Платіжні картки у відрядженні: порядок використання

Працівникові треба терміново виїхати у відрядження, а в касі підприємства немає готівки? Планується відрядження за кордон, а у вашого підприємства немає інвалютного рахунка? Ви хочете максимально піти від роботи з готівкою і ведення касової книги, зокрема при розрахунках із працівниками за відрядженнями?

З усіх цих ситуацій є один вихід – використовувати платіжні картки. Розглянемо застосування цього інструменту в обліку.

Загальні положення

На сьогодні використання платіжних карток регламентується:

• Законом від 05.04.01 р. № 2346-III «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346);
• Положенням, затвердженим постановою Правління НБУ від 05.11.14 р. № 705 (далі – Положення № 705), яке набуло чинності 12.11.14 р.

Нагадаємо, що платіжна картка належить до електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ). Вона може використовуватися для переказу грошей із рахунка платника при оплаті товарів і послуг, для переказу грошей на рахунки інших осіб, зняття готівки через каси банків або банкомати, а також для інших операцій, передбачених договором із банком (п. 1.27 Закону № 2346). Тобто за допомогою платіжної картки можна розпоряджатися коштами, що знаходяться на поточному рахунку, до якого «прив'язана» картка.

Користувачами ЕПЗ (у т. ч. і платіжної картки) можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (під користувачем розуміється особа, на рахунку якої здійснюються операції з використанням ЕПЗ). Для них банки можуть емітувати два типи ЕПЗ (п. 2 розд. II Положення № 705):

• особисті ЕПЗ (у т. ч. й особисті платіжні картки, далі – ОПК) – емітуються для фізичних осіб за операціями, не пов'язаними з веденням підприємницької діяльності;
• корпоративні ЕПЗ (у т. ч. й корпоративні платіжні картки, далі – КПК) – емітуються для суб'єктів господарювання (юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців).

Здійснювати операції з коштами на поточному рахунку за допомогою ЕПЗ (у т. ч. і ОПК, і КПК) на законних підставах може тільки фізособа – держатель цього ЕПЗ (п. 1.4 ст. 1 Закону № 2346). Для КПК – це співробітник (довірена особа) підприємства, на ім’я якої випущено картку (та/або дані якої «прив'язані» до картки при її активації). Якщо ви хочете, щоб декілька співробітників могли без проблем користуватися коштами з рахунка підприємства за допомогою КПК, тоді кожного з них рекомендуємо забезпечити окремою додатковою КПК, для якої саме він буде авторизованим держателем. Використання платіжних карток за довіреністю не допускається (п. 14.12 Закону № 2346).

Договір про використання ЕПЗ укладається у письмовій формі (п. 6 розд. II Положення № 705). Істотні умови такого договору перелічено в п. 8 розд. II Положення № 705. Зокрема, у договорі обов'язково зазначається: використовувана платіжна схема (дебетова, дебетово-кредитна або кредитна – див. п. 2 розд. III Положення № 705), порядок установлення курсу продажу, обміну або конвертації іноземної валюти, тарифи банку на обслуговування ЕПЗ і порядок повідомлення користувача про зміну тарифів, періодичність і порядок отримання виписок із поточного рахунка, до якого емітовано картку.

При випуску картки користувачеві може бути відкрито новий поточний рахунок (договір на його відкриття також укладається у письмовій формі – п. 1.9, 8.1 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492, далі – Інструкція № 492). Але якщо у користувача вже є поточний рахунок, тоді достатньо укласти договір про використання ЕПЗ і включити до договору про відкриття поточного рахунка додаткову умову про те, що операції на цьому рахунку можуть здійснюватися з використанням ЕПЗ. Тобто КПК на сьогодні може бути прив'язана або до окремого поточного рахунка, спеціально відкритого підприємством для використання КПК (для зручності назвемо його картрахунком), або до звичайного поточного рахунка підприємства.

Які є можливі режими використання платіжної картки?

Режим використання платіжної картки визначається в договорі з банком. Наприклад, до одного поточного рахунка може бути оформлено декілька платіжних карток. Або інший варіант – з однієї платіжної картки можна управляти рухом коштів відразу за кількома рахунками (п. 4, 5 розд. III Положення № 705).

