Чи нараховується валютна пеня у період воєнного стану?

Запитання – відповіді

Підприємство перерахувало своєму контрагенту за ЗЕД-контрактом передоплату за товар ще до запровадження воєнного стану (тобто до 24.02.2022). Товар було поставлено з порушенням строку в 90 днів, установленого наразі НБУ для експортно-імпортних розрахунків (з дати передоплати до моменту постачання минуло 120 календарних днів). Чи буде у цьому випадку нараховано пеню за порушення порядку валютних розрахунків?

Ні, пеня у цьому випадку не повинна нараховуватися, оскільки ще не закінчився строк, установлений для розрахунків за імпортні постачання.

Пояснимо докладніше. Наразі діє постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18). Пунктом 14² цієї постанови встановлено новий строк для розрахунків за експортними та імпортними операціями, який зараз становить 90 календарних днів (далі – к. д.). Проте у цьому ж пункті зазначено, що строк у 90 к. д. застосовується до операцій, здійснених починаючи з 5 квітня 2022 року.

Це означає, що коли операція відбулася до 05.04.2022 (як у нашій ситуації), то до неї застосовуються строки для валютних розрахунків, які діяли до цієї дати. І такий строк становить 365 к. д. виходячи з вимог Закону від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», далі – Закон № 2473 (п. 2 ч. 1 ст. 12) і Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (п. 21).

У нашій ситуації передоплата за імпортною операцією була перерахована до 05.04.2022. Отже, товар має надійти імпортерові протягом 365 днів, а надійшов через 120 днів. Як бачите, строки не порушені, тому пеня не нараховується.

Чи діє звільнення від нарахування валютної пені в період воєнного стану? Іншими словами, чи доведеться заплатити пеню, якщо встановлений законом строк оплати/постачання товару буде порушений у цей період?

Нагадаємо, що застосування валютної пені передбачене ч. 5 ст. 13 Закону № 2473. Після закінчення строку, установленого законодавством для розрахунків між сторонами ЗЕД-контракту, така пеня нараховується у розмірі 0,3 % суми коштів, не отриманих експортером, або вартості товару, не поставленого імпортеру.

Контроль за розрахунками між сторонами ЗЕД-контрактів і дотриманням строків здійснюють банки, а ось застосовувати заходи відповідальності у вигляді нарахування пені уповноважені податкові органи (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473).

На період воєнного стану норма п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК) звільняє платників податків від відповідальності, передбаченої ПК, якщо в них відсутня можливість своєчасно виконати свої податкові обов'язки.

Проте пеня передбачена не ПК, а іншим законодавством. Виходить, що ця норма ПК не звільняє платника податків від сплати валютної пені.

Зате в ПК є інша норма, запроваджена на період воєнного стану, а саме п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ. У ній зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків і контролюючих органів призупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи. А це означає, що строки, передбачені Законом № 2473, теж призупиняються до кінця війни.

Крім того, є ще норма ч. 6 ст. 13 Закону № 2473, яка може допомогти підприємству «відбитися» від валютної пені в період воєнного стану. Згідно із цією нормою, якщо виконання договору зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, то перебіг строку для розрахунків і нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і відновлюється з наступного дня після закінчення дії форс-мажору.

Підтвердженням виникнення і закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни, де перебуває сторона ЗЕД-контракту, у якої виник форс-мажор.

За нашим законодавством підтверджувати форс-мажорні обставини уповноважена Торгово-промислова палата (далі – ТПП) (ст. 14, 14¹ Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»). Як посвідчувальний документ ТПП видають сертифікати про такі обставини.

У звичайних умовах, щоб отримати такий сертифікат, суб'єкту господарювання (далі – СГ) потрібно було звернутися до ТПП із заявою і пакетом документів для засвідчення форс-мажорних обставин за кожним договором (окремим податковим або іншим зобов'язанням), виконання якого стало неможливим унаслідок форс-мажору. Проте зараз умови далекі від звичайних. Тому ТПП на своєму сайті опублікувала інформацію про те, що було затверджено рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавити СГ від необхідності звертатися до ТПП України і регіональних ТПП і готувати пакет документів на сайті ТПП було розміщено загальний офіційний лист ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Це лист від 28.02.2022 № 2024/2.0-7.1.