• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Що слід знати бухгалтеру про митне оформлення експорту

Олег Коружинец

28.11.2014 1141 0 0

Основні терміни

Експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України (далі – МТУ) без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. Зазначимо, що митні органи чи інші контролюючі органи не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття експортованого товару в пункт призначення за межами МТУ.

Митний режим експорту може бути застосований як до товарів, призначених для вивезення з України, так і до товарів, що вже вивезені за межі МТУ та перебувають під митним контролем. Наприклад, до товарів, що поміщені в митний режим переробки за межами МТУ, але були реалізовані за кордоном. Для поміщення товарів у митний режим експорту необхідно виконати дії, передбачені п. 2 ст. 83 Митного кодексу (далі – МК). Зокрема, товари, що вивозяться за межі МТУ, підлягають обов’язковому декларуванню в порядку, установленому гл. 40 МК.

Декларування товарів – це подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення. Перелік відомостей, необхідних для здійснення декларування, наведено в ч. 8 ст. 257 МК. Документом, у якому вказується необхідна для декларування товару інформація, є митна декларація (далі – МД).

МД – це заява встановленої форми, у якій експортер повинен зазначити: митну процедуру (митні формальності, що притаманні митному режиму), що підлягає застосуванню до товарів, навести необхідні відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також інформацію про нарахування митних платежів, необхідних для застосування митної процедури.

Нормативна база

МД – це основний документ, що є підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку експортної операції. Для правильного розуміння змісту МД бухгалтеру слід мати під рукою такі нормативні акти:

1. Порядок заповнення МД, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.12 р. № 651 (далі – Порядок № 651).

2. Положення про МД та форму МД, затверджені постановою КМУ від 21.05.12 р. № 450 (далі – Положення № 450).

3. Наказ Мінфіну від 20.09.12 р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі – Наказ № 1011). Цей наказ містить 21 класифікатор, які використовуються в процесі оформлення МД. З деякими з них бухгалтеру доцільно ознайомитись для швид-кого «читання» та розуміння інформації, що містить МД.

Необхідні бухгалтеру відомості з МД

№ з/п

Найменуванняграфи МД

Інформація щодо заповнення графи

1

2

3

1

Графа 1 «Декларація»

Складається з трьох підрозділів. У першому та третьому підрозділах зазначаються відповідно код напрямку переміщення товарів та тип декларації згідно з класифікатором типів декларацій*, у другому — код митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. У разі експорту в МД, оформленій у звичайному режимі, у цій графі буде зазначено «ЕК 10 АА»

2

Графа А

Зазначається номер МД. За цим номером та датою митного оформлення органи ДФС та установи банків ідентифікують МД

3

Графа 2 «Відправник/Експортер»

Зазначаються відомості про відправника товару відповідно до укладеного ЗЕД-контракту

* Якщо не буде зазначено інше, маються на увазі Класифікатори, затверджені Наказом № 1011.

4

Графа 8 «Одержувач»

Зазначаються відомості про нерезидента – одержувача товару відповідно до укладеного ЗЕД-контракту. Якщо нерезидент, зазначений у ЗЕД-контракті, не є покупцем, у цій графі зазначаються відомості про такого нерезидента і робиться запис: «Див. доп.» («дивись доповнення»), а в доповненні наводяться відомості про нерезидента, який є фактичним покупцем товару. Тобто інформацію про фактичного покупця зазначають у доповненні до МД. Кожне доповнення є невід’ємною частиною МД та має свій порядковий номер. Правила оформлення доповнення встановлені п. 4 розд. І Порядку № 651

5

Графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання»

Наводяться відомості про резидента-експортера, який уклав ЗЕД-контракт. У разі декларування товарів, що переміщуються за ЗЕД-контрактом та пов’язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у цій графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав ЗЕД-контракт, і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента. Якщо договір доручення (агентський договір) укладено між резидентами, зазначаються відомості про довірителя (суб'єкта, якого представляє агент). У разі коли довірителем виступає нерезидент, наводиться інформація про повіреного, який фактично експортує товар

6

Графа 12 «Відомості про вартість»

Заповнюється в разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розд. Х МК. Зазначається митна вартість товару, наведена у гр. 45 МД, а при наявності додаткових аркушів до МД або аркушів специфікації — сума митної вартості товарів, зазначених у гр. 45 МД та додаткових аркушах до МД або аркушах специфікації. Графа заповнюється в гривнях

7

Графа 20 «Умови поставки»

Заповнюється в разі декларування товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу (крім товарів, що переміщуються на безоплатній основі), та здійснення бартерних ЗЕД-операцій.

