Як кредиторові розпочати процедуру банкрутства боржника-підприємця

Стаття-навігатор: розказано, як треба діяти на практиці кредиторові, який збирається ініціювати процедуру банкрутства боржника-підприємця.

Загальні положення

Яким законодавчим актом регулюється процедура визнання підприємця банкрутом?

Питання, пов'язані з банкрутством підприємств і підприємців, регулюються Законом від 14.05.92 р. № 2343-XII (далі – Закон № 2343).

Хто і за яких умов може ініціювати банкрутство підприємця?

Щоб ініціювати банкрутство боржника-підприємця, кредитору треба звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство (далі – заява).

Кредитором можуть бути: підприємство, підприємець, орган Державної фіскальної служби (далі – ДФС), який має підтверджені в установленому порядку безперечні грошові вимоги до підприємця в розмірі не менше 300 мінімальних зарплат (далі – МЗП), не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого строку їх погашення (ст. 1, ч. 2 ст. 10, ч. 3 ст. 90 Закону № 2343).

До складу безперечних вимог включаються документально підтверджені зобов'язання боржника, а саме:

• заборгованості за господарськими (цивільно-правовими) договорами, у тому числі договорами зберігання, підряду, наймання (оренди), ренти;
• несплачені податки, збори та інші страхові внески до пенсійного та інших соціальних фондів;
• неповернений банку кредит разом із процентами.

Зверніть увагу: до суми безперечних вимог не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції на день подання господарському суду заяви.

Безперечність вимог повинна бути підтверджена судовим рішенням, що набуло законної чинності, і постановою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якого здійснюється списання коштів з рахунків боржника (ч. 3 ст. 10 Закону № 2343).

А що робити кредиторам, яким підприємець винен суму менше 300 МЗП, якщо вони хочуть збанкрутити боржника?

Об'єднуватися. Декілька «дрібних» кредиторів можуть об'єднатися, щоб загальна сума їх вимог до підприємця-боржника становила не менше 300 МЗП. У такому разі заява повинна бути підписана всіма кредиторами, що об'єднали свої вимоги (ч. 8 ст. 11 Закону № 2343).

Чи може ініціювати справу про банкрутство підприємця його колишня дружина, якщо підприємець не платить аліменти на дитину, пояснюючи це відсутністю коштів?

Ні. Справу про банкрутство не буде порушено за заявою фізичної особи, якщо її вимоги носять особистий характер. Наприклад, про стягнення аліментів, а також про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, тощо. Проте люди, у яких є «особисті грошові рахунки» з підприємцем, – теж його кредитори. І вони можуть заявити свої вимоги до підприємця-боржника в період розгляду господарським судом справи про банкрутство, ініційованої іншими кредиторами (ч. 3 ст. 90 Закону № 2343).

Заява про порушення справи про банкрутство

Заява про порушення справи про банкрутство стосовно підприємця повинна містити такі відомості (ч. 1 ст. 11 Закону № 2343):

• найменування господарського суду, куди подається заява;
• дані підприємця-боржника (П. І. Б., місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• дані кредитора (для підприємця – П. І. Б., місце проживання, ідентифікаційний код і реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юрособи – повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ);
• викладення обставин, що стали підставою для звернення до суду (коли і на підставі чого у боржника виникла заборгованість перед кредитором, які дії були вчинені кредитором для стягнення заборгованості і чому ці дії не привели до погашення заборгованості);
• перелік документів, що додаються до заяви.

Документи, що додаються кредитором до заяви

Загальний перелік документів, що додаються до заяви, установлено ч. 2 ст. 11 Закону № 2343, зокрема це:

1. Документ, що підтверджує сплату судового збору. Це може бути квитанція банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою особою банку і скріплене печаткою банку із зазначенням дати виконання.

При заповненні квитанції на сплату або платіжного доручення у графі «код» платник судового збору зазначає код ЄДРПОУ (якщо кредитор – підприємство) або ідентифікаційний код (якщо кредитор – підприємець). Призначення платежу зазначається таким чином: «Судовий збір за заявою ТОВ «Вектра», господарський суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499891 (код суду, де розглядається справа)».

Реквізити для сплати судового збору можна знайти на офіційному веб-порталі судової влади України (www.court.gov.ua), на веб-сторінці або інформаційному стенді (дошці) господарського суду, до якого буде подано заяву (лист Державної судової адміністрації від 10.11.11 р. № 12-6621/11)

Розмір судового збору зазначений у пп. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI (далі – Закон № 3674) і становить 5 МЗП, тобто в 2014 році це 6 090 грн. (5 х 1 218 грн.). Зверніть увагу: береться розмір МЗП, установлений на 1 січня року, у якому сплачується збір (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674).

2. Довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника кредитора, якщо заява підписана представником. Довіреність, видана підприємством, повинна бути підписана керівником і завірена печаткою цього підприємства. Довіреність, видана підприємцем, повинна бути посвідчена нотаріально (ч. 3, 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК).

3. Докази того, що сума безперечних вимог до підприємця-боржника не менше 300 МЗП. У 2014 році ця величина становить 365 400 грн. (300 х 1 218 грн.).

Документами, що підтверджують суму беззаперечних вимог кредитора, є:

• договір, укладений між кредитором і підприємцем-боржником;
• первинні документи, що підтверджують виконання умов договору кредитором (наприклад, накладні на постачання товару або акти виконаних робіт);
• платіжні документи, що підтверджують перерахування кредитором передоплати підприємцеві-боржникові (наприклад, платіжні доручення, квитанції банку, квитанції прибуткових касових ордерів).

Якщо кредитор – орган ДФС, тоді такими документами можуть бути:

• податкова декларація про майновий стан і доходи, податкова декларація платника єдиного податку, податкова декларація з податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення, якими визначено суму грошового зобов'язання підприємця – боржника за податками;
• звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого ЄСВ або рішення про донарахування територіальним органом ДФС своєчасно не нарахованого підприємцем ЄСВ;

4. Рішення суду, що набуло законної чинності, про стягнення з підприємця-боржника на користь кредитора суми заборгованості, з приводу якої кредитор звертається до суду із цією заявою.

5. Постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення про стягнення з підприємця-боржника заборгованості на користь кредитора.

6. Копія виконавчого документа (наказу або виконавчого листа), виданого судом, про стягнення з підприємця-боржника на користь кредитора заборгованості, через наявність якої кредитор ініціює банкрутство підприємця.

7. Постанова про повернення виконавчого документа через неможливість стягнути заборгованість з підприємця-боржника на користь кредитора.

8. Якщо кредитор – орган ДФС:

• податкова вимога з доказами її вручення підприємцеві-боржникові;
• вимога про погашення боргу (недоїмки) з ЄСВ із доказами його вручення підприємцеві-боржникові.

9. Докази направлення підприємцеві-боржникові копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення (ст. 56 ГПК).

ВИСНОВКИ

1. Банкрутство підприємця може ініціювати його кредитор, у якого є безперечні грошові вимоги до підприємця в розмірі не менше 300 МЗП.

2. Документи, які кредитор подає до господарського суду для порушення справи про банкрутство боржника, треба ретельно підготувати – згідно з переліком, наведеним у консультації.