у сумі 20 000 грн. У результаті продажу цієї суми інвалюти на поточний гривневий рахунок єдинника надійшло 20 800 грн. Таким чином, дохід від продажу інвалюти становитиме 800 грн. (20 800 грн. – 20 000 грн.).

Зверніть увагу: для розрахунку доходу єдинник приймає фактично отриману суму гривень. Такий висновок випливає з усних роз'яснень фахівців податкових органів, а також із роз'яснення в ЗІР, категорія 108.01.02. Щоправда, роз'яснення в ЗІР стосується ситуації, коли покупець розраховується за товар із єдинником-юрособою через платіжний термінал і банк відразу ж утримує свою комісію. У такому разі, як зазначено в роз'ясненні, доходом єдинника вважатиметься сума, що фактично надійшла на його розрахунковий рахунок.

Зазначимо, що вказане роз'яснення було чинним до 12.11.14 р. і втратило чинність у зв'язку із прийняттям чергового нормативного акта про використання електронних платіжних засобів. Тобто скасування роз'яснення не пов'язане з питанням про визнання доходу юрособою-єдинником. Крім того, у ЗІР є чинне роз'яснення аналогічного змісту для фізосіб-єдинників (категорія 107.04).

Таким чином, якщо банк відразу утримає комісію за свої послуги із суми гривень, отриманої від продажу інвалюти, а єдинникові перерахує залишок, то цей залишок і буде доходом єдинника.

Чи визнавати дохід від курсових різниць?

Фахівці фіскальних органів наполягають на тому, щоб уключати до доходу юрособи-єдинника третьої групи суму додатних курсових різниць, що виникають у результаті перерахунку сум в інвалюті (роз'яснення в ЗІР, категорія 108.01.02).

Дійсно, єдинники згідно з п. 10 розд. І П(С)БО 25 для цілей складання фінзвітності ведуть облік курсових різниць за правилами П(С)БО 21. Тому доходи та витрати від таких різниць у них виникають. Але тільки в бухобліку!

А для цілей оподаткування згідно з п. 44.2 і пп. 296.1.3 ПК юрособи – єдинники третьої групи повинні вести спрощений бухоблік доходів і витрат за спеціальною методикою, розробленою фіскальним органом. Проте така методика не опублікована. Тому єдинники визначають дохід для обкладення єдиним податком за правилами ст. 292 ПК. Але в цій статті в переліку доходів єдинника не зазначено доходу у вигляді додатних курсових різниць, що виникли в результаті перерахунку інвалюти за правилами П(С)БО 21. Тому ми вважаємо, що бухобліковий дохід єдинника у вигляді курсових різниць єдиним податком не обкладається.

Приклад

За умовами ЗЕД-контракту єдинник третьої групи – юрособа (ставка ЄП – 2 %) 12 травня 2015 року отримав від нерезидента перед­оплату за товар – 10 000 дол. США. 13 травня на поточні рахунки єдинника надійшло 2 500 дол. США і 154 800 грн. (від обов'язкового продажу інвалюти). При цьому 2 000 дол. США 14 травня за дорученням єдинника було продано банком на МВРУ. Станом на 30 червня 500 дол. США ще залишалися на рахунку.

Товар вартістю 12 000 дол. США перетнув кордон України 14 травня. Вартість послуг митниці під час оформлення товару становила 1 000 грн. Залишок заборгованості за товар (2 000 дол. США) нерезидент перерахує єдинникові в липні 2015 року.

Облік операцій показано в таблиці (курси НБУ і МВРУ – умовні):

(дол. США/грн.)