Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Придбаваємо інвалюту за гривні

Нормативна база:

  • Декрет КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 (далі – Декрет № 15-93);
  • Закон від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185);
  • Закон від 16.04.91 р. № 959-XII (далі – Закон № 959);
  • постанова Правління НБУ від 03.09.15 р. № 581 (далі – Постанова № 581);
  • Положення про порядок та умови торгівлі інвалютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281 (далі – Положення № 281).

Теоретичний мінімум

Для здійснення безготівкових розрахунків в інвалюті суб’єкту господарювання (юрособі або фізособі-підприємцеві) потрібно відкрити в банку поточний рахунок в інвалюті. 

Розрахунки між резидентами та нерезидентами в рамках торговельного обороту здійснюються в інвалюті та у гривнях (ст. 7 Декрету № 15-93). Такі розрахунки ведуться через банк, де у резидента відкрито поточний валютний рахунок. Інвалюта може надходити на такий рахунок у результаті купівлі інвалюти за гривні (або за іншу валюту) (наприклад, для розрахунків із нерезидентом за товари (послуги), для виплати добових відрядженому за кордон працівникові).

При купівлі інвалюти за гривні подальше використання інвалюти контролюється. Так, НБУ встановлює строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку інвалюта повинна бути використана за заявленим призначенням (ст. 3 Закону № 185). Такий строк не повинен перевищувати десяти робочих днів із дня зарахування інвалюти на поточний рахунок резидента (п. 3 розд. III Положення № 281). Якщо строк буде порушений, банк має право самостійно продати цю інвалюту протягом п'яти робочих днів і перерахувати клієнтові суму в гривнях, за вирахуванням здійснених у ході такого продажу витрат. При цьому сума додатної курсової різниці, що виникла в ході такого продажу, спрямовується до держбюджету, а від’ємної – відноситься на результати господарської діяльності резидента (ст. 5 Закону № 185).

Придбання інвалюти для здійснення торговельних операцій

Для того щоб резиденти могли виконувати свої зобов'язання перед контрагентами-нерезиден­тами, уповноважені банки зобов'язані купувати інвалюту на Українській міжбанківській валютній біржі за рахунок резидентів за домовленістю з ними (п. 4 ст. 4 Декрету № 15-93).

Для придбання інвалюти суб'єкт господарювання повинен подати до банку, де йому відкрито поточний валютний рахунок, такий пакет документів (п. 1 гл. 1 розд. II Положення № 281):

  • заява про купівлю іноземної валюти або банківських металів (далі – заява) за формою, наведеною в додатку 1 до Положен-ня № 281. У заяві необхідно зазначити причини, з яких необхідно придбати інвалюту, назву інвалюти, суму інвалюти і суму в гривнях за поточним курсом, номер валютного рахунка;
  • договір із нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства. Нагадаємо, що зовнішньоекономічний договір складається у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено іншу форму (ч. 2 ст. 6 Закону № 959). При складанні тексту ЗЕД-договору слід брати до уваги вимоги Положення, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 06.09.01 р. № 201;
  • митна декларація, якщо оплата здійснюється за фактом постачання товарів. При купівлі інвалюти в цьому випадку банк перевіряє наявність у реєстрах митних декларацій інформації про ввезення і випуск у вільний оборот на митній території України імпортних товарів згідно із зовнішньоекономічною договором клієнта;
  • акт виконаних робіт (наданих послуг), прий­мання-передачі тощо, якщо інвалюта купується для оплати виконаних робіт (наданих послуг), імпорту права інтелектуальної власності.

У разі коли зазначена в заяві на купівлю інвалюти сума становить або перевищує еквівалент 50 000 дол. США, уповноважений банк разом із реєстром подає до НБУ копії документів (у відсканованому вигляді), які є підставою для здійснення такої операції (пп. 18 п. 6 Постанови № 581). Наприклад, до пакету таких документів може входити акт цінової експертизи (угоди), якщо інвалюта придбавається для оплати поставлених товарів (послуг).

Якщо інвалюта придбавається для розрахунків із нерезидентом за імпорт товарів без увезення таких товарів на територію України, тоді до банку необхідно надати (п. 2 гл. 1 розд. II Положення № 281):

  • заяву про купівлю інвалюти;
  • договір із нерезидентом про придбання товарів, оформлений відповідно до законодавства України;
  • договір, яким передбачається продаж товарів нерезиденту (третій особі) за межами території України і зарахування виручки від продажу таких товарів на рахунок суб'єкта господарювання – резидента в уповноважених банках;
  • якщо резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України – документ, який підтверджує необхідність використання товарів для власних потреб за межами України.  
Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
02.03.2026
ЗЕД-пеня при імпорті: чому виникає, хто нараховує та коли сплачувати
За порушення строку, установленого для розрахунків у сфері ЗЕД, органи ДПС застосовують до резидентів (юросіб та підприємців) санкцію у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3 % від непогашеної суми заборгованості за кожен день прострочення. У статті розглянуто особливості застосування цієї санкції д...
24.12.2025
Незначна сума ЗЕД-операції: без валютного нагляду
Якщо сума операції з нерезидентом у гривневому еквіваленті не перевищує 400 тис. грн, то граничний строк розрахунків у сфері ЗЕД не застосовується і пеня 0,3 % за його порушення не нараховується. Сума 400 тис. грн – це на сьогодні вартісна межа, який поділяє ЗЕД-операції на «піднаглядові...
Популярне
19.01.2026
Формування фінансового результату: відображення в бухобліку
Після завершення звітного фінансового року в бухгалтерії підбивають остаточні підсумки роботи підприємства за рік – порівнюють доходи звітного періоду та витрати, понесені для їх отримання, і визначають фінансовий результат. Як це зробити, читайте в даній статті. Річна фінансова звітність: інс...
05.01.2026
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум впливають на ключові зарплатні розрахунки. Тому наводимо показники-2026, які бухгалтер, щоб уникнути помилок, повинен мати під рукою протягом усього року. 2026 рік традиційно починається для бухгалтера з перевірки базових соціальних показників. Мінімальна з...
28.01.2026
Декларація з плати за землю – 2026: як подати та заповнити
У цій статті розповімо, як подати декларацію з плати за землю на 2026 рік. Майнові податки: звітуємо за 2026 рік Звітуємо щодо майнових податків – 2026 Декларація з плати за землю на 2026 рік подається не пізніше 20 лютого звітного року. Плата за землю складається із земельного податку та оре...
Нове
02.03.2026
ЗЕД-пеня при імпорті: чому виникає, хто нараховує та коли сплачувати
За порушення строку, установленого для розрахунків у сфері ЗЕД, органи ДПС застосовують до резидентів (юросіб та підприємців) санкцію у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3 % від непогашеної суми заборгованості за кожен день прострочення. У статті розглянуто особливості застосування цієї санкції д...
09.02.2026
Валютна лібералізація продовжується: «позиковий» ліміт та інші зміни
У січні 2026 року (а точніше – з 14.01.2026) у валютному законодавстві відбулося декілька змін, спрямованих на пом’якшення валютних обмежень. Якщо вас цікавить ця тема – докладніше читайте у статті. На початку 2026 року у валютному законодавстві відбулися події, спрямовані на подал...
29.01.2026
ТЦУ-контроль експортно-імпортних операцій та різниці з податку на прибуток
Проаналізуємо, які операції є контрольованими, у чому суть трансфертного ціноутворення, які різниці застосовуються за контрольованими операціями та що таке «конструктивні дивіденди». Платники податку на прибуток, які експортують та/або імпортують товари (роботи, послуги), повинні пам&rsq...
Кращі матеріали