Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Договір позички автомобіля укладено з працівником підприємства: відповідаємо на ваші запитання

Підприємство має намір укласти з працівником договір позички, відповідно до якого буде безплатно користуватися автомобілем цього працівника. Виникла низка запитань.


Запитання відповіді

1. Чи потрібно нотаріально засвідчувати договір позички автомобіля, укладений з фізособою?

За правилами цивільного законодавства договір позички автомобіля, укладений із фізособою, не обов’язково засвідчувати у нотаріуса. Однак тут є досадний нюанс, через який доводиться визнати, що цей момент недостатньо врегульований на законодавчому рівні. Тому на практиці нерідко виникають спори, в тому числі – судові. Пояснимо докладніше.

Правила укладання договору позички визначено гл. 60 Цивільного кодексу (далі – ЦК). Договір позички (або, як його ще називають, договір безоплатного користування майном) передбачає, що одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦК).

Вимоги до форми договору позички наведено у ст. 828 ЦК. Там сказано, що договір позички між юрособами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Крім того, у ч. 4 ст. 828 ЦК є уточнення: договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією зі сторін є фізособа, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Як бачите, для нашої ситуації зроблено виняток: «крім наземних самохідних транспортних засобів»». Тобто якщо предметом договору позички між юрособою та фізособою виступає наземний самохідний транспортний засіб (наприклад, автомобіль), то посвідчувати договір у нотаріуса не потрібне.

Тепер про нюанс, про який ми сказали вище. Справа в тому, що в українському законодавстві немає визначення поняття «самохідний транспортний засіб». Тому під час податкових перевірок нерідко виникає ситуація, коли договір позички автомобіля, укладений між підприємством та фізособою, податківці намагаються визнати недійсним. Доводити свою правоту в такій ситуації підприємству доводиться, на жаль, у судовому порядку.

2. Чи є позитивна для платника податків судова практика з цього питання? Тобто чи підтверджують суди, що договір позички автомобіля, укладений із фізособою, не обов’язково засвідчувати нотаріально?

Так, суди з цього питання (у т. ч. Верховний Суд України) – на боці платників податків.

Наведемо як приклад постанову Верховного Суду від 09.07.2020 у справі 640/1834/19 (ЄДРСР, реєстр. № 90329199).

У цьому спорі органом ДПС ставилося питання про недійсність договору позички автомобіля, укладеного між підприємством та фізособою, через відсутність нотаріального посвідчення. Проте суд визнав цей договір дійсним. Як аргументи було наведено такі факти:

  • ч. 4 ст. 828 ЦК після слів «позички транспортного засобу» було доповнено словами «(крім наземних самохідних транспортних засобів)» відповідно до п. 2 розд. I Закону від 05.07.2011 № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень». Метою прийняття цього Закону було усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень (про що свідчить Пояснювальна записка до Закону № 3565);
  • згідно зі ст. 1 Закону від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наземні транспортні засоби – це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, що підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового використання, зареєстровані в інших країнах;
  • п. «b» ст. 1 Європейської угоди щодо праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання України до цієї угоди – 07.09.2005), визначає, що автомобіль – це будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори. А згідно зі ст. 9 Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України;
  • враховуючи відсутність у чинному законодавстві України на час виникнення спірних правовідносин чіткого визначення поняття «наземний самохідний транспортний засіб», непосвідчення нотаріально договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність останніх;
  • аналогічний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 (справа № 812/1823/17).

Є й пізніші судові рішення, у яких висловлено аналогічну позицію щодо дійсності договорів позички, не засвідчених нотаріально, наприклад:

  • постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 (ЄДРСР, реєстр. № 120002185);
  • рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 № 320/31721/23 (ЄДРСР, реєстр. № 123046397).

Отже! Виходячи з норми ч. 4 ст. 828 ЦК та судової практики можна зробити висновок, що в нашій ситуації засвідчувати договір у нотаріуса – не обов’язково. Однак ви повинні розуміти, що цей момент через «досадний нюанс» (пробіл у законодавстві) може стати предметом судового спору з податковим органом. А це додаткові витрати часу та фінансів. Тому тільки вам вирішувати, засвідчувати нотаріально договір позички автомобіля, укладений із працівником, чи ні.

3. Чи можна укладати договір позички автомобіля з фізособою, яка не є працівником підприємства?

Так, можна.

Факт наявності чи відсутності трудових відносин між позичкодавцем та користувачем майна ніяк не впливає на можливість укладання такого договору. Справа в тому, що трудові відносини регламентуються нормами трудового законодавства (насамперед КЗпП), а відносини щодо укладання договору позички – нормами цивільного законодавства (ЦК). І в цьому випадку норми КЗпП та ЦК не суперечать одна одній і не перетинаються. Наприклад, у ЦК немає вимоги про те, що фізособа, яка передає в позичку своє майно юрособі, повинна перебувати у трудових відносинах із цією юрособою.

