Зберігання товару замість оренди складу: економія без ризику

У чому полягає проблема: підприємець-єдинник має нежитлове приміщення великої площі, яке планує здавати в оренду. При цьому Податковим кодексом (далі – ПК) для єдинників установлено певні обмеження за розміром площі, що здається. Порушиш норми ПК – розпрощаєшся з єдиним податком (далі – ЄП).

Чим допоможе ця стаття: ми підкажемо, як вийти із ситуації без ризику і з певною податковою вигодою як для орендаря, так і для орендодавця.

Досить часто підприємства, які займаються оптовою торгівлею товарами, стикаються з необхідністю зберігати ці товари якийсь час на складі. А так уже склалося в Україні, що багато нежитлових приміщень знаходяться у власності фізичних осіб. І перше, що спадає на думку: треба укласти з фізособою договір оренди приміщення під склад.

Але чи так це просто і чи не буде це дуже «дорого» для підприємства за податками? Може, слід пошукати альтернативу? Таку, щоб також давала витрати підприємству, але дозволила б обійти деякі податкові та інші обмеження, властиві договору оренди нерухомості.

Взаємовідносини сторін за договором оренди регулюються ст. 759–826 Цивільного кодексу (далі – ЦК) та ст. 283–292 Господарського кодексу (далі – ГК). Нагадаємо коротко основні моменти:

• за договором оренди орендодавець передає орендареві майно в тимчасове користування за плату і на певний строк;
• об'єктом оренди може бути нерухомість у вигляді окремої будівлі (приміщення) або її частини;
• договір оренди укладається в письмовій формі, а якщо він укладений на строк три роки і більше, то підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК). Право оренди нерухомого майна на строк три роки і більше підлягає також і держреєстрації (ст. 794 ЦК). Тому на практиці зазвичай договір укладають у письмовій формі на строк до трьох років;
• істотними умовами договору оренди є, зокрема, об'єкт і строк оренди, розмір орендної плати тощо;
• право передати нерухомість в оренду має її власник або особа, якій належать майнові права на таку нерухомість (наприклад, на підставі договору позики, оренди тощо);
• в оренду нерухомість передається орендареві за актом приймання-передачі, а після закінчення (розірвання) договору орендар на підставі такого самого акта повертає нерухомість орендодавцеві;
• після того як договір оренди укладено, приміщення отримано в оренду, орендар самостійно використовує його в своїй госпдіяльності. Зокрема, складує там товар, здійснює передпродажну підготовку товару тощо. Орендодавець ніякої участі в цьому не бере.