• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Експорт товарів: юрчастина

Акценти цієї статті:

  • як скласти ЗЕД-контракт;
  • які документи потрібні для митного оформлення;
  • як отримати преференції при торгівлі з країнами Євросоюзу.

Складаємо ЗЕД-контракт

При експорті товарів договору слід приділити особливу увагу. Адже умови ЗЕД-контракту не тільки регулюють взаємовідносини контрагентів, вони мають величезне значення при оформленні товару на митниці і при контролі банком опе­рації.

При складанні ЗЕД-контракту слід керуватися нормами:

  • Цивільного кодексу (далі – ЦК) (ст. 638-649);
  • Господарського кодексу (далі – ГК) (ст. 189, 382-383);
  • Закону від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185);
  • Закону від 16.04.91 р. № 959-XII (далі – Закон № 959);
  • Закону від 23.06.05 р. № 2709-IV (далі – Закон № 2709);
  • постанови КМУ від 21.06.95 р. № 444 (далі – Постанова № 444);
  • Положення, затвердженого наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції від 06.09.01 р. № 201 (далі – Положення № 201);
  • міжнародних договорів, ратифікованих Україною (наприклад, при укладенні ЗЕД-контракту купівлі-продажу слід керуватися Конвенцією ООН від 11.04.80 р., далі – Конвенція).

До самого ж змісту контракту застосовується право, вибране сторонами, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 32 Закону № 2709).

Згідно з ч. 3 ст. 31 Закону № 2709 зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією його стороною є громадянин України або юридична особа – резидент України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України.

До дотримання письмової форми ЗЕД-контракту закликають й інші норми національного законодавства (ч. 2 ст. 382 ГК, ч. 2 ст. 6 Закону № 959), при цьому законодавство не виключає можливості застосування іншої форми контракту, за умови, що це передбачено законом або міжнародним договором.

На сьогодні обов'язковій реєстрації підлягають тільки ЗЕД-контракти на експорт металолому (ст. 9 Закону від 05.05.99 р. № 619-XIV; наказ Мінекономіки від 15.12.05 р. № 505; Порядок, затверджений постановою КМУ від 15.02.02 р. № 155, далі – Порядок № 155). Реєстрація таких контрактів проводиться Мінекономіки на підставі поданих суб'єктом господарювання документів, перелік яких наведено в п. 2 Порядку № 155.

Вимоги до ЗЕД-контракту встановлено Положенням № 201. Розглянемо детальніше найбільш важливі умови ЗЕД-контракту:

1. Сторони контракту. У преамбулі договору визначаються сторони контракту, їх найменування повинно повністю відповідати найменуванням, які містяться в установчих документах (причому зазначати слід повне найменування, а не скорочене).

2. Предмет контракту. Предмет контракту буде узгодженим, якщо сторони зазначуть у контракті найменування, кількість продукції (робіт, послуг) і вимоги про їх якість.

3. Упаковка та маркування. У цьому розділі договору слід зазначити відомості про упаковку товару і нанесене на нього маркування. Також слід застерегти «долю» тари – переходить вона у власність покупця чи є поворотною.

4. Умови постачання. У договорах постачання, купівлі-продажу, міни слід зазначити, що товар поставляється згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (із зазначенням редакції та конкретної умови постачання – FOB, CIF, DAF, EXW тощо). Існує дві редакції Правил ІНКОТЕРМС – 2000 року та 2010 року. У контракті суб'єкти господарювання мають право самостійно визначити, яку редакцію вони використовуватимуть.

5. Ціна товару і вартість контракту. Ціна – істотна умова договору. Ціна може бути визначена як у самому договорі, так і в специфікації, що додається до нього, або іншому документі, що є невід'ємною частиною контракту. Ціна за угодою сторін може зазначатися як у гривнях, так і в іноземній валюті (ч. 2 ст. 189 ГК). Ціна формується згідно із цінами та умовами світового ринку.

Крім ціни товару застерігається також загальна вартість контракту, тобто загальна сума, на яку передбачається здійснити постачання товару (виконати роботу, надати послуги) за договором.

6. Валюта контракту (валюта ціни). Це будь-яка валюта, у якій визначено ціну товару за договором.

7. Валюта платежу. Будь-яка валюта, у якій згідно з угодою здійснюється оплата.

