Несвоєчасна сплата податків з вини банку: чи буде штраф у підприємства?

Після рішення Уряду про націоналізацію ПриватБанку Нацбанк визнав фінустанову неплатоспроможною, в зв'язку з чим з 19.12.2016 р. була введена тимчасова адміністрація і тимчасово зупинені платежі. Чи застосовуються штрафні санкції до платників податків у разі несвоєчасної їх сплати?

Згідно із п. 1.24 ст. 1 Закону від 05.04.01 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346) переказ коштів – це рух певної суми коштів із метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому готівкою. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника – із дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника – із дати списання коштів із рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів із рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають фіксувати дату прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 129.6 Податкового кодексу (далі – ПК) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установленого Законом № 2346, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, установлених ПК, а також несе іншу відповідальність, передбачену ПК, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як визначено у п. 129.7 ПК, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів із вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Таким чином, обов’язок платника зі сплати податків слід уважати виконаним із часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Казначейства грошових коштів із рахунка платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету. За наявності у платника доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов’язок зі сплати відповідної суми податкового зобов’язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджету.

Отже, якщо платник податків має належні докази своєчасного перерахування коштів до бюджету (подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування коштів до бюджету), то штрафні санкції та пеня за несвоєчасне перерахування податків і зборів на такого платника не накладаються.

На цю тему також читайте:

«Судова практика щодо несвоєчасної сплати податків із вини банку»
«Як захистити права клієнта банку-банкрута?»
«Податок не перераховано з вини банку: чи потрібно сплатити його заново з іншого поточного рахунка?»