Чи повинна враховуватися провина як елемент правопорушення при застосуванні пені ЗЕД?

Що зміниться в оскарженні пені ЗЕД в зв'язку з прийняттям Закону про валюту?

На дану тему ведуться гострі дискусії між юристами і фіскалами, також в цю дискусію час від часу вступають і судові органи. У цьому матеріалі розглянемо, чи є пеня за порушення термінів валютних розрахунків адміністративно-господарською санкцією і повинна враховуватися в зв'язку з цим провина суб'єкта господарювання, як елемент правопорушення, при застосуванні даної конфіскаційної санкції.

Сьомого липня 2018 року набрав чинності Закон України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюті і валютні операції» (далі - Закон №2473). Закон вводиться в дію через сім місяців з дня набрання чинності, після чого втратять чинність Декрет КМ України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Даним законом зберігається відповідальність за порушення термінів валютних розрахунків. Так, відповідно до частини 4 статті 14 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову і митну політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) міра впливу у вигляді штрафних санкцій в розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Таким чином, при застосуванні штрафних санкція за порушення термінів валютних розрахунків, фіскали повинні будуть оцінювати ступінь провини і залучення суб'єкта господарювання - резидента України у вчиненні правопорушення. Нагадаємо, раніше в Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185) подібної норми не містилося.

Яка ж відповідальність передбачена Законом №2473 за порушення строків валютних розрахунків і коли вона настає?