• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Нова економічна реальність – ВЕЗ «Крим»: вільна митна зона, валютне регулювання, готівкові і безготівкові розрахунки, договори

Ольга Целуйко

13.10.2014 152 0 0

ДОКУМЕНТ: ЗАКОН України від 12.08.14 р. № 1636-VII

Газета «Голос України» від 26.09.14 р. № 184

Набув чинності з 27.09.14 р.

Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України

Що являє собою вільна митна зона у Криму?

ВЕЗ «Крим» з погляду українського митного законодавства діятиме як вільна митна зона (далі – ВМЗ) (п. 3.2 Закону № 1636).

У загальному випадку ВМЗ є митним режимом, при якому іноземні товари ввозяться в зону і вивозяться за межі України без обкладення митними платежами і застосування заходів нетарифного регулювання, а українські товари ввозяться в зону з обкладенням митними платежами та із застосуванням заходів нетарифного регулювання (ст. 130 МК).

Це визначення також не зовсім підходить для ситуації з Кримом. Проте іншого визначення немає. А правила функціонування ВМЗ у Криму встановлюються Законом № 1636 з огляду на норми базового Закону № 1207.

Причому територія ВМЗ у Криму поширюється тільки на сухопутну частину півострова, хоча окупованими оголошено також внутрішні морські води і територіальне море України навколо Криму, а також повітряний простір над півостровом (ч. 1 ст. 3 Закону № 1207).

Як будемо розраховуватися з кримськими контрагентами?

Це питання, безперечно, одне з головних у кримській темі. З початком окупації у багатьох українських і кримських суб'єктів господарювання розрахунки за заборгованостями і можливість продовження ділових відносин були предметом постійного головного болю. Тепер це питання врегульовано. Як і можна було припустити, розрахунки з кримськими контрагентами тепер дозволено здійснювати в російських рублях. Також є можливість розраховуватися гривнями або будь-якою вільно конвертованою валютою (ВКВ) з 1-ї та 2-ї груп «Класифікатора іноземних валют і банківських металів», затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34 (далі – Класифікатор валют) (п. 9.1, 9.2 Закону № 1636). Причому для проведення таких розрахунків (в інвалюті на території України) резидентам не потрібно буде мати ліцензії НБУ (п. 9.1 Закону № 1636). Щоб уже остаточно розвіяти сумніви, відповідні зміни внесено до пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет № 15-93) (пп. 5 п. 5 розд. III Закону № 1636).

Не можемо не відзначити таке: у першому абзаці п. 9.1 Закону № 1636 дозволено використовувати мультивалютний режим, тобто проводити розрахунки в гривнях, будь-якій валюті 1-ї та 2-ї груп Класифікатора валют на території ВЕЗ «Крим». А в другому абзаці цього пункту сказано, що безготівкові розрахунки з кримчанами можна проводити в гривнях або ВКВ. Формально російський рубль належить до ВКВ (2-га група Класифікатора валют), але загальний дух Закону, що забороняє валютні резерви, депозити і кредити в російських рублях (про що йтиметься далі), не дуже узгоджується з дозволом вести розрахунки в рублях. Не виключаємо, що з'являться додаткові роз'яснення НБУ із цього питання.

Важливий момент! На період тимчасової окупації у ВЕЗ «Крим» не працюють система елект-ронних платежів НБУ і внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України (пп. 1 п. 12.8 Закону № 1636).

Чи поширюються вимоги про дотримання строків розрахунків в інвалюті на відносини з кримськими контрагентами?

Ні, норми Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в інвалюті» не поширюються на розрахунки за договорами з кримчанами (п. 9.4 Закону № 1636). На практиці це означає, що «правило 90 днів», запроваджене постановою Правління НБУ від 15.07.14 р. № 423, у цьому випадку не працює! Імовірно, ця норма поширюється і на заборгованості, які були на момент прийняття Закону № 1636.