Тому позичкодавцем автомобіля може бути будь-яка фізособа, яка є власником цього транспортного засобу, як працівник підприємства, так і стороння для підприємства людина.

4. Якщо працівник, з яким у підприємства укладено договір позички, звільняється, то що буде з договором позички: припиняється чи продовжує діяти?

Автоматично такий договір не припиняється – якщо, звичайно, таку умову сторони не закріпили у договорі.

Як ми вже пояснили у відповіді на запитання 3, факт наявності або відсутності трудових відносин між сторонами не впливає на можливість укладання договору позички. Відповідно, і розірвання трудового договору не впливає на чинність договору позички.

Тому якщо сторони згодні, то підприємство має право продовжувати безоплатно користуватися автомобілем колишнього працівника на підставі чинного договору.

Однак усі ми розуміємо нестандартність такої ситуації. Можливо, колишній працівник не згоден з тим, щоб його автомобілем, як і раніше, безплатно користувався його колишній роботодавець. Тому у разі звільнення працівника договір може бути припинено достроково за взаємною згодою сторін (ст. 651 ЦК). Для цього сторонам потрібно підписати додаткову угоду до договору.

Наша порада. До договору позички майна можна включити умови, за яких дія договору припиняється достроково (наприклад, для нашої ситуації – у разі звільнення працівника чи його бажання продати автомобіль покупцю, від якого надійшла така пропозиція). Тоді при настанні певних обставин можна буде уникнути спорів між сторонами.

5. Якщо автомобіль передається у позичку підприємству директором цього підприємства, то як у цьому випадку слід оформити договір? Адже виходить, що з обох сторін договір має підписати одна й та сама особа (з боку користувача – як директор підприємства, з боку позичкодавця – як фізособа, яка є власником автомобіля).

Справді, директор не має права підписувати договір позички з обох сторін. Це суперечитиме ч. 3 ст. 238 ЦК. Відповідно до цієї норми представник не може здійснювати правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. І оскільки в нашому випадку директор – представник підприємства, він не має права укласти договір від імені цього підприємства із самим собою.

У такій ситуації директор може видати довіреність на право укладання договору позички іншому працівникові підприємства (наприклад, головному бухгалтеру). Тоді від імені підприємства (користувача предметом позички) договір підпише цей працівник, а від імені позичкодавця – власник автомобіля (директор).

Майте на увазі! Довіреність складається у тій самій формі, як і договір (ст. 245 ЦК). Тому якщо договір не буде засвідчений нотаріально, то й для довіреності достатньо простої письмової форми. Також у довіреності не забудьте вказати дату її видачі (ст. 247 ЦК).

 

Коментарі до матеріалу
Зміст
Статті за темою
24.06.2026
Витрати за операціями з ризиковими контрагентами: що каже судова практика
Якщо контрагент не ідеальний (основних засобів у нього недостатньо, або лише один працівник, або він не подав декларацію за певний період, або проти його посадових осіб відкрито кримінальні справи тощо), то чи є ризик для підприємства? Простіше кажучи, чи відповідають суб’єкти господарювання з...
24.06.2026
Ділова мета операцій з резидентами: між Податковим кодексом і судовою доктриною
Податкові органи нині активно застосовують податкову концепцію ділової мети не лише до операцій з нерезидентами, а й до конкретних операцій з резидентами України. Розглянемо судову практику щодо цього питання. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика Чи потрібно всі операції пропуска...
17.06.2026
4 помилки контролюючого органу та 2 помилки платника податків в огляді практики Верховного Суду за квітень 2026 року
Про відсутність розрахунка до податкового повідомлення-рішення, про можливість уточнення податкової звітності після отримання акта камеральної перевірки, але до прийняття рішення за результатами перевірки, а також про інші цікаві моменти читайте в іноді несподіваних висновках Верховного Суду за квіт...
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
Нове
16.07.2026
Облік витрат на ремонт і поліпшення персонального комп’ютера
У статті розповімо, як відрізнити ремонт комп’ютерної техніки від її модернізації чи дообладнання, хто має ухвалити рішення про характер робіт, якими документами оформити такі операції та як відобразити витрати в бухгалтерському та податковому обліку. Як і будь-яка техніка, персональні комп&rs...
13.07.2026
Як внести у статутний капітал ТОВ право вимоги боргу: поради юриста
У статті розглянуто, чи можна внести у статутний капітал ТОВ право вимоги боргу, які ризики має така операція та які документи необхідно оформити сторонам. Чи можна внести право вимоги боргу до статутного капіталу ТОВ? Які норми законодавства дозволяють конвертувати борг у статутний капітал това...
13.07.2026
Компенсація комунальних платежів: бухоблік та податок на прибуток у орендодавця та орендаря
Компенсація комунальних платежів під час оренди нерухомості впливає не лише на взаєморозрахунки сторін, а й на їхній бухгалтерський та податковий облік. У статті розглянемо, як відображати такі операції в бухобліку орендодавця й орендаря та чи впливають вони на визначення об’єкта обкладення по...
Кращі матеріали