У першій частині графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки. Вони відповідають Правилам Інкотермс-2010 у редакції, що діє з 1 січня 2011 року. Зазначимо, що використання попередніх редакцій, наприклад Правил Інкотермс-2000, не заборонено. Отже, якщо сторони ЗЕД-контракту домовились використовувати умови поставки попередніх редакцій, у цій графі зазначатимуться найбільш близькі за змістом умови поставки із чинного класифікатора.

У другій частині графи зазначається літерний код країни, на території якої розташовано географічний пункт доставки товарів, через пробіл – назва цього географічного пункту. Літерний код береться із Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстату від 30.12.13 р. № 426

8

Графа 22 «Валюта та загальна сума за рахунком»

Графа складається з двох частин. У лівій частині ставиться літерний код валюти, в одиницях якої визначено вартість товару в інвойсі (рахунку-фактурі) відповідно до Класифікації валют, затвердженої наказом Держкомстату від 22.12.10 р. № 528.

У правій частині зазначається фактурна вартість* товару в іноземній або національній валюті**. У разі здійснення товарообмін-них (бартерних) операцій в лівій частині графи зазначається літерний код валюти оцінки товарів у валюті, яка є вільно конвертованою відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого Постановою НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Сума у графі 22 має дорівнювати: або сумі граф (графі) 42 «Ціна товару» та додаткових аркушів фактурних вартостей товару (які оформляють при значній кількості товару), або сумі граф (графі) 42 МД та специфікацій. Якщо до фактурної вартості товару експортер включає понесені ним витрати на транспортування, навантаження, страхування тощо, які визначені в рахунку (інвойсі) в іншій валюті, ніж вартість товару, то ці суми перераховуються у валюту, зазначену в лівій частині гр. 22, за курсом гривні до цих іноземних валют, установлених НБУ станом на 0-ву годину дати подання МД до митного оформлення

* Відповідно до п. 2 розд. І Порядку № 651 фактурна вартість товару – це ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо). Фактично це сума коштів, яку експортер має отримати від покупця-нерезидента. На фактурну вартість товару, серед інших чинників, впливають умови поставки товару, тобто пункт, у якому відбувається перехід всіх ризиків, пов’язаних з втратою чи пошкодженням товару, а також розподіл витрат між продавцем та покупцем, пов’язаних з доставкою товару.

** Із 12 січня 2012 року під час здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту може використовуватись також національна валюта України (Закон від 20.12.11 р. № 4205-VI).

9

Графа 23

«Курс валюти»

Зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти (див. ліву частину гр. 22), установлений НБУ станом на 0-ву годину для подання МД до митного оформлення. Це передбачено ст. 31 МК та ст. 391 Податкового кодексу (далі – ПК). Якщо для розрахунків із нерезидентом буде використано гривні, у гр. 23 вказується «1»

10

Графа 24 «Характер угоди»

Заповнюється в разі здійснення грошових розрахунків за товар і здійснення товарообмінних операцій.

У лівій частині графи зазначається код характеру договору (контракту) згідно з Класифікатором характерів угод (наприклад, код 10 – переміщення товарів з розрахунками в національній валюті, код 21 – з розрахунками у вільноконвертованій валюті, код 51 – бартерні операції).

