Перспективне законодавство у сфері бухгалтерського обліку і валютного регулювання

З 1 січня 2018 року Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) був оновлений «під законодавство ЄС». Крім того, удосконалюється і валютне законодавство.

Сьогодні ми розповімо, які проекти нормативних актів у сфері бухгалтерського обліку і звітності вже розроблені. Щоб ви заздалегідь розуміли, як прийдешні зміни можуть відобразитися на діяльності вашого підприємства, а також на процедурах ведення обліку і складання звітності.

Так, Мінфін підготував такі документи:

• проект змін до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність»;
• проект змін до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419;
• проект звіту про управління і Методичних рекомендацій щодо його складання;
• проект звіту про платежі на користь держави і Методичних рекомендацій щодо його складання;
• проект змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Розглянемо детально кожний із цих проектів.

Проект змін до НП(С)БО 1

Основна частина змін пов'язана з тим, щоб привести строки і деякі норми стандарту у відповідність зі змінами, унесеними до Закону № 996 з 01.01.18 р.

Так, підкориговано визначення термінів «доходи», «витрати», «власний капітал», «консолідована фінансова звітність», «НП(С)БО», «фінансова звітність», «облікова політика» і деякі інші. Додано визначення поняття «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)».

У п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1, яким передбачено скорочений пакет фінзвітності у складі Балансу і Звіту про фінансові результати для деяких суб'єктів, слова «суб'єктів малого підприємництва» замінено на «мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств».

Це пов'язано з новою класифікацією підприємств, запровадженою з 01.01.18 р. змінами в Законі № 996. Проте цього недостатньо – аналогічні зміни мають бути внесені і до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», оскільки формально його норми на цей момент поширюються на суб'єктів малого підприємництва, а не на мікропідприємства і малі підприємства. Крім того, непідприємницькі товариства взагалі залишаються поза зоною дії П(С)БО 25.

Проектом також передбачено розкривати в примітках до фінзвітності інформацію про фактичне кінцеве материнське підприємство групи. Проте в проекті не пояснюється, що слід розуміти під зазначеним терміном. Ми вважаємо, що потрібно дати його визначення.

Проект змін до НП(С)БО 2

Основна частина змін, як і в НП(С)БО 1, пов'язана з приведенням норм НП(С)БО 2 у відповідність зі змінами, унесеними до Закону № 996 з 01.01.18 р.

Згідно з проектом норми НП(С)БО 2 повинні застосовуватися групою юридичних осіб (далі — група підприємств), яка складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), і дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за МСФЗ, або групи підприємств, яка контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), у якій материнське (холдингове) підприємство складає фінзвітність за МСФЗ).

Нова редакція всього лише уточнює, що материнське (холдингове) підприємство – це підприємство, яке контролює інші підприємства.

Як бачимо, зміщується акцент з терміна «дочірнє підприємство» на термін «підприємство, яке контролюється».

Також проектом передбачено, що об'єднання підприємств, крім власної звітності, складає консолідовану фінзвітність стосовно підприємств, які входять до його складу, якщо це передбачено статутними документами об'єднань підприємств.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких відносяться суб'єкти держсектора економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб'єктів комунального сектора економіки, застосовують норми НП(С)БО 2 для складання окремої консолідовано фінзвітності стосовно таких підприємств.

Ми вважаємо, авторам проекту необхідно дати визначення, що означає термін «окрема консолідована звітність».

Продубльована норма Закону № 996, згідно з якою підприємства, що контролюють інші підприємства (крім громадсько значущих підприємств), можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують два з трьох таких критеріїв:

• балансова вартість активів – до 4 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;
• середня кількість працівників – до 50 осіб.

Проект змін до Порядку подання фінансової звітності

У цьому проекті велика частина змін також обумовлена змінами, унесеними до Закону № 996 з 01.01.18 р.

Річна фінзвітність і річна консолідована фінзвітність, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави, консолідований звіт про платежі на користь держави, складання яких передбачене законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці підприємства (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, передбачених законодавством, у форматі, який виключає можливість унесення змін до фінансової звітності іншими користувачами.

Аудиторський звіт повинен бути підготовлений тільки стосовно фінзвітності (звіт про управління і звіт про платежі на користь держави не належать до фінзвітності). Законом № 996 не передбачене оприлюднення аудиторського звіту стосовно звіту про управління і звіту про платежі на користь держави.

Доповнення до Порядку подання фінзвітності:

• датою подання фінзвітності в єдиному електронному форматі вважається дата отримання електронного повідомлення про отримання центром збору фінансової звітності такої фінзвітності;
• датою подання фінзвітності в електронному форматі для розпорядників бюджетних коштів і фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування вважається дата отримання повідомлення від Казначейства.

