Підприємця призвали на військову службу: коли він зобов'язаний розрахувати своїх найманих працівників?

Підприємця, який має найманих працівників, було призвано на військову службу у зв'язку з мобілізацією. Він вирішив тимчасово не займатися бізнесом і фактично розірвав трудові відносини з працівниками. Але виїхав, не встигнувши оформити належним чином розірвання трудових договорів з ними. Виникли питання:

1. Чи загрожує це будь-якими санкціями підприємцеві?

2. Що робити працівникам, які без запису в трудовій книжці про звільнення не можуть працевлаштуватися на нове місце роботи, не можуть отримувати допомогу по безробіттю?

Який є вихід із цієї ситуації?

За загальними правилами трудового законодавства роботодавець зобов'язаний у день розірвання трудового договору з найманим працівником (ст. 47, 116 КЗпП):

• провести з працівником повний розрахунок, тобто виплатити всі суми, що йому належать,
• видати належним чином оформлену трудову книжку, а якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, також видати працівникові й копію наказу про звільнення.

А роботодавець-підприємець, крім того, зобов'язаний зняти з реєстрації трудовий договір з найманим працівником у службі зайнятості.

Але цього року, з урахуванням ситуації, що склалася в країні, трудове законодавство було підкориговано. Зокрема, зміни до КЗпП було внесено Законом від 20.05.14 р. № 1275-VII (далі – Закон № 1275).

Зміни в трудовому законодавстві такі:

По-перше, призов або мобілізація підприємця під час особливого періоду тепер є підставою для розірвання підприємцем трудових договорів із найманими працівниками (за ініціативою роботодавця) згідно з п. 10 ст. 40 КЗпП.

По-друге, окрім податкових пільг, що стосуються сплати ПДФО та ЄСВ, Закон № 1275 надає мобілізованим підприємцям так звані трудові пільги. А саме: свої функції роботодавця стосовно звільнених найманих працівників (повний розрахунок, оформлена трудова книжка, копія наказу про звільнення) мобілізований підприємець зобов'язаний виконати не в день звільнення працівника, а протягом місяця після своєї демобілізації, причому санкції та штрафи йому не загрожують (ч. 3 ст. 47 КЗпП).

Бажання законодавця надати подібні пільги мобілізованим підприємцям є цілком зрозумілим. Проте зазначена норма КЗпП створює серйозні проблеми для найманих працівників підприємця у випадку, якщо розірвання трудового договору не оформлено належним чином. Тобто працівники опиняються в ситуації, коли вони втратили роботу, але при цьому не звільнені.

Нагадаємо, що хоча трудові книжки зберігаються у самих працівників, а не у підприємця (п. 2.21-1 Інструкції, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58), запис про звільнення в трудовій книжці повинен зробити підприємець, а потім уже цей запис завіряється в службі зайнятості.

Ми вже згадали, що в разі розірвання трудового договору між підприємцем і його найманим працівником трудовий договір необхідно зняти з реєстрації в службі зайнятості. Причому для цього до центру зайнятості повинні з'явитися обидві сторони: підприємець-роботодавець і його найманий працівник.

Хто може замінити підприємця-работодавця? Тільки уповноважений представник такого підприємця з нотаріально завіреною довіреністю, що дає право розривати трудові договори з його найманими працівниками та вносити запис про звільнення до їх трудових книжок. Такими є вимоги Порядку, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 08.06.01 р. № 260 (далі – Порядок № 260).

А якщо підприємець перед відходом на військову службу не встиг оформити таку довіреність? Тоді найманим працівникам доведеться чекати повернення роботодавця, не маючи можливості отримувати допомогу по безробіттю або влаштуватися на інше основне місце роботи. І все з ласки законодавця, який не подумав про іншу сторону.

Звісно, найкраще вирішення цієї проблеми – внести зміни до законодавства, щоб у разі мобілізації підприємця в його найманого працівника була можливість зняти з реєстрації трудовий договір без присутності підприємця чи його представника. А поки на практиці є два варіанти:

• або підприємець, який іде на службу, залишає своєму представникові нотаріально засвідчену довіреність, що дозволяє виконувати обов'язки роботодавця. Тоді працівники підприємця будуть звільнені за всіма правилами та зможуть або працевлаштуватися на основне місце роботи, або отримати статус безробітного,
• або найманий працівник тимчасово працевлаштується на роботу за сумісництвом, поки підприємець не повернеться зі служби та трудовий договір не буде знято з реєстрації або бізнес не буде відновлено.