Переліки нерезидентів для цілей ТЦУ: особливості застосування
За діючими правилами трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) контрольованими операціями можуть бути лише господарські операції з нерезидентами (пов’язаними та непов’язаними особами).
Для ідентифікації двох великих груп нерезидентів використовуються відповідні переліки, затверджені КМУ. На практиці їх називають переліком низькоподаткових юрисдикцій (далі – НПЮ) та переліком організаційно-правових форм (далі – ОПФ).
Про нюанси застосування цих переліків та можливі ризики йтиметься далі.
Мета введення обох переліків – податковий контроль імпортно-експортних операцій вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД).
Такий контроль здійснюється за двома напрямками:
- завдання першого напрямку – виявити контрольовані операції з нерезидентами, які включені до зазначених переліків, для перевірки на відповідність принципу витягнутої руки згідно зі ст. 39 Податкового кодексу (далі – ПК);
- другий напрямок безпосередньо не пов’язаний з ТЦУ-контролем, але також виконує контрольні функції у випадках, визначених пп. 140.5.4 ПК. Йдеться про коригування «плюс 30 %».
Повна версія доступна тільки передплатникам
Підпишіться на онлайн сервіси для бухгалтерів та кадровиків Uteka. Отримайте повний доступ бібліотеки безпечних рішень, які роблять вашу роботу ефективнішою.
Що входить в передплату?
і приклади
доступу
питання експерту
оновлення
матеріалів
матеріалів c 2015 року