Якщо у підприємства є поточні рахунки в іноземній валюті, то можна використовувати КПК гривневі та валютні (наприклад, у доларах, євро) або мультивалютні (одна картка прив'язана до декількох рахунків у різних валютах).

ОПК теж можуть бути відкриті в різних валютах. Проте більшість працівників підприємств мають тільки гривневі зарплатні ОПК.

Обмеження на використання коштів з ОПК та КПК

Обмеження для ОПК

За допомогою ОПК не можна здійснювати:

• розрахунки, пов'язані з веденням підприємницької діяльності (п. 7.7 Інструкції № 492);
• інвестиції за кордон (п. 8.4 Інструкції № 492).

Чи може працівник, перебуваючи у відрядженні, оплачувати з ОПК витрати в безготівковій формі?

Можливість розплачуватися в безготівковій формі залежить від виду витрат і від території, на якій знаходиться відряджений працівник.

Наприклад, витрати (на проїзд, проживання) на відрядження, зазначені в пп. 170.9.1 Податкового кодексу (далі – ПК) і в Інструкції, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59), працівник може оплачувати з ОПК (тобто в безготівковій формі) без обмежень:

• або за рахунок авансу, перерахованого на його ОПК,
• або за рахунок своїх коштів, а підприємство потім компенсує йому витрати.

Що стосується придбання ТМЦ, робіт, послуг для підприємства, то тут ситуація неоднозначна. НБУ у своєму листі від 09.08.05 р. № 25-213/1237-7880, посилаючись на п. 7.7 Інструкції № 492, стверджує, що витрати, які не відносяться до відряджень, здійснювати з ОПК у безготівковій формі не можна.

Але, на нашу думку, для відряджень по Україні таких обмежень немає. Адже у працівника буде чек РРО і квитанція платіжного терміналу, що підтверджують здійснені ним витрати.

Що стосується закордонного відрядження, то працівник не може придбавати ТМЦ, роботи або послуги для підприємства ні за допомогою ОПК за безготівковим розрахунком, ні за готівку. Тому що розрахунки з нерезидентами юрособи-резиденти повинні здійснювати тільки в безготівковій формі через установи банку (п. 1 ст. 7 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93, далі – Декрет № 15-93). Завважимо, що експлуатаційні витрати, пов'язані з автомобілем, у тому числі придбання палива, згідно з п. 12 розд. III Інструкції № 59 відносяться до відряджень. Тому під час закордонних відряджень їх можна оплачувати як у готівковій (п. 3.1 Правил, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.07 р. № 200, далі – Правила № 200), так і в безготівковій формі.

Обмеження для КПК

З інвалютного рахунка підприємства за допомогою КПК за межами України можна (абзаци другий – четвертий п. 8.3 Інструкції № 492):

• знімати готівку для оплати витрат на відрядження;
• оплачувати в безготівковій формі витрати, пов'язані з відрядженням (оплата проживання в готелях, купівля квитків тощо), витрати представницького характеру, а також експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства від 23.05.95 р. № 176/95-ВР, Повітряного кодексу від 19.05.11 р. № 3393-VI, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.44 р., Міжнародної конвенції про дорожній рух від 08.11.68 р.

При цьому існує вичерпний перелік заборонених операцій, які не можна проводити із застосуванням КПК ні в національній, ні в іноземній валюті. Так, держатель КПК не має права використовувати картку для отримання заробітної плати та інших виплат соціального характеру, розрахунків за ЗЕД-контрактами, здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі (абзац перший п. 8.3 Інструкції № 492).

Зверніть увагу! Сума коштів (у національній або іноземній валютах), яку можна перерахувати на ОПК або на КПК, а потім вивезти на картці за кордон і використовувати там на дозволені цілі (див. вище), не обмежується. А ось якщо працівник вивозить з України готівкову інвалюту, тоді діють спеціальні правила. Можна вивезти готівкою не більше 10 000 євро в еквіваленті без письмового декларування. Якщо сума понад 10 000 євро (або еквівалента) – тоді з обов'язковим письмовим декларуванням повної суми і пред'явленням документів, які підтверджують зняття суми, що перевищує ліміт у 10 000 євро (або еквіваленті), з рахунка в банку (п. 2 гл. 2 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.08 р. № 148).