Валюта ціни і валюта платежу можуть не збігатися. Тоді сторонам слід зафіксувати в договорі умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу (крос-курс). Саме цей курс застосовуватиметься банком для контролю повноти розрахунків за операцією. Інакше банк використає такі курси:

  • офіційний обмінний курс НБУ на дату платежу – якщо однією з валют є гривня;
  • курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країн СНД або Балтії на дату платежу, – якщо однією з валют є валюта СНД або Балтії та друга валюта при цьому – не гривня;
  • курс, опублікований у «Financial Times» на останню дату перед датою платежу, – у всіх інших випадках (п. 1.4 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136).

8. Базисні умови оплати. При формулюванні умов оплати можна використовувати типові платіжні умови, що містяться в Постанові № 444. Тут усе повинно бути гранично ясно.

Найбільш часто використовувана форма розрахунків – банківський переказ. Проте існують й інші форми, такі як: акредитив, інкасо. Якщо сторони виберуть за форму розрахунків акредитив або інкасо – їм слід керуватися Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів або Уніфікованими правилами з інкасо, виданими Міжнародною торговою палатою (Указ Президента від 04.10.94 р. № 566/94).

При визначенні строків оплати постачальники-резиденти повинні зважати на вимоги Закону № 185 та постанови Правління НБУ від 12.05.14 р. № 270. Так, якщо умовами контракту передбачено відстрочення платежу після постачання товару, то воно не повинне перевищувати 90 календарних днів з моменту оформлення експортної митної декларації.

9. Банківські витрати. Обов'язково узгоджуйте, яка зі сторін договору здійснює витрати на оплату послуг банків – посередників і кореспондентів.

10. Форс-мажор. Слід застерегти максимально можливу кількість форс-мажорних обставин і способи їх підтвердження компетентними органами, наприклад Торгово-промисловими палатами (далі – ТПП) країн, на території яких настали форс-мажорні обставини.

11. Право, що застосовується до контракту. Рекомендуємо прямо зазначити в договорі цю умову. Інакше до договору застосовуватиметься право держави, яка має найбільш тісний зв'язок з договором (ч. 1 ст. 33 Закону № 2709). Наприклад, якщо за експортним контрактом сторони не застерегли, право якої сторони застосовуватиметься до контракту, то за умовчанням застосовуватиметься право України (ст. 44 Закону № 2709).

12. Застереження щодо застосування міжнародних договорів. Чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, є частиною національного законодавства (ст. 9 Конституції). Це означає, що вони автоматично поширюють свою дію на контрагентів ЗЕД-контракту (якщо нерезидент із держави, з якою підписано Конвенцію). Проте багато міжнародних договорів дають можливість вибрати сторонам обов’язковість/необов'язковість їх застосування. Наприклад, у ЗЕД-контракті купівлі-продажу сторони можуть зазначити, що Конвенція не застосовується до умов цього договору. Якщо ж контрагент знаходиться в державі, яка не ратифікувала цю Конвенцію, а сторони правочину бажають підпорядкувати свої правовідносини її дії, тоді можна прямо зазначити в ЗЕД-контракті, що вона застосовуватиметься сторонами.

13. Арбітражна угода. Треба визначити суд, який розглядатиме спір, що виник за договором. Арбітражну угоду можна оформити у вигляді арбітражного застереження в самому контракті або як окрему угоду (ч. 1 ст. 7 Закону від 24.02.94 р. № 4002-XII).

Рекомендація: для резидента України найбільш оптимальним арбітражем є Міжнародний комерційний арбітраж при ТПП України (у т. ч. з погляду витрат на розгляд, наприклад оплата перекладача). Зразок арбітражного застереження наведемо нижче.

ЗРАЗОК

<...>

Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цією угодою або у зв'язку з нею, у тому числі що стосуються тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту. Правом, що регулює цей договір, є матеріальне право України. Арбітраж з одноосібним арбітром. Місце проведення засідання Арбітражного суду – м. Київ. Мова арбітражного розгляду – українська.

<...>


14. Строк договору. Істотна умова договору. Сторони визначають строк, протягом якого діють їх права та обов'язки, що виникли з договору.

Бувають ситуації, коли сторони не передбачили в договорі якийсь важливий момент. Як бути? Пам'ятайте, що за взаємною згодою сторін умови ЗЕД-контракту можна в будь-який момент до закінчення строку його дії (до моменту фактичного виконання зобов'язання) змінити шляхом підписання додаткової угоди до контракту.

Оформлення документів при експорті товарів

Для експорту товарів слід приготувати перш за все документи, які супроводжують вантаж за умовами ЗЕД-контракту. Як правило, до таких документів належить: інвойс, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації в Україні) або якісне посвідчення заводу-виробника, сертифікат походження, транспортна накладна (CMR, залізнична накладна або коносамент) тощо.

