Найголовніше, що треба знати про зустрічні звіряння

Акценти цієї статті:

• що таке зустрічне звіряння і чим воно відрізняється від перевірки;
• як проводиться та оформляється зустрічне звіряння;
• як платник може використовувати результати зустрічного звіряння.

Почнемо з того, що зустрічне звіряння не є перевіркою (п. 73.5 Податкового кодексу, далі – ПК) і проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1232 (далі – Порядок № 1232), і Методичними рекомендаціями, наведеними в додатку до наказу ДПАУ від 22.04.11 р. № 236 (далі – Методрекомендації № 236). Це означає, що для проведення зустрічного звіряння орган ДФС може не виконувати дії, які є обов'язковими при перевірці (наприклад, видавати наказ про проведення зустрічного звіряння, виписувати відповідне направлення, вручати платникові податків належні документи і сповіщати його про проведення звіряння). Але є певні правила проведення зустрічних звірянь. Про них ми і розповімо в цій консультації.

Що таке зустрічне звіряння і в яких випадках воно проводиться

Зустрічне звіряння проводиться у випадку, якщо в органу ДФС виникають сумніви щодо здійснення платником податків та іншими суб'єктами господарювання (далі – СГ) операцій, їх виду, обсягу та якості, правильності розрахунків, реальності та повноти відображення цих операцій в обліку (п. 2 Порядку № 1232).

Згідно з визначенням, наведеним у п. 73.5 ПК, зустрічне звіряння – це зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів платника податків, що проводиться органами ДФС з метою документального підтвердження його господарських відносин з іншими СГ, а також підтвердження взаємовідносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, які здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

На підставі якої інформації та за який період проводиться зустрічне звіряння

Зустрічне звіряння проводиться органом ДФС на підставі інформації, яка є в органу ДФС та отримана від СГ, якщо такої немає в органу ДФС (п. 4, 6 Порядку № 1232).

Ні п. 73.5 ПК, ні Порядок № 1232 не встановлюють граничний період, за який орган ДФС має право проводити зустрічні звіряння. Чи застосовні у цьому випадку строки давності, передбачені ст. 102 ПК? Ні, не застосовні. Зазначені строки давності стосуються визначення органом ДФС сум грошових зобов'язань платника податків перед бюджетом, а не періоду, за який проводяться зустрічні звіряння.

Але що робити платникові податків, якщо орган ДФС вимагає надати інформацію і документи за період, що перевищує визначені ст. 102 ПК строки давності? Якщо запитувані інформація та документи наявні, то їх потрібно надати. Але може так статися, що платника податків вже перевірили за період, у якому виконувалася операція, необхідність підтвердження якої стала підставою для проведення зустрічного звіряння, і документи, що підтверджують цю операцію, вже знищені після закінчення встановленого строку їх зберігання. Тоді у відповіді органу ДФС треба послатися на наявність акта перевірки за відповідний період і подати документи, що свідчать про знищення необхідних документів.

У якому порядку проводиться зустрічне звіряння

Відповімо на основні запитання про порядок проведення зустрічного звіряння.

Який орган ДФС проводить таке звіряння?

Зустрічне звіряння проводиться тим органом ДФС, у якому перебуває на обліку платник податків (п. 3 Порядку № 1232). Ініціювати зустрічне звіряння може той орган ДФС, у якого виникла у цьому необхідність. Якщо платник податків і його контрагент перебувають на обліку в одному органі ДФС, то саме цей орган проводитиме зустрічне звіряння.

Якщо платник податків і його контрагент перебувають на обліку в різних органах ДФС, тоді орган ДФС за основним місцем обліку платника податків, зацікавлений у зустрічному звірянні (ініціатор), направляє органу ДФС за основним місцем обліку його контрагента (виконавцеві) запит про проведення такого звіряння для підтвердження даних, отриманих від цього платника податків.

Як оформляється запит органу ДФС платникові податків у рамках зустрічного звіряння?

Вимоги до запиту про надання платником податків органу ДФС інформації та її документального підтвердження встановлені п. 73.3 ПК та п. 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1245 (далі – Порядок № 1245). Форму такого запиту наведено в додатку 2 до Методрекомендацій № 236.

Зокрема, такий запит оформляється на бланку органу ДФС, підписується керівником (заступником керівника) і завіряється печаткою. Запит повинен містити:

• посилання на норми закону, згідно з яким орган ДФС має право отримати інформацію, а саме на п. 73.3, 73.5 ПК;
• підстави для направлення запиту, зокрема вказівка про проведення зустрічного звіряння;
• перелік (опис) запрошуваної інформації та документів, що її підтверджують. Право органу ДФС отримувати від платників податків копії документів про фінансово-господарську діяльність визначене пп. 20.1.2 ПК (згідно з нині чинною редакцією).