Чи потрібно дотримувати при використанні платіжної картки обмеження за готівковими розрахунками?

Якщо працівник, який перебуває у відрядженні на території України, придбаває товари, роботи або послуги для потреб підприємства, то він діє від імені та за дорученням підприємства. Тому якщо така оплата проводиться готівкою, у тому числі знятими з ОПК або КПК, слід дотримувати обмеження (п. 2.3 Положення, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, далі – Положення № 637). Гранична сума готівкових розрахунків з одним контрагентом за одним або декількома платіжним документам становить на день (п. 1 постанови Правління НБУ від 06.06.13 р. № 210):

• 10 000 грн., якщо контрагент – підприємство або підприємець;
• 150 000 грн., якщо контрагент – фізична особа.

Зверніть увагу! Згідно з пп. 3 п. 2.3 Положення № 637, зазначені обмеження не поширюються на розрахунки при оплаті витрат на відрядження (тобто витрати на відрядження в один день можна оплатити готівкою в будь-якій сумі). Проте це правило діє тільки для витрат, які є витратами на відрядження згідно з пп. 170.9.1 ПК (наприклад, на оплату проїзду, проживання). Якщо ж працівник, який перебуває у відрядженні на території України, придбаває за готівку ТМЦ, роботи або послуги для підприємства, тоді обмеження потрібно дотримувати (див. ЗІР, катего­рія 109.13).

Не потрібно дотримувати обмеження граничної суми готівкових розрахунків у таких випадках (п. 2.3 Положення № 637):

• якщо оплата проводиться з платіжної картки в безготівковій формі (див. ЗІР, категорії 109.13);
• якщо оплата товарів, робіт або послуг, що не відноситься до витрат на відрядження, здійснюється не безпосередньо через касу контрагента, а готівкою через касу банку з подальшим зарахуванням на поточний рахунок контрагента (див. ЗІР, категорія 109.13).

Видача авансу на ОПК та КПК

Як визначити дату видачі авансу, перерахованого на платіжну картку?

Чинне на сьогодні Положення № 705 не регламентує це питання, воно фактично віддане на відкуп підприємствам. При пошуку відповіді можна орієнтуватися на старе Положення, що втратило чинність, затверджене постановою Правління НБУ від 19.04.05 р. № 137 (далі – Положення № 137).

ОПК. Як було встановлено Положенням № 137, дата видачі авансу на відрядження – це дата надходження коштів на ОПК. Уважаємо, що це правило можна використовувати і зараз. Зазвичай день надходження грошей на ОПК збігається з днем їх списання з поточного рахунка підприємства.

Документом, що підтверджує видачу авансу, буде платіжне доручення про перерахування коштів на ОПК працівника на підставі наказу на відрядження. Завважимо, що документ про зняття готівки з ОПК через банкомат працівник може і не подавати. Адже такий документ не свідчить про отримання авансу і не підтверджує здійснені витрати.

КПК. У старому Положенні № 137 було сказано, що дата видачі авансу – це дата списання коштів з КПК. Проте іноді дата зняття коштів у чеку банкомату (або дата оплати послуг проживання та інших витрат за безготівковим розрахунком у квитанції платіжного терміналу) не збігається з датою списання коштів із КПК (гроші можуть списуватися із затримкою в 1–2 дні, а при розрахунках в іноземній валюті – до 30 днів). Тобто у цьому випадку є два варіанти, що вважати датою авансу:

• дату зняття готівки за чеком банкомата чи дату безготівкової оплати витрат на відрядження;
• дату списання коштів із КПК.

На наш погляд, логічніше прив'язатися саме до дати зняття готівки (або безготівкового витрачання коштів). Адже працівник отримує гроші саме у цей момент. Документальним підтвердженням дати видачі грошей під звіт буде:

• чек банкомата – підтверджує зняття готівки із КПК;
• сліп імпринтера або квитанція платіжного терміналу – підтверджує проведення безготівкових розрахунків із використанням КПК.