Для митного оформлення товару потрібно підготувати такі документи:

  • митну декларацію;
  • ЗЕД-контракт зі специфікаціями;
  • інвойс;
  • транспортні документи;
  • ліцензію на експорт товару (якщо експорт товару підлягає ліцензуванню);
  • інші документи (їх склад залежить від виду товарів, переміщуваних через митний кордон України).

Ліцензування і квотування експортних операцій

Перед експортом товару слід з'ясувати питання, чи не підлягає цей товар ліцензуванню при експорті.

Ліцензування ЗЕД-операцій – це комплекс адміністративних послуг Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за поданням дозволу на здійснення експорту товару протягом певного періоду (ст. 16 Закону № 959).

Ліцензування буває:

  • автоматичне – для товарів, на які не встановлено квоти (тобто кількісні або інші обмеження);
  • неавтоматичне – для товарів, на які встановлено квоти.

У 2014 році перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, а також квоти на експорт товару встановлено постановою КМУ від 25.12.13 р. № 950.

Порядок подання заявок на отримання ліцензій та їх форму затверджено наказом Мінекономіки від 09.09.09 р. № 991.

Особливості експорту товарів до країн Європейського Союзу

Вимоги до товарів і документів, що оформляються при експорті товарів до країн Євросоюзу, установлено різними Директивами ЄС. Зокрема, в ЄС установлено власні вимоги до підтвердження якості товару та сертифікації продукції, її маркування, сертифікації виробництва продукції. Докладнішу інформацію про співпрацю з Євросоюзом можна почерпнути на сайті Мінекономрозвитку та торгівлі: http://www.me.gov.uа, закладка «Співпраця між Україною та Європейським Союзом».

Преференції при торгівлі з країнами ЄС

Згідно із заявою Європейської Комісії від 11.03.14 р. Європейський Союз в односторонньому порядку надав Україні автономні торговельні преференції. Зазначені преференції застосовуються в період з 23.04.14 до 01.11.14 р. і полягають у наявності таких пільг (див. на сайті Мінекономрозвитку та торгівлі http://www.me.gov.uа):

  • зменшення ставок ввізного мита (у більшості випадків до 0 %);
  • запровадження тарифних квот на деякі товарні позиції.

1. Стосовно ввізного мита

У додатку 1 до Довідки «Автономний преференційний торговельний режим ЄС для України» Тарифний графік ЄС» (розміщено на сайті Мінекономіки) наводиться розмір ввізного мита за відповідними товарними позиціями, які діятимуть для товарів з України в період застосування автономного преференційного торговельного режиму (далі – АПТР). Наприклад, у списку є такі групи, як: продукти тваринного походження (м'ясо і харчові субпродукти, риба і ракоподібні, молочні продукти); продукти рослинного походження (овочі, кава, чай, какао, алкоголь і тютюнові вироби, горіхи); продукти хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості.

2. Щодо тарифних квот

Запровадження тарифних квот означає, що окремі українські товари можуть поставлятися до ЄС у визначених обсягах без справляння ввізного мита. Перевищення зазначених квот вимагає сплати ввізного мита за ставками, які діють для України.

У додатку 2 до Довідки «Автономний преференційний торговельний режим ЄС для України» Тарифний графік ЄС» наводяться обсяги тарифних квот за відповідними товарними позиціями, які діятимуть для товарів з України на період застосування АПТР. Копія зазначеного додатка додається.

Процедура підтвердження походження товару з України

Підставою для застосування до товарів торговельних преференцій за процедурою АПТР є сертифікат походження EUR.1. При визначенні країни походження товару і видачі зазначеного сертифіката на період дії АПТР застосовуються правила походження товарів відповідно до Регламенту ЕК № 2454/93, яким уведено в дію імплементаційні положення Митного кодексу ЄС (Регламент Ради № 2913/92).

Сертифікат EUR.1 видають відповідні ТПП України на підставі вимог Регламенту ЕК № 2454/93 після вивчення наданих експортером документів. А якщо товари українського походження експортуються до держав ЄАВТ (до Швейцарії, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну), то з 1 червня поточного року сертифікати видають на митниці (лист Міндоходів від 20.05.14 р. № 11597/7/99-99-24-02-08-17).

На період дії АПТР ЄС залишила також режим GSP (генеральної системи преференцій), для використання якого необхідно отримати сертифікат форми А.

Українським експортерам також надається право вирішувати, у рамках якого режиму здійснювати експорт до ЄС (автономного преференційного торговельного режиму (АПТР) чи генеральної системи преференцій (GSP).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Експорт товарів: юрчастина