• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Виїзна торгівля: РРО, каса, облік


Акценти цієї статті:

  • чи потрібно встановлювати РРО в пункті виїзної торгівлі;
  • чи застосовують ці пункти розрахункові квитанції;
  • як їм організувати операції з готівковою виручкою;
  • як оформити документально передачу товарів у пункт виїзної торгівлі та їх реалізацію, а також зафіксувати ці операції в обліку.

РРО при виїзній торгівлі

У цілому продаж товарів при виїзній торгівлі підпадає під дію ст. 3 Закону від 06.07.95 р. № 265/ 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Тобто потрібно, щоб готівкові розрахунки проводилися через належним чином зареєстрований і переведений у фіскальний режим РРО.

Хто може проводити розрахунки без застосування РРО та розрахункових книжок?

Саме у сфері виїзної торгівлі левову частину займають продажі, законодавчо звільнені від застосування РРО. Насамперед це види діяльності, перелічені в ст. 9 Закону № 265 (звільнені від застосування як РРО, так і розрахункових книжок), тобто:

  • продаж товарів підприємцями – єдинниками другої і третьої груп (незалежно від виду їх діяльності), у яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. (п. 296.10 Податкового кодексу, далі – ПК; п. 6 ст. 9 Закону № 265);
  • продаж у кіосках, із лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати – якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообороту торговця. Але при цьому в жодному разі не можна торгувати алкоголем і підакцизними непродовольчими товарами (п. 10 ст. 9 Закону № 265);
  • продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів (п. 11 ст. 9 Закону № 265).

Хто може проводити розрахунки без застосування РРО, але з використанням розрахункових книжок?

Перелік окремих форм та умов ведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при яких дозволено проводити розрахункові операції без РРО, але з використанням розрахункових книжок і КОРО, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів, у випадку перевищення якого застосування РРО стає обов'язковим, установлює Кабмін (ст. 10 Закону № 265).

Зараз такий Перелік затверджено постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі – Перелік № 1336). Він містить, зокрема, такі види діяльності:

  • роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшаних банках (при відсутності продажу інших підакцизних товарів), здійснювана підприємцями-єдинниками (п. 1 Переліку № 1336). Докладніше про це читайте «Алкоголь уроздріб: вимоги зобов'язують»;
  • роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку № 1336) та ін.;
  • роздрібна торгівля на ринках і ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Для першого з названих видів діяльності граничний річний обсяг розрахункових операцій не встановлено. А для другого та третього цей показник становить 200 тис. грн. на одного суб'єкта госпдіяльності. Протягом місяця з дати його перевищення доведеться перейти на застосування РРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.01 р. № 121).

Якщо ж виїзна торгівля не підпадає під вищезгадані умови для звільнення – тоді використання РРО не уникнути. Для таких цілей Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (затверджений наказом ДФС від 16.06.16 р. № 535) передбачено цілий ряд модифікацій портативних РРО.

Платіжний термінал

Суб'єкти господарювання, які застосовують РРО при розрахунках за продані товари, зобов'язані встановлювати в торговельному приміщенні платіжний термінал (п. 1 постанови КМУ від 29.09.10 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», далі – Постанова № 878).

Звільнені від цієї вимоги (п. 2 Постанови № 878):

  • підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 м2 (крім АЗС);
  • суб'єкти господарювання, що здійснюють госпдіяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше 25 тис. чол.

Як правило, пункти виїзної торгівлі відповідають цим двом критеріям, тому встановлювати платіжні термінали їм найчастіше не потрібно.

Касові операції

Оприбуткування готівкової виручки

Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією з форм позамагазинного продажу товарів. При цьому приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Товари у виїзній торгівлі продають:

  • через пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
  • засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики і т. д. (п. 3 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом МЗЕЗТоргу від 08.07.96 р. № 369, далі – Правила № 369).