Ці розрахункові документи повинні містити обов'язкові реквізити, передбачені п. 7 розд. VII Положення № 705. Зокрема, дату, час і вид операції, суму та валюту операції, суму комісій, реквізити платіжної картки, ідентифікатор платіжного пристрою і код авторизації операції.

Зафіксуйте в Положенні про відрядження варіант визначення дати видачі авансу із застосуванням КПК. Це особливо актуально для відряджень за кордон, коли при обчисленні суми витрат потрібно прив’язуватися до курсу НБУ, що діє на день видачі авансу.

Якщо працівник зніматиме готівку з КПК (або оплачуватиме витрати на відрядження за безготівковим розрахунком) кілька разів у різні дні, то буде декілька дат видачі коштів під звіт. Цей факт не буде порушенням пп. 170.9.3 ПК і не потягне за собою застосування санкцій, передбачених абзацом п'ятим ч. 1 ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95 (за видачу нового авансу без отримання авансового звіту за раніше видані суми). Причина: за всіма цими сумами загальний строк здачі звіту – після повернення працівника з відрядження.

Чи потрібно при видачі авансу на КПК або ОПК відображати суми авансу в касовій книзі підприємства?

Ні, не потрібно, оскільки у цьому випадку немає руху коштів у готівковій формі (п. 2.12 Положення № 637). Каса буде задіяна тільки в тому випадку, якщо працівник після повернення з відрядження поверне невикористану частину отриманого авансу (ця повернена частина і буде оприбуткована в касі).

У якій валюті видавати аванс?

Серед норм ПК спеціальних вказівок із приводу валюти авансу – немає. В Інструкції № 59 сказано, що валютою авансу можуть бути:

• при відрядженнях по Україні – гривні;
• при відрядженнях за кордон – вільно конвертована валюта (далі – ВКВ) або валюта країни, до якої відряджається працівник (п. 5 розд. III Інструкції № 59). Якщо кошторисом витрат передбачено, що частину витрат працівник матиме в Україні (наприклад, добові або придбан-ня квитків), то цю частину працівникові можна видати в гривнях (лист Мінфіну від 21.05.2014 р. № 31-07250-06-29/12181).

Підприємство відправляє працівника за кордон із гривневою КПК. За кордоном він знімає із цієї картки суми в євро. У якій валюті йому видано аванс – у гривнях чи в євро?

Аванс уважається виданим не в момент зарахування грошей на КПК, а в момент зняття коштів із КПК. Отже, валютою авансу в нашому випадку буде євро (сума знятих працівником євро буде зазначена в чеку банкомата). При цьому авансовий звіт працівник повинен скласти теж у євро. І якщо залишилася на руках невикористана частина знятої інвалюти, то цей залишок він повинен повернути в касу теж у євро. Такий порядок підтверджується листом Мінфіну від 30.10.08 р. № 31-26030-13-25/39646.

Авансовий звіт

Авансовий звіт про відрядження при використанні як ОПК, так і КПК, подається за загальною формою, затвердженою наказом Міндоходів від 24.12.13 р. № 845. Нагадаємо строки подання звіту.

КПК. Для КПК установлено спеціальні строки подання звіту (пп. 170.9.3 ПК), а саме:

• якщо працівник знімав готівку з картки – до закінчення 3-го банківського дня після завершення відрядження (пп. «а»);
• якщо працівник розраховувався в безготівковій формі – протягом 10 банківських днів, а за наявності поважних причин (розбіжностей у звітних документах) за рішенням керівника строк здачі звіту може бути продовжений до 20 днів (пп. «б»).

ОПК. Підпункт 170.9.3 ПК присвячений тільки КПК (що випливає з першого абзацу цього підпункту), ОПК у ньому не згадуються. Тому логічно припустити, що при використанні ОПК потрібно застосовувати загальний 5-денний строк подання авансового звіту, передбачений пп. 170.9.2 ПК. Проте, на думку центрального податкового органу (див. лист ДПС від 06.12.12 р. № 2292/6/23-50.0214), при знятті готівки з використанням ОПК треба відзвітувати протягом трьох днів, як і при використанні КПК. Ми вважаємо, що, користуючись цією логікою, при здійсненні виняткових безготівкових розрахунків із використанням ОПК можна дотримуватися строку в 10 (20) днів.