У правій частині графи наводиться літерний код валюти розрахунку відповідно до Класифікації валют

11

Графа 33

«Код товару»

Указується код товару відповідно до класифікаційних груп, визначених УКТЗЕД, що є додатком до Закону від 19.09.13 р. № 584-VІІ «Про митний тариф України». У першій частині графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД; у другій – дев’ятий та десятий знаки коду товару. Якщо декларуються складові об’єкта, щодо якого митним органом оформлено рішення про визначення коду комплектного об’єкта згідно з УКТЗЕД, тоді зазначається код такого комплектного об’єкта. Правильне визначення коду товару має важливе значення, адже окремі товари підлягають оподаткуванню вивізним митом, на деякі встановлено обмеження щодо вивезення або заборона на експорт. Також на окремі групи товарів можуть бути встановле-ні обмеження щодо мінімальної ціни продажу

12

Графа 36 «Преференція»

Заповнюється в разі декларування товарiв, на якi встановлено вивiзне мито, у тому випадку якщо товар звільнено від оподаткування вивізним митом. Код звільнення визначається на підставі Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита. За відсутності відповідних пільг у графі проставляється «000»

13

Графа 39 «Квота»

Заповнюється в разі декларування товарів, на вивезення яких за межі України установлено кількісні обмеження. В інших випадках графа не заповнюється. У графі зазначається залишок товару за встановленою квотою (в одиницях виміру, у яких установлено обсяг квоти) згідно з одержаною експортером ліцензією. Задекларована партія товару не враховується під час визначення залишку товару за квотою

14

Графа 42 «Ціна товару»

З точністю до чотирьох знаків наводиться фактурна вартість товару – у валюті, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, якими визначено вартість товару

15

Графа 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»

Зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, зокрема про такі, як:

– рахунок або інший документ, що визначає вартість товару;

– ЗЕД-договір (контракт) та його основні умови;

– транспортні (перевізні) документи;

– документи, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через МТУ (якщо такі обмеження існують). Наприклад, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, атестат виробництва або свідоцтво виробника про якість для продуктів лову та харчової продукції з них українського походження тощо;

– документи про країну походження товару (сертифікат про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару).

Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з Класифікатором документів, через пробіл – номер документа, дата та (за наявності) кінцевий термін його дії

16

Графа 45 «Коригування»

Заповнюється в разі сплати вивізного мита або застосування заходів забезпечення його сплати відповідно до розділу Х МК. У валюті України зазначається митна вартість товару.

Митна вартість – це вартість товарів, що використовується для митних цілей. Базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 1 ст. 49 МК). Митна вартість зазначається у валюті України. Відповідно до п. 1 ст. 66 МК митною вартістю товарів, що вивозяться за межі МТУ, є ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Якщо після фактичного вивезення товару в митному режимі експорту за межі МТУ відбувається зміна митного режиму, то в подальшому митною вартістю такого товару буде його митна вартість, визначена під час вивезення в режимі експорту

17

Графа 47 «Нарахування платежів»

Заповнюється в разі сплати вивізного мита (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розд. Х МК) та/або сплати плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (далі — митні послуги).

Наводяться відомості про нарахування митних платежів.

У першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу відповідно до Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами. Код вивізного мита 040, код плати за митні послуги 071.

У другій колонці «Основа нарахування» зазначаються:

1. У разі нарахування вивізного мита:

– за адвалорною ставкою (тобто у відсотках до митної вартості) – митна вартість товару, зазначена в гр. 45 МД;

– за специфічною ставкою (тобто мито нараховується на кількість товару у фізичних одиницях виміру) – кількість товару у відповідних одиницях вимірювання та обліку (шт., м3 тощо).

2. У разі нарахування плати за митні послуги – кількість годин роботи посадової особи митного органу, що були витрачені нею на виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом для митного органу.

У третій колонці «Ставка» зазначаються:

– у разі нарахування вивізного мита – установлений законодавством розмір ставки вивізного мита;

– у разі нарахування плати за митні послуги – установлений розмір плати за 1 годину роботи. Розмір плати, установлений постановою КМУ від 18.01.03 р. № 93 (далі — Постанова № 93), визначається у євро (з перерахунком у національну валюту) та на сьогодні становить від 20 до 50 євро за 1 годину роботи в залежності від виду митних послуг.

У четвертій колонці «Сума» зазначається нарахована сума вивізного мита чи плати. Розмір плати за митні послуги залежить від кількості зазначених у колонці «Основа нарахування» годин з урахуванням установленого Постановою № 93 розміру плати за одну годину.

У п’ятій колонці СП («Спосіб платежу») зазначається код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку. Наприклад, код оплати безготівковим розрахунком 01, готівкою 02

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Що слід знати бухгалтеру про митне оформлення експорту