Судячи з усього, деякі пункти виїзної торгівлі можуть відповідати визначенню відокремлених підрозділів у розумінні п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 (далі – Положення № 637). При цьому повинні виконуватися всі вимоги п. 1.2 Положення № 637, тобто пункт виїзної торгівлі повинен бути структурним підрозділом, який наділений частиною майна підприємства та здійснює щодо нього право оперативного використання (або інше речове право). Такими відокремленими підрозділами можна вважати, зокрема, кіоски, ларки, павільйони для сезонного продажу товарів.

Пункти виїзної торгівлі (як відокремлені підрозділи підприємств у розумінні Положення № 637) не ведуть касові книги, оскільки вони, як правило, проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО (або розрахункових квитанцій) і веденням КОРО, але не приймать (не видають) готівку за касовими ордерами (п. 4.2 Положення № 637). Якщо ж пункт виїзної торгівлі належить підприємцю, то про касову книгу і зовсім не йдеться, тому що підприємці взагалі її не ведуть.

Що стосується пунктів реалізації товарів, перелічених у п. 10 і 11 ст. 9 Закону № 265 (тих, які звільнені від застосування як РРО, так і розрахункових квитанцій), то щодо ведення ними касової книги Положення № 637 умовчує. У ЗІР (категорія 109.15) міститься роз'яснення: торговельні об'єкти, які не є відокремленими підрозділами підприємства і не приймають готівку за касовими ордерами, касові книги не ведуть. Таким чином, даним пунктам виїзної торгівлі немає сенсу надавати статус відокремлених підрозділів. Але врахуйте, що обов'язок ведення касової книги покладено на юрособу (п. 4.2 Положення № 637).

Зверніть увагу: згідно з п. 2.6 Положення № 637 усю готівку, що надходить у касу, потрібно своєчасно (у день отримання) і в повній сумі оприбуткувати.

Оприбуткуванням готівки для пунктів виїзної торгівлі буде:

  • якщо пункт (відокремлений підрозділ) застосовує РРО або розрахункові квитанції – облік повної суми фактичного надходження готівки в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (п. 2.6 Положення № 637);
  • якщо пункт (не відокремлений підрозділ) застосовує РРО або розрахункові квитанції – облік повної суми фактичного надходження готівки в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункових квитанцій) і запис у касовій книзі підприємства (п. 2.6 Положення № 637);
  • якщо пункт (не відокремлений підрозділ) звільнений від застосування РРО та оформлення розрахункових квитанцій (п. 10.11 ст. 9 Закону № 265) – запис у касовій книзі підприємства наприкінці дня. Підстава – п. 2.6 Положення № 637: підприємства, яким Закон № 265 надає право вести готівкові розрахунки зі споживачами без використання РРО та РК (і специфіка їх функціонування не дозволяє оформляти за кожною операцією касовий ордер), можуть прибуткувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день. При цьому вони оформляють прибутковий касовий ордер і роблять запис у касовій книзі;
  • якщо пункт належить приватному підприємцю – запис у його книзі обліку доходів (доходів і витрат). Адже п. 1.2 Положення № 637 розуміє під оприбуткуванням готівки, зокрема, її відображення підприємцями в повній сумі фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат.

Ліміт каси пункту виїзної торгівлі

Відразу скажемо: підприємцям із приводу встановлення ліміту каси своєму пункту виїзної торгівлі взагалі не варто морочитися. Адже підприємцям ліміт каси і навіть строки здачі готівкової виручки не встановлюють (п. 2.7 Положення № 37).

А от підприємства повинні встановити своїм пунктам виїзної торгівлі – відокремленим підрозділам ліміт каси, склавши при цьому окремий розрахунок (п. 5.2 Положення № 637). Ліміт установлюють і доводять до відома внутрішніми наказами (розпорядженнями) юрособи.

Здача готівкової виручки

Відокремлені підрозділи (які з метою застосування Положення № 637 віднесені до підприємств у розумінні п. 1.2 Положення № 637) мають право зберігати в неробочий час у своїх касах готівкову виручку в межах, що не перевищують ліміт каси (п. 2.8 Положення № 637).

Впевнені, це повною мірою відноситься і до пунктів виїзної торгівлі (якщо, звичайно, вони є відокремленими підрозділами і їх каса відповідає вимогам п. 4.1 Положення № 637). А понадлімітну готівкову виручку неодмінно потрібно здати в касу юрособи (або в банк для її переказу та зарахування на банківський рахунок юрособи).

