• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Відповідальність суб'єктів ЗЕД

За порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання може бути притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафів і пені. Крім того, до суб'єктів ЗЕД можуть застосовуватися спеціальні санкції економічного характеру. У цій консультації розглянемо, за які конкретно правопорушення суб'єкти ЗЕД притягуються до відповідальності.

Фінансова відповідальність

Інформацію про фінансові санкції за правопорушення у сфері ЗЕД наведемо для наочності в таблиці.

Фінансові санкції, установлені законодавством

Суть правопорушення

Санкція

Правова норма

Примітка

1

2

3

4

Застосування штрафів

Проведення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку

Штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, використаних під час розрахунків, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на день проведення таких розрахунків

Абзац шостий
п. 2 ст. 16
Декрету
№ 15-93;
п. 2.6 Положення № 49

Розрахунки між резидентами
та нерезидентами в межах торговельного обороту мають здійснюватися в інвалюті або гривні та лише через уповноважені банки в порядку, установленому НБУ (порядок розрахунків установлено ст. 7 Декрету № 15-93)

Здійснення резидентами та нерезидентами операцій із валютними цінностями, що потребують отримання індивідуальної ліцензії НБУ, без отримання такої ліцензії

Штраф у розмірі, еквівалентному сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у гривні за офіційним курсом НБУ на день здійснення таких операцій

Абзац третій
п. 2 ст. 16
Декрету
№ 15-93;
п. 2.2 Положення № 49

Операції з іноземною валютою, що потребують індивідуальної ліцензії НБУ, перелічені в п. 4
ст. 5 Декрету № 15-93

Порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна

Штраф у розмірі
10 НМДГ (170 грн.)
за кожний звітний
період

Абзац сьомий
п. 2 ст. 16
Декрету № 15-93;
п. 2.7 Положення № 49

Декларація про валютні цінності та інше майно має бути подана до органу ДФС протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу

(пп. 49.18.2 ПК)

Порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за кордоном

Штраф у розмірі
20 НМДГ (340 грн.)

Абзац восьмий
п. 2 ст. 16
Декрету
№ 15-93;
п. 2.7 Положення № 49

Порушенням порядку декларування вважається подання недостовірної інформації або перекручених даних, якщо такі дії свідчать про приховування валютних цінностей і майна, що знаходяться за межами України. Неподання декларації за відсутності цінностей за кордоном не тягне за собою застосування фінансових санкцій

(п. 2.7 Положення № 49)

Невчасне подання, приховування або перекручення встановленої звітності про валютні операції

Штраф у розмірі
100 НМДГ (1 700 грн.)

П. 2.8 Положення № 49

Перекрученням звітності про валютні операції є допущення помилок під час складання звітності:

– у будь-якому показнику, який не є кількісним;

– у кількісних грошових і негрошових показниках

Отримання резидентами кредитів і позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у НБУ, якщо така реєстрація є обов'язковою

Штраф у розмірі, еквівалентному 1 % суми отриманого кредиту або позики, перерахованої в гривні за офіційним курсом НБУ на день отримання кредиту чи позики, з обов'язковою подальшою реєстрацією договорів

Ст. 2
Указу № 734,
п. 2.9 Положення № 49

У разі неповідомлення органу ДФС протягом 60 днів з моменту складання акта перевірки про усунення порушення і про реєстрацію такого договору до порушника застосовуються спеціальні санкції, установлені ст. 37 Закону № 959

(п. 1.3 Порядку № 542)

Нарахування пені

Ненадходження виручки в інвалюті на валютні рахунки резидентів протягом 180 календарних днів із дня митного оформлення експорту товару (виписки із вивізної митної декларації) або підписання акта чи іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неотриманої виручки (вартості непоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої в гривні за офіційним курсом НБУ на день виникнення заборгованості

Ст. 4 Закону № 185

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неотриманої виручки або вартості непоставленого товару

Порушення строків постачання за імпортними операціями, які здійснюються на умовах відстрочення постачання, якщо таке відстрочення перевищує 180 календарних днів із дня здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції, що імпортується (робіт, послуг)

Порушення суб'єктом ЗЕД строку ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, – не пізніше 180 календарних днів із дня митного оформлення експортованих товарів або підписання акта чи іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг

Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості неотриманих товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати величину заборгованості

Ст. 2 і 3
Закону № 351

Якщо заборгованість виникла в результаті дії обставин непереборної сили, перебіг строків нарахування пені призупиняється і пеня за час дії цих обставин не справляється (абзац перший ч. 2 ст. 3 Закону № 351).

Настання і закінчення дії обставин непереборної сили має бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, у якій такі обставини мали місце

Неповідомлення органу ДФС і митних органів про факт здійснення експорту чи імпорту робіт або послуг за бартерним договором протягом 5 робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує цей факт

Пеня в розмірі 1 % вартості робіт або послуг за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості робіт чи послуг

Абзац четвертий ст. 3
Закону № 351

ДФС здійснює контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг за бартерним договором та інформує митні органи про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що імпортуються

Спеціальні санкції

За порушення у сфері ЗЕД ст. 37 Закону № 959 передбачено спеціальні санкції, а саме:

· штрафи;

· індивідуальний режим ліцензування;

· тимчасове призупинення ЗЕД.

Штрафні санкції встановлюються органами Мін-економіки або за рішенням суду та можуть застосовуватися протягом трьох років із дня виявлення порушення валютного законодавства (ст. 37 Закону № 959, п. 1.3 Порядку № 340). Застосуванню санкцій передує офіційне попередження органу Мінекономіки (п. 1.4 Порядку № 340).

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів і скасовується Мінекономіки (п. 1.5 Порядку № 340).

Тимчасове призупинення ЗЕД також діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, але не більше трьох місяців із дня видання відповідного наказу Мінекономіки. Після запровадження цього виду санкцій Мінекономіки переводить суб'єктів ЗЕД чи іноземних суб'єктів господарської діяльності на індивідуальний режим ліцензування (п. 1.6 Порядку № 340).

Дія тимчасового призупинення ЗЕД продовжується виключно за рішенням суду (ч. 7 ст. 37 Закону № 959).

ВИСНОВКИ

Суб'єкти ЗЕД повинні врахувати низку важливих моментів, які дозволять їм уникнути можливих санкцій, зокрема:

· неповернення валютної виручки в установлений строк підприємству-продавцеві загрожує застосуванням не лише фінансової відповідальності (у вигляді пені), але й спеціальних санкцій;

· декларація про валютні цінності має бути не лише подана в установлений строк, але й правильно заповнена;

· кредитні договори, укладені з банками-нерезидентами, слід реєструвати в НБУ.

 

 

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Відповідальність суб'єктів ЗЕД