Основні кадрові документи, ведення яких буде корисним для підприємця-роботодавця.

1. Особова картка працівника за типовою формою № П-2, затвердженою наказом Держстату та Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656 (далі – особова картка). У ній відображаються відо­мості:

• про освіту, спеціальність, кваліфікацію і стаж роботи працівника;
• про наявність неповнолітніх дітей;
• близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, дорослі діти);
• надані працівникові відпустки;
• переведення працівника на іншу посаду;
• військовий обов'язок;
• фактичне місці проживання, якщо працівник проживає не за місцем реєстрації;
• дату прийняття на роботу і дату звільнення працівника.

• про освіту, спеціальність, кваліфікацію і стаж роботи працівника;
• про наявність неповнолітніх дітей;
• близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, дорослі діти);
• надані працівникові відпустки;
• переведення працівника на іншу посаду;
• військовий обов'язок;
• фактичне місці проживання, якщо працівник проживає не за місцем реєстрації;
• дату прийняття на роботу і дату звільнення працівника.

Ви не можете пам'ятати всю інформацію про своїх працівників. Навіть якщо їх два–три, а тим більше – коли їх п'ятдесят. З особової картки працівника можна швидко отримати необхідну інформацію і прийняти правильне рішення. Покажемо це на прикладах.

Приклад 1. Відрядження

Підприємець хоче направити у відрядження працівницю, яка має високий професійний рівень. Але він пам'ятає, що ст. 177 КЗпП забороняє направляти у відрядження жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, без їх згоди. З особової картки працівниці він дізнається, що у неї 10-річна дитина.