За текстом термін «зведена фінансова звітність» замінено на термін «консолідована фінансова звітність».

З'явилися дві додаткові підстави для обов'язкового проведення інвентаризації, а саме:

• у разі відчуження майна, яке передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об'єднанням), установам та організаціям, а також Національній і галузевим академіям наук у безстрокове безплатне користування;
• у разі переходу на складання фінзвітності за МСФЗ (на дату такого переходу) (це також передбачено Положенням про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879).

Виключається з Порядку подання фінзвітності довідка про згоду на надання даних із фінзвітності підприємства органам державної влади (додаток 1).

Звіт про управління

За останньою інформацією, форма звіту про управління (далі – звіт) і методичні рекомендації щодо його складання будуть затверджені різними наказами (причому тільки перший з них буде зареєстрований у Мін’юсті).

Проект форми звіту є лише переліком з 11 розділів: організаційна структура та опис діяльності підприємства, результати діяльності, ліквідність і зобов'язання, навколишнє середовище, кадрова політика, ризики, дослідження та інновації, фінансові інвестиції, істотні події після дати балансу, перспективи розвитку і корпоративне управління.

Звіт подаватиметься один раз на рік разом із фінзвітностю. Звітний період – календарний рік (з 1 січня по 31 грудня).

Звіт підлягає оприлюдненню (див. вище зміну до Порядку подання фінзвітності).

Проект методичних рекомендацій містить деякі норми із Закону № 996: визначення звіту про управління, необхідність подання консолідованого звіту про управління (якщо подається консолідована фінансова звітність), звільнення від подання (малі та мікропідприємства повністю звільнені, середні підприємства можуть не наводити у звіті нефінансову інформацію).

Проект не поширюється на банки і бюджетні установи. Для банків відповідний документ повинен розробити НБУ.

Метою складання звіту є розкриття інформації про економічні, екологічні та соціальні наслідки діяльності підприємства.

Звіт повинен містити фінансову і в разі потреби – нефінансову інформацію, у тому числі інформацію екологічного та соціального характеру.

Звіт розкриває додаткову інформацію, не включену до фінансової звітності, у тому числі аналіз результатів діяльності, істотні зміни протягом періоду, динаміку розвитку, опис основних ризиків і вірогідні перспективи подальшого розвитку.

Крім того, які зміни протягом періоду вважати істотними? Проект методичних рекомендацій не дає відповіді.

Інформація у звіті розкривається за допомогою фінансових і нефінансових показників. При цьому в проекті методичних рекомендацій не наведено їх визначень і прикладів.

У звіті також необхідно буде зазначити джерела фінансових і нефінансових показників (первинні документи, регістри обліку, звітність тощо). Тут також потрібні коментарі з прикладами.

Проект методичних рекомендацій наводить загальний опис кожного розділу звіту про управління, дає орієнтовний перелік показників, не зазначаючи, які з них повинні бути наведені в обов'язковому порядку. Є також питання щодо заповнення деяких розділів консолідованого звіту про управління (наприклад, корпоративне управління).

Звіт про платежі на користь держави

Аналогічно звіту про управління очікується, що форма звіту про платежі на користь держави (далі – звіт) і методичні рекомендації щодо його складання будуть затверджені різними наказами (причому тільки перший із них буде зареєстрований у Мін’юсті).

Звіт подаватиметься один раз на рік разом із фінзвітностю. Звітний період – календарний рік (з 1 січня по 31 грудня).

У разі подання консолідованої фінзвітності подається консолідований звіт про платежі на користь держави. До речі, ця вимога відсутня в Законі № 996 (на відміну від вимоги, що стосується звіту про управління).

Звіт підлягає оприлюдненню (див. вище зміну до Порядку подання фінзвітності).

Наведені види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні яких громадсько значущі підприємства повинні подавати звіт:

• видобуток корисних копалин загальнодержавного значення – секція В розділу 05-08 КВЕД ДК 009:2010;
• заготівля деревини – секція А розділ 02, клас 02.20 КВЕД ДК 009:2010.