Яким способом вручається запит платникові податків?

Запит уважається врученим платникові податків, якщо він (п. 13 Порядку № 1245):

1. Направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків:

• підприємця – за його місцем проживання, де він узятий на облік в органі ДФС (п. 45.1 ПК);
• підприємства – за місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) (п. 45.2 ПК).

2. Вручений під підпис посадовим особам платника податків – підприємства або платникові податків – підприємцеві.

3. Направлений в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДФС і отримане сформоване програмним забезпеченням повідомлення про його до­ставку.

У який строк та як слід відповісти на запит органу ДФС?

Платник податків зобов'язаний надати інформацію, про яку йдеться в запиті, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем отримання запиту, якщо інше не передбачено ПК (п. 73.3 ПК). Інші норми ПК не встановлюють конкретних строків надання відповідей на запит органу ДФС, направлений у зв'язку з проведенням зустрічного звіряння.

На практиці, направляючи платникові податків запит, органи ДФС часто обґрунтовують його як нормами ПК, які наділяють їх правом на проведення зустрічного звіряння, так і нормами, що передбачають проведення позапланової перевірки, наприклад пп. 78.1.1 або 78.1.4.

Однією з умов призначення позапланової документальної перевірки за зазначеними підставами є ненадання платником податків протягом 10 робочих днів із дати отримання запиту органу ДФС запрошуваної інформації та її документального підтвердження.

Тому, щоб замість зустрічного звіряння не «отримати» позапланову документальну перевірку, краще своєчасно відповісти на запит. Лист, який відсилається як відповідь на запит, повинен містити (п. 15 Порядку № 1245):

• номер і дату запиту органу ДФС, на який надається відповідь;
• запрошувану органом ДФС інформацію. Якщо до запиту додаються копії підтвердних документів, то вони повинні бути завірені посадовими особами платника податків – підприємства або платником податків –підприємцем.

Зверніть увагу: якщо запит органу ДФС складено з порушенням установлених вимог ПК, платник податків не зобов'язаний відповідати на нього (п. 16 Порядку № 1245). Якщо ви вважаєте, що запит не відповідає вимогам ПК і Порядку № 1245, про це потрібно сповістити орган ДФС у строк, установлений для надання відповіді на запит, зазначивши в листі, у чому саме полягає така невідповідність.

Перш ніж відповідати на запит, рекомендуємо самостійно звіритися з контрагентом. Наприклад, перевірити, чи правильно оформлено документи, що стосуються господарської операції, за якою орган ДФС запрошує документи для звіряння, а також чи збігаються дані податкового обліку та звітності при відображенні цієї операції. І якщо виявлено помилки, то краще їх усунути самостійно, надавши органу ДФС вже достовірну і звірену з контрагентом інформацію.

Як оформляються результати зустрічного звіряння?

Орган ДФС оформляє результати зустрічного звіряння довідкою за формою додатка 5 до Ме-тодрекомендацій № 236. Ця довідка (п. 7 Порядку № 1232):

1. Підписується:

• платником податків (посадовими особами підприємства, підприємцем, уповноваженими особами);
• посадовими особами органу ДФС, що проводили звіряння.

2. Вручається платникові податків під підпис або направляється рекомендованим листом із повідомленням про вручення платникові податків:

• підприємству – за його місцезнаходженням, зазначеним у ЄДР (п. 45.2 ПК);
• підприємцеві – за його місцем проживання, де підприємця узято на облік в органі ДФС (п. 45.1 ПК).

Якщо провести зустрічне звіряння неможливо, орган ДФС складає акт за формою додатка 3 до Методрекомендацій № 236. Неможливість проведення зустрічного звіряння може бути обумовлена зокрема:

• відсутністю платника податків (його посадових осіб) за місцезнаходженням (податковою адресою);
• ненаданням платником податків інформації та документів для проведення звіряння.

Висновки.

1. Зустрічне звіряння, проведене органом ДФС, може принести платникові по­датків:

додатковий клопіт (необхідність надати інформацію та її документальне підтвердження);

вигоду, адже в ході зустрічного звіряння може підтвердитися реальність здійснення господарської операції між платником податків і його контрагентом.

2. Якщо надалі, уже в ході документальної перевірки, орган ДФС вирішить оспорювати реальність тієї ж самої операції, указуючи на її нікчемність або безтоварність, йому доведеться оспорювати достовірність не тільки первинних документів, поданих платником податків, але й довідки, складеної за результатами зустрічного звіряння. Така довідка є офіційним документом, який платник податків зможе використовувати для захисту своїх інтересів як в адміністративному, так і в судовому порядку.