Як підприємцю-єдиннику заплатити податок за розміщення реклами на Facebook

Відповіді на актуальні запитання: податок на прибуток, ПДВ, єдиний податок,

Практична ситуація

Я підприємець, платник єдиного податку третьої групи, неплатник ПДВ, планую рекламувати свої клінінгові послуги в соціальній мережі Facebook. Чув, що з недавнього часу підприємці зобов’язані сплачувати податок на репатріацію та подавати звітність із цього податку. Поясніть, як мені діяти на практиці?

Такий обов’язок підприємців – зовсім не законодавча новація поточного року. Нагадаємо історію питання. У п. 141.4 розд. III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу (далі – ПК) сказано, що доходи, отримані нерезидентом-юрособою з українського джерела, обкладаються податком на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію). Перелік оподатковуваних нерезидентських доходів наведено в пп. 141.4.1 ПК. За загальним правилом, якщо нерезидент надає вам послуги, які обкладаються цим податком, ви повинні утримати податок із суми виплачуваного йому доходу. Тобто «зіграти» роль податкового агента. У ролі податкових агентів за українськими доходами юросіб-нерезидентів виступають резиденти або постійні представництва нерезидентів (пп. 141.4.2 ПК).

Тож до 2017 року в пп. 14.1.213 ПК під резидентами для цілей застосування розд. III ПК малися на увазі тільки платники, названі в п. 133.1 ПК, тобто платники податку на прибуток. Але з 2017 року спеціальне відсилання до п. 133.1 ПК із пп. 14.1.213 ПК видалили (підстава – Закон від 21.12.16 р. № 1797-VIII). Це означає, що з 1 січня 2017 року при виплаті доходів нерезидентам утримувати та сплачувати податок на репатріацію зобов’язані всі особи, які є резидентами в розумінні пп. 14.1.213 ПК (тобто юрособи та фізособи з місцезнаходженням на території України).

Стосовно фізосіб-підприємців податкові органи вже з 2017 року в своїх роз’ясненнях наполягали на тому, що ця категорія резидентів не звільнена від сплати податку на репатріацію. Згодом це трактування було закріплене на законодавчому рівні шляхом унесення змін до п. 297.5 розд. XIV ПК, присвяченого спрощеній системі оподаткування (п. 54 Закону від 07.12.17 р. № 2245-VІІІ). Завдяки внесеним змінам із 1 січня 2018 року в п. 297.5 ПК чітко сказано, що при виплаті нерезиденту-юрособі доходу з українського джерела єдинник (будь-який!) повинен сплатити до бюджету податок на доходи нерезидента.

Але на практиці запитання та сумніви в єдинників із цього приводу ще залишалися (і ваш випадок – тому підтвердження). І, очевидно, для того щоб закрити тему раз і назавжди, до ст. 133 ПК була внесена чергова порція уточнень (Законом від 16.01.20 р. № 466-IX, що набули чинності із 23 травня 2020 року). І тепер у цій статті прямо зазначено, що при виплаті нерезиденту доходів з українського джерела платниками податку на прибуток є також:

• суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування (оновлений пп. 133.1.1 ПК);
• фізособи-підприємці та фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (новий пп. 133.1.4 ПК);
• нерезиденти, які провадять госпдіяльність на території України через постійні представництва нерезидентів (далі – ППН) та/або отримують доходи з українського джерела (оновлений пп. 133.2.2 ПК).

Як бачите, фізособи-підприємці стали новими платниками податку на репатріацію тільки в п. 133.1 ПК. А до 23 травня 2020 року вони й так були ними на підставі п. 297.5 ПК.

Тепер пояснимо, як вам діяти в ролі податкового агента. Ми вже сказали, що в загальному випадку податок утримується із суми доходу нерезидента. Але для послуг із виробництва та/або поширення реклами ПК передбачено інший механізм. У цьому випадку податок за ставкою 20 % нараховується зверху та сплачується резидентом за свій рахунок незалежно від місця постачання нерезидентом зазначених послуг. Податок сплачується до бюджету під час виплати доходу нерезиденту (пп. 141.4.2 ПК). Правила міжнародних договорів у частині зменшення суми податку (звільнення від його сплати) тут не застосовуються, оскільки податок сплачується за рахунок резидента (лист ДФС від 16.06.16 р. № 13467/6/99-99-15-02-02-15).

У нашому випадку дохід виплачується в інвалюті на підставі виставленого Facebook рахунка. Гроші списуються із платіжної картки, прив’язаної до рекламного акаунту підприємця. Із гривневої картки сума списується в гривневому еквіваленті за комерційним курсом на день оплати. Для податкових цілей, тобто для розрахунку податку на репатріацію, слід брати курс НБУ, що діє на день виплати доходу (ЗІР, категорія 102.18).

За несвоєчасну сплату податку на репатріацію ст. 127 ПК передбачено штраф у розмірі 25 % суми податку; за повторне порушення протягом 1 095 днів – у розмірі 50 % суми податку; за дії, учинені протягом 1 095 днів втретє та більше – у розмірі 75 % суми податку. Крім того, на суму несплаченого податку буде нарахована пеня, передбачена ст. 129 ПК. Також ДПС може застосувати адмінштраф за ст. 163¹ КУпАП за відсутність або порушення порядку ведення податкового обліку. Цей штраф становить від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн) при першому порушенні та від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн) – при повторному порушенні протягом року.