Якщо в населеному пункті немає банку, готівкову виручку можна здати оператору поштового зв'язку (або небанківській фінустанові, що має ліцензію на переказ грошей без відкриття рахунка).

Якщо ж пункти виїзної торгівлі не є відокремленими підрозділами, тоді вони повинні здати виручку в день її отримання в касу юрособи (тому що в них немає ліміту залишку каси). А право вибору місця здачі виручки, надаване п. 2.8 Положення № 637 (каса підприємства або банк), на них не поширюється.

Документи та облік

Підприємства оформляють передачу товарів пункту виїзної торгівлі Накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми № М-11, затвердженої наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193 (далі – Наказ № 193). Її виписують у двох примірниках, підписує форму головбух підприємства (або вповноважена на це особа). Зазначимо, що п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, дозволяє складати первинні документи з використанням самостійно виготовлених бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити (наведені в ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (або реквізити типових або спеціалізованих форм).

Товари передають у пункт виїзної торгівлі за продажною вартістю. Наприкінці дня (або з іншою періодичністю, установленою на підприємстві) матеріально відповідальна особа пункту виїзної торгівлі повинна подати до бухгалтерії товарний звіт (докладно про його складання читайте «Організація торгівлі: оформляємо стартові документи»).

Якщо підприємство реалізує товари зі знижкою, то її суму буде доречно відобразити в товарному звіті в додатковій графі «Сума наданої знижки». При цьому вибуття товару відображають за цінами продажу без урахування наданої знижки. У накладній на передачу товарів у пункт виїзної торгівлі всі дані про вартість товарів фіксують: вартість без урахування знижки, зі знижкою та саму суму знижки.

Також, якщо пункт виїзної торгівлі наприкінці робочого дня «згортається» (наприклад, вуличний прилавок, лоток), то матеріально відповідальна особа повинна передати залишки нереалізованих товарів на склад підприємства за накладною.

Облік описаних операцій розглянемо на прикладі.

Приклад
Підприємство роздрібної торгівлі передало зі складу своєму пункту виїзної торгівлі (низькотемпературний лоток-прилавок) для реалізації 100 пачок морозива за продажною вартістю на загальну суму 1 160 грн. (у т. ч. ПДВ – 193,33 грн.). Даний товар числився на субрахунку 281 за первісною вартістю 800 грн. Торговельна націнка – 360 грн. (45 %, включаючи ПДВ). За день пункт виїзної торгівлі реалізував 80 пачок морозива на суму 928 грн. Залишок товару в сумі 232 грн. у кінці дня матеріально відповідальна особа повернула на склад за накладною.

(грн.)


п / п

Зміст операції

Первинний документ

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Передано зі складу товар (морозиво) на реалізацію в пункт виїзної торгівлі

Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми № М-11

282

281

800,00

2

Нараховано торговельну націнку (800 х 45 %)

Розрахунок торговельної націнки

282

285

360,00

3

Реалізовано морозиво, оприбутковано в кінці дня готівкову виручку в касовій книзі підприємства

Товарний звіт, прибутковий касовий ордер

301

702

928,00

4

Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ

Підсумкова податкова накладна

702

641

154,67

5

Повернуто на склад залишок товару за первісною вартістю (20 пач. х 8)

Накладна

281

282

160,00

6

Сторновано торговельну націнку на повернутий товар (160 х 45 %)

Бухгалтерська довідка

282

285

72,00

7

Списано собівартість реалізованого товару (80 пач. х 8)

902

281

640,00

8

Зменшено торговельну націнку на реалізований товар методом «сторно» (640 х 45 %)

282

285

288,00

Висновки

1. Значна частка операцій виїзної торгівлі звільнена від застосування РРО (а деякі – і від оформлення розрахункових квитанцій).

2. Отриману виручку треба оприбуткувати своєчасно, тобто в день її отримання, і в повній сумі.

3. Товари передають для реалізації в пункт виїзної торгівлі, оформивши накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми № М-11.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Виїзна торгівля: РРО, каса, облік