Проект звіту складається з трьох розділів:

• Об'єкт надровикористання/використання лісових ресурсів. У розділі наводиться розгорнена довідкова інформація про кожну ділянку надр/лісову ділянку (корисні копалини, вид використання, місцезнаходження, реєстраційні документи тощо).
• Обсяг видобутку/заготівлі та реалізації продукції. У розрізі кожної копалини зазначається фактичний видобуток/заготівля, випуск і реалізація продукції. При цьому з тексту проекту методичних рекомендацій не зовсім зрозуміло, чим відрізняється фактичний видобуток/заготівля від випуску.
• Платежі на користь держави. У розрізі кожного об'єкта надровикористання/використання лісових ресурсів наводиться інформація про платежі на користь держави. Щодо заповнення показників цього розділу є ряд запитань. Так, у переліку показників цих платежів наведено роялті, дивіденди, спеціальні платежі (бонуси), збори та інші платежі, виплати на поліпшення інфраструктури. Тут не зашкодили б пояснення.

У проекті методичних рекомендацій передбачено, що при складанні звіту підприємства можуть самі визначати платежі, за якими розкривається інформація. А саме: вони можуть не наводити інформацію, якщо це одноразовий платіж або послідовність пов'язаних платежів – на суму менше 100 000 євро протягом звітного періоду.

Це покликано полегшити складання звіту, проте для коректного застосування положення бажано підкріпити прикладом.

Зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

Тут зміни також обумовлені новою редакцією Закону № 996 з 01.01.18 р. і носять чисто технічний характер.

Зокрема, додано таке положення: «Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст та обсяг господарської операції тощо»

Прийняття Закону про валюту і валютні операції

Верховна Рада 21.06.18 р. прийняла закон «Про валюту і валютні операції» (законопроект № 8152).

Закон покликаний упровадити нову ліберальну концепцію валютного регулювання. Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено».

Крім того, українське законодавство, яке регулює валютні операції, – складне і заплутане. Тому давно назріла необхідність звести норми в одному законі.

Фактично текст закону не містить більшу частину валютних обмежень, що діють сьогодні.

Серед основних змін можна виділити такі:

1. «Безвіз» для капіталу. Свобода для бізнесу і населення самостійно приймати рішення про проведення валютних операцій без обмежень або необхідності отримувати дозвіл НБУ.

2. Валютне інвестування. Для інвестицій за кордон не потрібна буде індивідуальна ліцензія НБУ.

3. Законом не встановлюється максимальний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту.

4. Закон не зобов’язує експортерів продавати валютну виручку, а також не вказує контракт у числі документів, що є підставою для придбання валюти.

5. Не потрібно буде реєструвати в НБУ «закордонні» кредити.

6. Виключена ст. 37 Закону від 16.04.91 р. № 959-ХII «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка містить драконівські санкції за порушення валютного законодавства аж до припинення ЗЕД-діяльності.

Проте водночас НБУ наділений практично необмеженими повноваженнями на свій розсуд запроваджувати нові або продовжувати старі заборони на будь-які трансграничні або валютообмінні операції. Але у будь-якому випадку закон понизить адміністративний тиск на бізнес і банки, а також забезпечить сприятливіші умови для іноземних інвесторів.

Також дія закону дозволить Україні забезпечити вільний рух капіталу, тим самим виконавши зобов'язання, яке вона взяла на себе згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

Резюме

Зміни, розроблені Мінфіном, пов'язані з необхідністю привести нормативно-правові акти у сфері бухобліку та звітності у відповідність з новою редакцією Закону про бухоблік, що діє з 01.01.18 р.

Частина змін усуває суперечності, при цьому деякі носять доповнюючий характер і заслуговують на увагу, наприклад:

• названі розділи звіту про управління і звіту про платежі на користь держави і надано рекомендації щодо їх заповнення;

• зазначені строки подання і порядок оприлюднення звіту про управління і звіту про платежі на користь держави;

• звіт про управління не має затвердженої форми, тому підприємства її розроблятимуть самостійно;

• проект методичних рекомендацій щодо складання звіту про управління містить загальні рекомендації, не називає показники, які в обов'язковому порядку підлягають розкриттю, не встановлює критерії істотності, віднесення показників до фінансових і нефінансових тощо;

• у звіті про платежі на користь держави наводиться інформація про об'єкти надровикористання/використання лісових ресурсів, обсяги видобутку, випуску і реалізації за кожною копалиною, а також платежі на користь держави в розрізі об'єктів;

• уточнено, що є датою подання фінзвітності в єдиному електронному форматі;

• з'явилися додаткові підстави для обов'язкового проведення інвентаризації.

Закон «Про валюту і валютні операції» запроваджує ліберальну концепцію валютного регулювання. Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Усі норми будуть зібрані в одному законі. Знято багато обмежень, що діють. Водночас НБУ має повноваження тимчасово запроваджувати нові заборони залежно від економічної ситуації, що склалася.