Експорт з оплатою у гривнях: чи діє 90-денний строк надходження виручки?

Ситуація: підприємство хоче укласти з нерезидентом контракт на продаж товарів з умовою відстрочення платежу й оплатою в гривнях. Чи поширюється на такі контракти 90-денний строк надходження виручки? Адже у цьому випадку виручка буде в гривнях, а не в інвалюті.

На практиці не часто укладають ЗЕД-контракти з оплатою в гривнях. Але запитання, як то кажуть, цікаве. Тому давайте подивимося, у які строки повинна надходити гривнева виручка від нерезидента.

Норма Закону № 185. Строк для надходження виручки за ЗЕД-контрактами встановлено Законом від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон № 185). Сама назва цього Закону – «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» говорить про те, що до розрахунків у гривнях цей строк відношення не має.

І в ст. 1 Закону № 185 конкретно сказано, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення експортовуваної продукції.

А на сьогодні встановлено, що розрахунки за експортом та імпортом товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів (постанова Правління НБУ від 03.03.16 р. № 140, діє з 5 березня по 8 червня 2016 року включно).

Думка НБУ та ДФС. Здавалося б, усе ясно: згідно із законодавством, обмеження строку надходження стосується виручки тільки в іноземній валюті. Адже саме про таку виручку йдеться у ст. 1 та 2 Закону № 185. Проте нормативними актами НБУ встановлено таке:

• банк знімає експортну операцію з контролю після зарахування виручки (мабуть, будь-якої, якщо немає уточнення) за цією операцією на поточний рахунок резидента (п. 2.3 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136);
• відповідно до Указу Президента від 21.01.98 р. № 41/98 (далі – Указ № 41/98) дія Закону № 185 поширюється на розрахунки за експортно-імпортними операціями, які проходять через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках України. При цьому про всі випадки порушення резидентами норм Закону № 185 уповноважені банки повинні повідомити контролюючі органи за місцем реєстрації резидентів (п. 4.10 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. № 118). Довідково: п. 17 Указу № 41/98 установлено, що розрахунки у валюті України за експортно-імпортними операціями повинні здійснюватися резидентами в порядку, передбаченому Законом № 185 для розрахунків в іноземній валюті.

А ДФС дійшла такого висновку (ЗІР, категорія 114.10): норми Закону № 185 поширюються на розрахунки між резидентами і нерезидентами у грошовій одиниці України – гривні. Тому при порушенні встановленого строку надходження виручки за ЗЕД-контрактами у гривнях нараховується пеня.

Позиція ВСУ. Верховний Суд України (далі – ВСУ) свого часу висловлювався з приводу поширення норми Закону № 185 на експортно-імпортні операції з оплатою у гривнях (див. постанову від 28.01.03 р. № 188/12-204) таким чином. Було сказано, що виходячи з визначень, наведених у ст. 1 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 та ст. 1 Закону від 16.04.91 р. № 959-ХII, іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Отже, валюта України для резидентів не є іноземною. А Закон № 185 регулює відносини, що виникають між резидентами і нерезидентами за розрахунками виключно в іноземній валюті.

При цьому, на думку ВСУ, норма п. 17 Указу № 41/98 (згідно з якою розрахунки в українській валюті за експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в порядку, передбаченому Законом № 185 для розрахунків в іноземній валюті) не обґрунтована з позиції співвідношення Указу і Закону. Адже зі змісту п. 17 випливає, що Указ фактично розширює сферу дії Закону. А це неприпустимо: підзаконний акт не може ні міняти, ні доповнювати, ні скасовувати закон.

Наші рекомендації. Ми не радимо резидентам порушувати строк надходження виручки, установлений для інвалюти, за експортним контрактом у гривнях. Адже банки, судячи з усього, його контролюватимуть, а в разі затримки податковий орган нарахує пеню, і тоді спір доведеться вирішувати в суді. Але якщо строк отримання експортної виручки в гривнях усе ж таки буде порушений, ви можете скористатися вищенаведеними аргументами ВСУ для оскарження штрафних санкцій.