Імпорт робіт і послуг: облік та ПДВ-особливості

Головне при відображенні в обліку операцій з імпорту робіт і послуг – визначити місце їх постачання для цілей обкладення ПДВ, а також з'ясувати, чи обкладаються вони податком із доходів нерезидента. Про те, як це зробити, та про інші особливості обліку зазначених операцій ми розповімо в даній консультації. Зверніть увагу! Тут ми розглянемо порядок оподаткування в ситуації, коли постачальник послуг – нерезидент є юрособою.

Якщо першою подією за договором імпорту робіт або послуг є передоплата, то операція підлягає валютному контролю. Граничний строк розрахунків (строк, протягом якого повинні бути виконані роботи або надані послуги, за які резидент перерахував передоплату) становить 180 календарних днів (ст. 2 Закону № 185). Він починає обчислюватися з наступного календарного дня після перерахування авансового платежу, виставляння векселя на користь постачальника імпортованого товару, а у випадку розрахунків у формі документарного акредитива – із моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента (п. 3.1, 3.2 Інструкції № 136).

Якщо роботи або послуги не будуть виконані або надані протягом 180 днів, нараховується пеня з розрахунку 0,3 % суми неоплаченої заборгованості за кожний календарний день прострочення (ст. 4 Закону № 185). При цьому пеня нараховується в гривнях за курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону № 185).

Документом, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг, є акт, рахунок (інвойс) або інший документ, передбачений ЗЕД-договором (п. 3.3 Інструкції № 136).

Якщо першою подією є підписання акта або іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) згідно із ЗЕД-договором імпорта, тоді строк розрахунків не контролюється, пеня не нараховується.

Щоб виконати зобов'язання перед нерезидентами, резиденти зобов'язані придбавати інвалюту тільки через уповноважені банки (тобто банки, що мають ліцензію НБУ на торгівлю інвалютою). Такі банки, у свою чергу, повинні купувати інвалюту на МВРУ за довіреністю і за рахунок клієнта (п. 1 ст. 6, пп. «а» п. 2 ст. 6 Декрету № 15-93).