Отримувачам інвалютних кредитів від нерезидентів: НБУ посилив вимоги до документів!
17.01.2016 1955 0 0
Незважаючи на заявлений у кінці 2014 року курс на лібералізацію у валютно-кредитній сфері, на практиці стосовно суб'єктів господарювання НБУ чинить із точністю до навпаки. Про це свідчать його останні нормативні акти і роз'яснення.
А ми попереджали...
У «БАЛАНСІ», 2016, № 3-4, с. 6 ми звертали вашу увагу на те, що в разі перерахування резидентами інвалюти за кордон НБУ буде особливо ретельно перевіряти документи як самого резидента, так і нерезидентів, що беруть участь у правочині. Спочатку ця теза з'явилася в загальному вигляді в постанові Правління НБУ від 04.12.15 р. № 863 (далі – Постанова № 863), потім була деталізована в листі НБУ від 18.12.15 р. № 25-02002/101317 (там указано, у яких випадках і які саме документи за правочином повинен вимагати від клієнта уповноважений банк). І на практиці уповноважені банки «узяли під козирок» – від клієнтів почали вимагати, зокрема, інформацію про структуру власності, бенефіціарних власників і зміст діяльності всіх сторін, зазначених у зовнішньоекономічному договорі; документи, що підтверджують походження коштів, необхідних для здійснення фінансової операції, та інші документи (залежно від характеру операції).
Нагадаємо, що нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами НБУ (ст. 56 Закону від 20.05.99 р. № 679-XIV «Про Національний банк України»), а зовсім не листів, які не мають статусу нормативно-правових документів і носять лише інформативний характер. Мабуть, тому на лист від 18.12.15 р. багато підприємств не звернули належної уваги, і для них нові вимоги банків стали повною несподіванкою.
Проте листом НБУ не обмежився, а почав діяти послідовно. У будь-якому разі стосовно отримувачів інвалютних кредитів (позик) від нерезидентів: були посилені вимоги до документів, а також процедура реєстрації відповідних договорів (або внесення до них змін). Постанова Правління НБУ від 30.12.15 р. № 996 (далі – Постанова № 996) вносить ряд змін до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.04 р. № 270 (далі – Положення № 270). Ці зміни – відповідно до п. 3 Постанови № 996 – набули чинності 11 січня 2016 року.
Перевірка на підозрілість
Разом із повідомленням про реєстрацію договору (або змін до договору) резидент-позичальник подає до банку документи для перевірки діяльності сторін договору. Банк аналізує, чи не є фінансова операція клієнта ризикованою для банку, такою, що несе загрозу його вкладникам і кредиторам (далі – підозріла операція) (абзац третій п. 2.2 гл. 2 розд. I Положення № 270).
Якщо уповноважений банк дійде висновку, що операції за кредитом – підозрілі, то може відмовити клієнтові в обслуговуванні кредиту (п. 3.3 гл. 3 розд. I Положення № 270).
Якщо ж документи, на думку уповноваженого банку, у порядку, тоді він направляє до НБУ їх паперові копії (посвідчені нотаріально або підписом відповідального працівника і печаткою банку). А вже НБУ приймає остаточне рішення про реєстрацію договору (або змін до договору).
П'ять випадків, коли знадобляться додаткові документи
Найбільш цікавим є новий додаток 2 до Положення № 270. Там наведено:
перелік із п'яти випадків, коли уповноважений банк зобов'язаний подати до НБУ – для прийняття рішення про реєстрацію кредитного договору (договору позики) між позичальником-резидентом
і кредитором-нерезидентом – додаткові документи щодо сторін правочину;
перелік таких документів.
Які це випадки? Давайте розглянемо детально.
1. Якщо учасником фінансової операції виступає фізособа – публічний діяч або близька (пов'язана
з ним) особа, то банк зажадає копію декларації про майновий стан і доходи, довідку ДФС про суму сплачених податків із доходів фізособи та/або інші документи, що підтверджують походження коштів та інших активів позичальника.
2. Вимоги, аналогічні зазначеним у п. 1, пред'являються також у випадку, якщо резидент-фізособа виступає позичальником за кредитним договором на суму понад 50 тис. дол. США (або еквівалент цієї суми в іншій валюті).
3. Якщо зміни до договору (з їх реєстрацією) потрібно внести через те, що відбулася зміна позичальника або кредитора внаслідок переведення боргу, відступлення права вимоги, то банк зажадає документи про структуру власності, бенефіціарів та зміст діяльності нової сторони договору. А також документи, що підтверджують джерела походження грошей для погашення кредиту і наявність економічної доцільності цієї фінансової операції.
4. Вимоги до документів усіх учасників операції, аналогічні зазначеним у п. 3, пред'являються в разі нової реєстрації раніше анульованого кредитного договору (договору позики) або у випадку, якщо банк дізнався про існування незареєстрованого договору.
5. Договором може бути передбачено, що кредитор-нерезидент надає кредит (позику) шляхом перерахування інвалюти безпосередньо іншому нерезиденту в рахунок погашення заборгованості резидента перед таким нерезидентом за ЗЕД-контрактом (без зарахування інвалюти на рахунок резидента). У цьому випадку банк зажадає всі договори між сторонами правочину, а також документи про структуру власності, бенефіціарів і зміст діяльності кредитора-позикодавця та резидента-позичальника,
а також документи, що підтверджують наявність економічної доцільності цієї фінансової операції.
Замінювати сторону в договорі - тепер можна, але...
Пунктом 3 Постанови № 996 скасовано дію пп. 24 п. 6 Постанови № 863. Нагадаємо, про що там
ішлося. По-перше, НБУ раніше не реєстрував зміни до договору отримання від нерезидента кредиту або позики в інвалюті, які стосувалися заміни кредитора та/або боржника за зобов'язанням у договорі. По-друге, НБУ не реєстрував договір про отримання резидентом інвалютного кредиту або позики від іншого резидента в разі відступлення резидентом-кредитором права вимоги за таким договором нерезиденту. З 11 січня 2016 року ці заборони не діють.
Це означає, що резидент може проводити заміну сторони в договорі, проте з огляду на нові вимоги, установлені в додатку 2 до Положення № 270. А саме: надавши банку додаткові документи для перевірки операції на підозрілість.
Коментарі до матеріалу