Готівкові та безготівкові розрахунки з нерезидентом

Експорт, імпорт, ЗЕД-заборгованості

Розрахунки за валютними операціями здійснюються виключно через банки. Але є операції, які можна проводити в готівковій формі. Підприємства, укладаючи з нерезидентами контракти на імпорт або експорт товарів, повинні знати правила проведення розрахунків із ними. Про ці правила і йтиметься в консультації.

Види валютних операцій

Валютні операції поділяються на три види (п. 4, 5 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 2, далі - Положення № 2):

• поточні торговельні операції (наприклад, розрахунки за експорт та імпорт товарів, включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх затрат, пов’язаних із виконанням ЗЕД-контракту, відшкодування збитків, пов’язаних з його невиконанням, включаючи такі розрахунки на території України);
• поточні неторговельні операції (наприклад, виплата процентів, дивідендів, зарплати, авторських гонорарів, премій);
• валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (наприклад, надання та отримання резидентами позик, кредитів, виконання зобов’язань за гарантіями, поруками, заставою, договорами оренди, наймання, лізингу, факторингу).

Розрахунки та перерахування грошей за всіма вищезгаданими операціями здійснюються виключно через банки (п. 31 Положення № 2).

Розглянемо докладніше порядок проведення розрахунків за поточними торговельними операціями.

Валюта розрахунків

У розрахунках між резидентами та нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу, як засіб платежу використовуються іноземна валюта та гривня (п. 28 Положення № 2).

Виняток становлять операції зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвесторові доходів (включаючи дивіденди) та інших коштів, отриманих на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій. Розрахунки за цими операціями проводяться в гривнях та/або інвалюті 1-ї та/або 2-ї групи Класифікатора , затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34 (далі - Класифікатор № 34).

Безготівкові розрахунки

Щоб розрахуватися з нерезидентом інвалютою, її треба купити.

Купівля безготівкової інвалюти

Важлива умова придбання інвалюти за гривні – наявність у підприємства зобов’язання перед нерезидентом, що підлягає виконанню в інвалюті (п. 4 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5, далі - Положення № 5).

Щоб купити інвалюту, підприємство повинне подати до свого обслуговуючого банку:

• заяву на купівлю інвалюти (форма встановлюється банком самостійно), у якому обов’язково вказати мету придбання інвалюти та підтвердні документи (п. 10 Положення № 5);
• документи, що підтверджують мету придбання інвалюти (їх перелік наведено в розділах V–VIII Положення № 5). Клієнт може подати до банку оригінали документів (у т. ч. електронних) або електронні/паперові копії документів, складених на паперових носіях (п. 4, 7 Положення № 5).

Важливо! За кожним ЗЕД-договором інвалюта повинна придбаватися через один банк (п. 8 Положення № 5). Змінити банк можна тільки за письмовою заявою підприємства.

Банк зараховує придбану інвалюту на поточний валютний рахунок підприємства, крім інвалюти, придбаної для покриття акредитива, і в інших випадках, перелічених у п. 43 Положення № 5.

Використовувати інвалюту за поточними торговельними зобов’язаннями на цілі, зазначені в заяві на її придбання, необхідно протягом 10 робочих днів після дня її зарахування на поточний валютний рахунок (п. 44 Положення № 5). Після закінчення цього строку банк продасть невикористану інвалюту. Причому резидент повинен доручити банку зробити це у своїй заяві на купівлю інвалюти (п. 44 Положення № 5).

Надходження та продаж інвалюти

Інвалюту, яку нерезидент перераховує за контрактом, банк зобов’язаний переказати на поточний рахунок підприємства без його доручення не пізніше наступного банківського дня після дня її зарахування на розподільчий рахунок.

Отримавши валюту від нерезидента, підприємство може її продати. Для цього треба подати заяву (п. 10 Положення № 5):

• або до свого обслуговуючого банку;
• або до будь-якого іншого банку (навіть за відсутності рахунка в цьому банку).

Строк добровільного продажу інвалюти 1-ї групи Класифікатора № 34 – 5 робочих днів (п. 52 Положення № 5).

Валютний контроль

Граничний строк розрахунків за операціями імпорту та експорту товарів становить 365 календарних днів (п. 21 Положення № 5).

Згідно з п. 22 Положення № 5 цей строк:

1) не поширюється на операцію з імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції) менше від незначного розміру, крім операцій дроблення експорту товарів або валютних операцій.

Незначний розмір – це розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. Його величина дорівнює або перевищує 150 000 грн в еквіваленті за курсом НБУ на дату здійснення валютної операції (ч. 1 ст. 15 Закону від 14.10.14 р. № 1702-VII, пп. 2 п. 2 Положення № 2, пп. 7 п. 2 Положення № 5).

Важливо! З 28.04.20 р. такий незначний розмір становитиме 400 000 грн (ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.19 р. № 361-IX).

2) застосовується з урахуванням установлених НБУ за поданням КМУ, відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 13 Закону від 21.06.18 р. № 2473-VIII, винятків та/або особливостей для окремих товарів, та/або галузей економіки (див. постанову Правління НБУ від 14.05.19 р. № 67, Порядок, затверджений постановою КМУ від 13.02.19 р. № 104, Перелік, затверджений розпорядженням КМУ від 13.02.19 р. № 76-р).

Готівкові розрахунки

Розрахунки за ЗЕД-контрактам у готівковій формі заборонені (п. 31 Положення № 2, п. 16 Положення № 5).

Виняток: нерезидент оплатити готівкою може тільки експлуатаційні витрати з обслуговування транспорту за кордоном у рамках виконання експортного ЗЕД-контракту (п. 43 Положення № 2, п. 16 Положення № 5). При цьому повинні виконуватися такі умови:

• експортний договір повинен бути укладений із суб’єктом господарювання – нерезидентом;
• оплата проводиться фізособі-резиденту, яка знаходиться у відрядженні за кордоном із метою виконання зобов’язань за експортним договором;
• невикористаний залишок увезеної в Україну готівкової інвалюти прибуткується в касу резидента.

Оплата за допомогою ЕПЗ

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки за ЗЕД-контрактами за експортом/імпортом товарів за допомогою електронного платіжного засобу (далі – ЕПЗ) (п. 321 Положення № 2, п. 109 Положення № 5).

Працівник у відрядженні придбав товар для підприємства за готівку. Які наслідки такої операції?

На працівника чекає ряд негативних наслідків:

1. Витрачена на придбання товарів сума буде вважатися надмірно витраченими підзвітними коштами, які доведеться включити до його оподатковуваного доходу та обкласти ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта та військовим збором (пп. 164.2.1, п. 164.5, пп. 170.9.1, пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
2. Заборгованість працівників підприємства за виданим в інвалюті авансом (у випадку її неповернення у встановлений строк) стягується з них у трикратному розмірі суми авансу, перерахованої в гривні за курсом НБУ на дату погашення заборгованості. Стягнена сума направляється на погашення збитків підприємства від неповернення авансу, а залишок повинен перераховуватися до бюджету (ст. 3 Закону від 06.06.95 р. № 217/95-ВР).

Крім того, до посадових осіб підприємства та підприємців можуть застосувати штраф за порушення вимог валютного законодавства в розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн) (ст. 162¹ КУпАП).

Висновки

1. Розрахунки з нерезидентами за поточними торговельними операціями проводяться тільки через банки.
2. Готівкові розрахунки дозволені виключно для оплати експлуатаційних витрат транспорту за кордоном.
3. За допомогою ЕПЗ можна оплачувати товари в межах незначного розміру на день.