Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Придбаваємо інвалюту за гривні

Нормативна база:

  • Декрет КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 (далі – Декрет № 15-93);
  • Закон від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185);
  • Закон від 16.04.91 р. № 959-XII (далі – Закон № 959);
  • постанова Правління НБУ від 03.09.15 р. № 581 (далі – Постанова № 581);
  • Положення про порядок та умови торгівлі інвалютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281 (далі – Положення № 281).

Теоретичний мінімум

Для здійснення безготівкових розрахунків в інвалюті суб’єкту господарювання (юрособі або фізособі-підприємцеві) потрібно відкрити в банку поточний рахунок в інвалюті. 

Розрахунки між резидентами та нерезидентами в рамках торговельного обороту здійснюються в інвалюті та у гривнях (ст. 7 Декрету № 15-93). Такі розрахунки ведуться через банк, де у резидента відкрито поточний валютний рахунок. Інвалюта може надходити на такий рахунок у результаті купівлі інвалюти за гривні (або за іншу валюту) (наприклад, для розрахунків із нерезидентом за товари (послуги), для виплати добових відрядженому за кордон працівникові).

При купівлі інвалюти за гривні подальше використання інвалюти контролюється. Так, НБУ встановлює строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку інвалюта повинна бути використана за заявленим призначенням (ст. 3 Закону № 185). Такий строк не повинен перевищувати десяти робочих днів із дня зарахування інвалюти на поточний рахунок резидента (п. 3 розд. III Положення № 281). Якщо строк буде порушений, банк має право самостійно продати цю інвалюту протягом п'яти робочих днів і перерахувати клієнтові суму в гривнях, за вирахуванням здійснених у ході такого продажу витрат. При цьому сума додатної курсової різниці, що виникла в ході такого продажу, спрямовується до держбюджету, а від’ємної – відноситься на результати господарської діяльності резидента (ст. 5 Закону № 185).

Придбання інвалюти для здійснення торговельних операцій

Для того щоб резиденти могли виконувати свої зобов'язання перед контрагентами-нерезиден­тами, уповноважені банки зобов'язані купувати інвалюту на Українській міжбанківській валютній біржі за рахунок резидентів за домовленістю з ними (п. 4 ст. 4 Декрету № 15-93).

Для придбання інвалюти суб'єкт господарювання повинен подати до банку, де йому відкрито поточний валютний рахунок, такий пакет документів (п. 1 гл. 1 розд. II Положення № 281):

  • заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів (далі – заява) за формою, наведеною в додатку 1 до Положен-ня № 281. У заяві необхідно зазначити причини, з яких необхідно придбати інвалюту, назву інвалюти, суму інвалюти і суму в гривнях за поточним курсом, номер валютного рахунка;
  • договір із нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства. Нагадаємо, що зовнішньоекономічний договір складається у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено іншу форму (ч. 2 ст. 6 Закону № 959). При складанні тексту ЗЕД-договору слід брати до уваги вимоги Положення, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 06.09.01 р. № 201;
  • митна декларація, якщо оплата здійснюється за фактом постачання товарів. При купівлі інвалюти в цьому випадку банк перевіряє наявність у реєстрах митних декларацій інформації про ввезення і випуск у вільний оборот на митній території України імпортних товарів згідно із зовнішньоекономічною договором клієнта;
  • акт виконаних робіт (наданих послуг), прий­мання-передачі тощо, якщо інвалюта купується для оплати виконаних робіт (наданих послуг), імпорту права інтелектуальної власності.

У разі коли зазначена в заяві на купівлю інвалюти сума становить або перевищує еквівалент 50 000 дол. США, уповноважений банк разом із реєстром подає до НБУ копії документів (у відсканованому вигляді), які є підставою для здійснення такої операції (пп. 18 п. 6 Постанови № 581). Наприклад, до пакету таких документів може входити акт цінової експертизи (угоди), якщо інвалюта придбавається для оплати поставлених товарів (послуг).

Якщо інвалюта придбавається для розрахунків із нерезидентом за імпорт товарів без увезення таких товарів на територію України, тоді до банку необхідно надати (п. 2 гл. 1 розд. II Положення № 281):

  • заяву про купівлю інвалюти;
  • договір із нерезидентом про придбання товарів, оформлений відповідно до законодавства України;
  • договір, яким передбачається продаж товарів нерезиденту (третій особі) за межами території України і зарахування виручки від продажу таких товарів на рахунок суб'єкта господарювання – резидента в уповноважених банках;
  • якщо резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України – документ, який підтверджує необхідність використання товарів для власних потреб за межами України.  
Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
20.06.2025
Резерв сумнівних боргів: у яких випадках підприємству вигідно його створювати
Розповімо, які підприємства можуть оптимізувати податок на прибуток шляхом створення резерву сумнівних боргів та як правильно сформувати цей резерв, щоб не було претензій з боку контролюючих органів. У чому полягає проблема: оптимізація об’єкта обкладення податком на прибуток для деяких підпри...
20.06.2025
Як розрахувати резерв відпусток на дату балансу
У статті розповімо про порядок формування резерву відпусток і регулярність його перегляду. Чи треба щомісячно інвентаризувати резерв? Забезпечення на оплату відпусток формується для рівномірного розподілу витрат на відпустки між звітними періодами. Його створення – обов’язок підприємства...
20.06.2025
Резерв на виконання гарантійних забов'язань: хто повинен створювати та в чому вигода
У статті розповімо, як знання стандартів бухобліку допомагають оптимізувати базу обкладення податком на прибуток. Також поговоримо про формування резерву на виконання гарантійних зобов’язань. Корисна норма бухобліку: згідно з п. 13–18 НП(С)БО 11 «Зобов'язання» підприємствам д...
Нове
09.12.2024
Зміни у валютному законодавстві з 20.11.2024: на що звернути увагу?
Як відомо, на час воєнного стану НБУ запровадив значні обмеження на проведення валютних операцій спеціальною постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 (далі – Постанова № 18). З моменту прийняття цієї постанови до її тексту було внесено чимало змін, спрямованих як на пом’якшення, так ...
09.10.2024
Посередницькі послуги у сфері ЗЕД
Бути посередником можна як при експорті товарів, робіт, послуг, так і при їх імпорті. Посередником може бути резидент або нерезидент. У статті розглянемо особливості документального оформлення, валютного регулювання, обліку та оподаткування операцій з надання посередницьких послуг нерезиденту і прид...
09.09.2024
Переробка давальницької сировини для нерезидентів: митні процедури, облік та оподаткування
Про що стаття? Підприємство надає послуги з перероблення для нерезидентів: ввозить сировину нерезидента, а потім вивозить готову продукцію замовникові за межі митної території України (далі – МТУ). Розглянемо особливості оформлення, обліку та оподаткування цих операцій у підприємства-переробни...
Кращі матеріали