Дооцінка основних засобів: практичні приклади

Результатом переоцінки основних засобів (далі – ОЗ) може бути їх дооцінка або уцінка. Розглянемо на прикладах порядок відображення дооцінок у бухгалтерському обліку підприємства.

Перша дооцінка ОЗ

Приклад 1

Підприємство вперше переоцінило об'єкт ОЗ – будівлю. Її первісна вартість – 50 000 грн., знос – 30 000 грн., залишкова вартість – 20 000 грн. Згідно з експертною оцінкою справедлива вартість будівлі становить 40 000 грн. Отже, треба провести дооцінку будівлі.

Нагадаємо порядок проведення переоцінки, установлений п. 17 П(С)БО 7: первісну вартість і суму зносу об'єкта ОЗ помножуємо на індекс переоцінки. Відповідно отримуємо переоцінену первісну вартість і переоцінену суму зносу.

У свою чергу, індекс переоцінки визначається як частка від ділення справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість .

1. Дізнаємося індекс переоцінки:

40 000 грн. : 20 000 грн. = 2.

2. Розрахуємо вартість, за якою повинна обліковуватися дооцінена будівля:

- переоцінена первісна вартість об'єкта:

50 000 грн. х 2 = 100 000 грн.;

- переоцінена сума зносу:

30 000 грн. х 2 = 60 000 грн.

Покажемо в таблиці бухгалтерський облік операцій із дооцінки ОЗ.

(грн.)

Друга і подальші дооцінки

Приклад 2

Підприємство дооцінює об'єкт ОЗ, який раніше вже дооцінювався. Первісна дооцінена вартість цього об'єкта – 100 000 грн., знос – 80 000 грн., залишкова вартість – 20 000 грн. Згідно з новою експертною оцінкою справедлива вартість об'єкта становить 30 000 грн.

Порядок проведення цієї і подальших дооцінок – такі самі, як і при першій дооцінці. Зробимо необхідні розрахунки:

- індекс переоцінки:

30 000 грн. : 20 000 грн. = 1,5;

- первісна переоцінена вартість об'єкта:

100 000 грн. х 1,5 = 150 000 грн.;

- сума переоціненого зносу:

80 000 грн. х 1,5 = 120 000 грн.

Відобразимо ці операції в бухобліку.

(грн.)

Із перших двох прикладів видно, що бухгал­терський облік першої й усіх подальших дооцінок буде однаковим.

Дооцінка раніше уціненого об'єкта ОЗ

Правила обліку дооцінок раніше уцінених об'єктів регулюються п. 20 П(С)БО 7. А саме – якщо при наступній переоцінці необхідно дооцінити об'єкт (який раніше був уцінений), то в обліку:

- сума дооцінки в межах уцінки – включається до складу доходів звітного періоду;

- сума перевищення дооцінки над попередньою уцінкою – формує інший додатковий капітал.

Покажемо, як працюють ці правила на практиці.

Приклад 3

Підприємство дооцінює об'єкт ОЗ (раніше об'єкт уцінювався). Його первісна уцінена вартість – 6 000 грн., знос – 5 500 грн., залишкова вартість – 500 грн. Справедлива вартість на дату переоцінки становить 2 500 грн. Сума уцінки цього об'єкта, яка в попередніх періодах була включена до складу витрат (субрахунок 975), дорівнює 1 000 грн.

Розрахуємо дооцінену вартість ОЗ:

- індекс переоцінки:

2 500 грн. : 500 грн. = 5;

- переоцінена первісна вартість:

6 000 грн. х 5 = 30 000 грн.;

- переоцінений знос:

5 500 грн. х 5 = 27 500 грн.;

- переоцінена залишкова вартість:

30 000 грн. – 27 500 грн. = 2 500 грн.

Таким чином, сума дооцінки залишкової вартості становить 2 000 грн. (2 500 грн. – 500 грн.), тобто перевищує суму минулих уцінок на 1 000 грн. (2 000 грн. – 1 000 грн.).

Покажемо, як відобразити ці операції в бухгалтерському обліку.

(грн.)

Дооцінка об'єктів із нульовою вартістю

Підприємства можуть зіткнутися з тим, що в результаті переоцінки їм доведеться робити дооцінку (першу або подальшу) повністю зношених ОЗ. Як правильно відобразити результати дооцінки об'єктів із нульовою вартістю?

Відповідь на це запитання знаходимо в п. 17 П(С)БО 7. Якщо залишкова вартість об'єкта ОЗ дорівнює нулю, його переоцінена залишкова вартість визначається як сума двох величин: справедливої вартості цього об'єкта та його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.

Іншими словами, у даному випадку переоцінюється тільки первісна вартість об'єкта. У бухгалтерському обліку робиться запис: Дт 10 – Кт 411 – на суму справедливої вартості об'єкта. Сума нарахованого зносу за такими об'єктами залишається колишньою.