Чому прийнято таке дивне формулювання? Адже логіка підказує, що раз уже ми вважаємо кримських суб'єктів господарювання нерезидентами, то і правила розрахунків за зовнішньоекономічними договорами повинні бути такими, як для всіх інших нерезидентів. Невже Україну не цікавить, коли зарахується інвалютна виручка при експорті до Криму або коли відбудеться постачання за передоплатою за імпорт із Криму? Адже до експорту належить тепер постачання на територію Криму води, електроенергії, продуктів харчування. Для нинішньої ситуації на валютному ринку і за тих жорстких обмежень, які запроваджені НБУ для багатьох операцій із валютою (до речі, вони стосуються практично всіх резидентів – юросіб і фізосіб), такий ліберальний підхід до розрахунків з Кримом виглядає щонайменше дивним. Але, думаємо, час розставить усе по своїх місцях.

Також у п. 9.4 Закону № 1636 зазначено, що юрособи та їх відокремлені підрозділи, розташовані в Криму, звільнені від обов'язкового продажу інвалюти. Власне, це констатація факту.

Яку суму російських рублів можна провезти через кордон ВЕЗ «Крим»?

Загальні правила ввезення-вивезення готівкових і банківських металів установлено в п. 9.2 Закону № 1636. Проте там зазначено тільки посилання на Декрет № 15-93 і Закон № 249, але ніякої конкретики. Можна припустити, що перевезення великих сум готівки (понад 150 000 грн. або гривневого еквівалента цієї суми для інвалюти) підпаде під фінансовий моніторинг.

Що стосується періоду окупації, то суб'єктам господарювання заборонено провозити наявні російські рублі, а ось фізособи можуть це робити, але не більш еквівалента 10 000 грн. за умови усного декларування (пп. 2 п. 12.8 Закону № 1636).

Слідом за цією нормою в тому ж п. 12.8 Закону № 1636 сказано, що НБУ може встановити особ-ливий порядок увезення на територію України російських рублів через інші ділянки державного кордону України (інші – це які? Адже і кордон із ВЕЗ «Крим» не є державним...) та(або) особливий порядок обміну російських рублів на гривні на іншій території (тобто на материковій?) України, а можливо, узагалі заборонить такий обмін на період окупації.

Імовірно, варто чекати появи нових обмежувальні постанов НБУ, яких останнім часом і так хоч відбавляй.

Чи можна видавати кредити або розміщувати депозити в російських рублях на території України?

Ні, з моменту набуття чинності Закону № 1636 ні те, ні інше не дозволяється (пп. 3 п. 12.8 Закону № 1636). Питання, як бути з уже виданими кредитами і розміщеними депозитами, залишається відкритим.

Хочемо зазначити ще один пасаж законодавців: валютний резерв України не може включати російські рублі або цінні папери в російських рублях (пп. 5 п. 12.8 Закону № 1636). Цікаво, до чого ця норма в такому специфічному законі, як Закон про ВЕЗ «Крим»? Адже ця заборона зовсім не стосується цієї території. Мабуть, просто накипіло.

Як тепер користуватися платіжними картками, якщо планується поїздка до Криму?

Це важливий момент. Він стосується як звичайних поїздок, так і відряджень. Платіжні картки належать до електронних платіжних засобів. Якщо картки емітовані на території Криму, то користуватися ними як засобами платежу на іншій території України не можна. Мабуть, це з'ясовуватиметься просто: банкомат, термінал самообслуговування, будь-який банк відмовить в обслуговуванні такої картки. І навпаки: якщо картка емітована міжнародною або українською платіжною системою, то використовувати її на території Криму як засіб платежу – дозволяється (п. 9.3 Закону № 1636).

Як укладати договори з кримськими контрагентами?

Договори, укладені між кримчанами і суб'єктами з материкової частини України, прирівняно до ЗЕД-контрактів (п. 6.5 Закону № 1636). Розрахунки за кримськими контрактами можуть здійснюватися як у гривнях, так і в іноземній валюті (п. 9.1 Закону № 1636). А постачання товару за такими договорами прирівнюються до імпорту або експорту (п. 12.9 Закону № 1636).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Нова економічна реальність – ВЕЗ «Крим»: вільна митна зона, валютне регулювання, готівкові і безготівкові розрахунки, договори