Як бути, якщо працівник під час одного відрядження знімав з картки готівку і розраховувався в безготівковій формі?

У такому разі є два шляхи:

• або подати два різних авансових звіти: за знятою готівкою – протягом трьох днів, а за розрахунками в безготівковій формі – протягом 10 (або 20) днів,
• або подати один звіт, але це доведеться зробити в «найжорсткіші» строки (тобто протягом трьох днів, щоб не допустити порушення).

Зверніть увагу! Якщо на КПК після повернення працівника з відрядження залишилися невитрачені кошти, працівникові не потрібно за них звітувати. Адже під звіт він їх не отримував.

Компенсація витрат на відрядження

Перелік і склад витрат на відрядження, які можуть бути відшкодовані працівникові, а також перелік документів, які підтверджують витрати на відрядження при використанні ОПК та КПК, такі самі, як і при видачі авансу в готівковій формі. Єдина особливість – якщо працівник розплачувався за допомогою ПК у безготівковій формі, то розрахунковим документом (документом про оплату) буде не чек РРО (ПКО або товарний чек), а сліп або квитанція платіжного терміналу.

Не варто оплачувати за безготівковим розрахунком із використанням КПК витрати, які не мають господарської спрямованості та які працівник здійснює за рахунок добових (наприклад, витрати на харчування, купівлю сувенірів, сигарет, предметів особистого користування в супермаркеті тощо).

Є ризик, що коли підприємство відшкодує працівникові такі витрати, то при перевірці суму відшкодування можуть визнати додатковим благом. Тому працівникові краще зняти готівку в сумі добових у банкоматі, а потім уже використовувати її за призначенням.

Чи можна компенсувати працівникові витрати, пов'язані з використанням платіжної картки: банківську комісію при знятті готівки; витрати на конвертацію валюти (тобто різницю між курсом (крос-курсом) НБУ і комерційним курсом купівлі інвалюти за допомогою картки)?

Відповідь на це запитання залежить від того, яка платіжна картка використовується – КПК чи ОПК.

КПК. Вищезгадані витрати фактично є витратами підприємства, а не працівника. У банківській виписці буде видно, скільки грошей фактично отримав працівник на руки (це і буде сума авансу) і яка сума комісії або витрат на конвертацію. При цьому суми комісії та витрат на конвертацію не потрібно включати до авансового звіту – їх слід віднести на витрати підприємства безпосередньо згідно з банківською випискою.

ОПК. По-перше, поточний рахунок, із якого списуються гроші, не належить підприємству – це рахунок працівника. По-друге, компенсація таких витрат безпосередньо не передбачена ні КЗпП, ні новою редакцією пп. 170.9.1 ПК, у якому з 01.01.15 р. прописано склад витрат на відрядження. Тому якщо підприємство вирішить компенсувати такі витрати працівникові, то їх доведеться обкласти ПДФО та військовим збором.

Урахувати комерційний курс обміну можна тільки в ситуації, якщо аванс був перерахований на ОПК у ВКВ (при цьому така ОПК повинна бути валютною або мультивалютною), а документи про витрати працівник подав у валюті країни перебування. У такій ситуації можна скористатися п. 19 розд. III Інструкції № 59 і перерахувати витрати, виражені у валюті країни перебування, у валюту авансу за комерційним обмінним курсом купівлі, зазначеним у підтвердних документах про обмін валюти (у нашому випадку підтвердним документом може служити виписка банку з рахунка ОПК, у якій чітко має бути видно курс, за яким ВКВ обміняли на валюту країни перебування).

Це саме справедливо і для ситуації, коли працівник зняв за кордоном готівку у ВКВ зі своєї інвалютної (або мультивалютної) ОПК, а потім обміняв її на валюту країни перебування в обмінному пункті (підтвердним документом буде квитанція про обмін).

За відсутності підтвердних документів суму витрат, виражених у валюті країни перебування, треба перерахувати у валюту авансу за крос-курсом НБУ (п. 19 розд. III Інструкції № 59).

Як бути якщо у відрядження направляють декілька працівників, а КПК оформлена тільки на одного з них? Які витрати працівник, який має КПК, може оплатити «один за всіх»?

