Умовний продаж та ПДВ: перше знайомство

Бухгалтерам, які вже давно працюють із ПДВ, добре відомо, що таке «умовний продаж» та які його особливості. А тим, хто вперше зіткнувся з ПДВ, ця стаття стане у пригоді.

ПДВ – це податок, який має певні особливості: реально його сплачує кінцевий споживач, але до бюджету перераховує продавець (хоча цей продавець і є особою, яка сплачує штраф, якщо податок вчасно не перераховано до бюджету).

Фактично кожен платник ПДВ сплачує до бюджету податок, що визначається від суми (бази оподаткування), за якою такий платник продає товари/послуги. Тобто якщо сума без ПДВ становить 100 грн., а ставка ПДВ – 20 %, то платник ПДВ сплачує податок у сумі 20 грн.

«Стривайте, а як же податковий кредит? Хіба ми його не враховуємо?» – запитаєте ви.

Враховуємо. Але ви вже сплатили цей ПДВ під час придбання товарів/послуг, які були використані вами для продажу (уже вашим покупцям) товарів/послуг. Проте суму, яку ви сплатили постачальнику, до бюджету перераховує саме він, а не ви.

Тому ця сума й називається «податковий кредит». Здається, що податковий кредит зменшує податкові зобов’язання, але фактично він лише змінює особу, яка перераховує ПДВ до бюджету (і в разі несвоєчасного перерахування сплачує штраф). І суто психологічно створюється уявлення, що сума податку, яку платник ПДВ перераховує до бюджету, менша ніж її реально сплачено (деяким платникам, дійсно, психологічно легше заплатити ПДВ у складі ціни постачальника, ніж перерахувати до бюджету). Тому деякі посадові особи органів ДФС і називають податковий кредит пільгою (мовляв, він зменшує суму сплати податку до бюджету), але фактично бюджет ніычого не втрачає від наявності податкового кредиту.