Такий працівник може оплатити за допомогою КПК вартість проживання всіх відряджених працівників. Але при цьому оригінали рахунків (квитанцій) готелю повинні містити інформацію про прізвища цих людей, про вартість проживання і витрати, уключені до рахунка (див. листи Мінфіну від 11.03.06 р. № 31-26030-12-13/5020, від 08.01.14 р. № 31-07250-06-29/19; лист НБУ від 07.04.06 р. № 25-209/827-3767). При цьому він повинен включити всю цю суму оплати до свого авансового звіту.

Уважаємо, що в такому ж порядку можна використовувати КПК для придбання квитків на транспортні засоби. Що стосується добових, то працівник – довірена особа може їх зняти з КПК тільки на себе (якщо він зніме добові й на інших, для нього це при перевірці можуть визнати додатковим благом, оскільки у нього не буде документів, що підтверджують передачу сум добових іншим особам). Працівникам, у яких немає КПК, добові слід виплатити або з каси, або на їх ОПК.

Сума фактичних витрат працівника відрізняється від суми авансу – які наслідки?

Якщо витрати відрядженого працівника згідно зі Звітом:

• виявилися меншими від суми виданого авансу – працівник повинен повернути залишок суворо у валюті авансу (п. 17 розд. III Інструкції № 59) до або у момент затвердження авансового звіту (пп. 170.9.2 ПК). Сума, яка повертається, прибуткується в касу підприємства з оформленням ПКО. При цьому якщо в касу була отримана інвалюта, то підприємство повинне зарахувати її на свій поточний рахунок (або продати, якщо у нього немає поточного інвалютного рахунка) протягом п'яти банківських днів із дня її надходження (п. 8.4 Правил № 200); п. 11 розд. III Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281, далі – Положення № 281).Якщо працівник не поверне надлишок отриманого авансу вчасно, суму надлишку треба буде включити до його оподатковуваного доходу та обкласти ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта і військовим збором (п. 164.5, пп. 170.9.1, пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПК; ЗІР, категорія 132.02);
• перевищили суму виданого авансу – сума заборгованості підприємства перед працівником, що утворилася, повинна бути виплачена працівникові. Строк погашення такої заборгованості для відряджень по Україні не встановлено, а для відряджень за кордон – до закінчення третього банківського дня після затвердження Звіту (п. 19 разд. III Інструкції № 59). Хоча за недотримання цього строку штрафи підприємству не загрожують.

Чи можна погасити заборгованість перед працівником безпосередньо з КПК?

Ні, так не можна. Адже з п. 2.12 Положен-ня № 637 випливає, що всі кошти, зняті з поточного рахунка підприємства за допомогою КПК, є виданими працівникові під звіт. Тому він їх повинен або витратити на певну мету, або повернути в касу підприємства і подати Звіт. Крім того, згідно з п. 8.3 Інструкції № 492 виплата заробітної плати та інших виплат соціального характеру (а компенсацію витрат на відрядження можна вважати такою виплатою) безпосередньо через КПК заборонена.

Виплатити працівникові суму заборгованості можна тільки через касу або перерахувати на його ОПК.

Можливими варіантами виплати працівникові заборгованості за рахунок коштів на КПК є такі:

• варіант 1 – бухгалтер підприємства перераховує гроші з рахунка, до якого «підв’язана» КПК, на ОПК працівника;
• варіант 2 – працівник знімає готівку в сумі заборгованості з КПК, здає гроші в касу підприємства, касир оформляє прибутковий касовий ордер. А потім з каси ця сума виплачується працівникові з оформленням видаткового касового ордера.

Зверніть увагу! При відрядженнях за кордон заборгованість виплачується працівникові не в іноземній валюті, а в гривнях за курсом НБУ на день її погашення (п. 19 розд. III Інструкції № 59). Сума заборгованості є монетарною статтею, і якщо вона погашається не в день затвердження авансового Звіту, то по ній повинні бути розраховані курсові різниці. Уважаємо, що облік курсових різниць потрібно вести аж до дати фактичної виплати заборгованості працівникові (навіть якщо вона не була погашена в триденний строк). Працівникові-нерезиденту заборгованість може бути виплачена за його бажанням як у гривнях, так і в інвалюті (п. 2.5 Правил № 200).