• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Не обов’язок, а право…

Ініціювати електронну перевірку можна, але не завжди


З початку 2014 року підприємці-«спрощенці» можуть замовити нову послугу — електронну податкову перевірку. Штрафи, які нараховуються за результатами електронної перевірки, можуть бути у 5–10 разів меншими, ніж за результатами звичайної перевірки. Та перш аніж скористатися новим сервісом, проаналізуйте, що ви виграєте від цього, а що втрачаєте, тобто коли саме така перевірка може бути для вас вигідною


Валентин Ковальський,
редактор медіапроекту «Аналітика і практика»


Х
то, навіщо та як може замовити перевірку

Електронна перевірка — це право, а не обов’язок платника податку, який застосовує спрощену систему оподаткування. Йдеться про новий вид сервісу, який Міндоходів почав надавати з початку 2014 року (згідно з п. 17 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПК).

Така можливість з’явилась у платників завдяки появі Закону № 5503, відповідно до якого, зокрема, ст. 86 ПК доповнено положенням про електронні перевірки (п. 86.11 НК). Скористатися нею можуть не всі платники, а лише ті, які вважаються платниками з незначним ступенем ризику діяльності (див. далі розділ «Критерії ризику»).

У багатьох навіть самі слова «перевірка» та «податківці» викликають стрес. Виникає питання: навіщо платнику податків самому замовляти перевірку та наражатися на неприємності з податковою? Відповідь дуже проста: завдяки такій перевірці він може перевірити свій податковий облік без ризику застосування штрафів у разі виявлення порушень. У ході такої перевірки перевіряються своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати відповідних податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.

1 из 1


Отже, якщо ви бажаєте замовити електронну перевірку, потрібно за 10 днів до бажаної дати її проведення подати до територіального органу Міндоходів заяву з документами, які пов’язані з обчисленням податків та зборів, в один із таких способів:

  • відправити лист з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
  • подати безпосередньо до територіального органу Міндоходів;
  • відправити в електронному вигляді за умови дотримання вимог Закону № 851 та Закону № 852.
1 из 1

Elektron-perevir-Dodatok-3.xls

Завантажити


Звісно, найзручніший варіант — відправити електронкою, але є ризик, що відправлені таким чином документи можуть потрапити до небажаних користувачів. Тобто варто подбати про захист своїх персональних даних.

Якщо заяву оформлено правильно, рішення про проведення чи непроведення перевірки ви отримаєте протягом 10 календарних днів з дня подання (реєстрації) заяви (п. 3.2 Порядку № 143).

Коли чекати результатів

За результатами електронної перевірки складається лише довідка (у двох примірниках). Вона реєструється у державній податковій службі протягом 3 робочих днів з моменту закінчення перевірки (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 5 робочих днів). Після реєстрації довідка вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п'яти робочих днів з дня вручення.

У разі незгоди з висновками перевірки платник податків може подати свої заперечення (з підписаним примірником довідки). Відповідь чекайте протягом 5 робочих днів.

1 из 1


Іменем… Порядку!

Відповідно до Порядку № 143 крім загальних облікових даних у заяві обов’язково потрібно зазначити:

1) податкові періоди господарської діяльності, які ви плануєте перевірити;

2) систему оподаткування, яку ви застосовуєте;

3) перелік податків, які підлягають перевірці: єдиний податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, ПДФО, інші податки за наявності технічної можливості їх перевірки органом ДПС;

4) чи ведеться бухоблік в електронному вигляді відповідно до Інструкції № 291;

5) чи ведуться в електронному вигляді бухгалтерський облік та первинні документи, які підтверджують правомірність його ведення;

6) чи надаються разом із заявою про проведення перевірки документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, в електронному вигляді та з електронним підписом підзвітних осіб;

7) спосіб надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації);

8) чи не вважається ваша фактична діяльність діяльністю, яка є забороненою для єдинноподатників (передбачена пп. 291.5.1 ПК);

9) для платників єдиного податку:

  • групу платника єдиного податку;
  • середньооблікову кількість працівників;
  • обсяг доходу, отриманого у розрізі податкових періодів, що підлягають електронній перевірці.

Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводились документальні планові чи позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі надання до Міндоходів відповідних декларацій. Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору).

Відповідно до п. 3.3 Порядку № 143 заявнику може бути відмовлено у проведенні електронної перевірки, якщо:

  • заяву подано з порушенням встановленої форми;
  • діяльність платника належить до середнього чи високого ступеня ризику;
  • подані облікові дані не відповідають даним Міндоходів;
  • період, який підлягає перевірці, не відповідає звітному періоду з відповідного податку або вже охоплений плановою/позаплановою перевіркою;
  • бухоблік ведеться з порушенням Інструкції № 291;
  • не надано документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, в електронному вигляді та з електронним підписом підзвітних осіб;
  • за іншими підставами, які технічно не дають змоги провести документальну перевірку електронним способом.
1 из 1


Упевненість від Міндоходів

Зважаючи на актуальність питання електронних перевірок, редакція журналу «Аналітика і практика» звернулася до Міндоходів з відповідним запитом за роз’ясненнями. Як з’ясувалося, введення в Україні системи електронних перевірок базується на передовому досвіді Франції, Португалії, Нідерландів, Хорватії, Польщі та Казахстану.

Наведемо коротку цитату з листа, надісланого нам у відповідь прес-службою Міндоходів:

«Сьогодні пріоритетним напрямком роботи Міністерства доходів і зборів є удосконалення системи адміністрування податків і зборів та запровадження електронних сервісів обслуговування платників податків. У зв’язку з цим запроваджується сервіс «Електронна перевірка», який дозволить на підставі даних бухгалтерського обліку платника податків провести перевірку правильності наданої звітності з урахуванням інформації, що знаходиться у базах даних Міністерства…»

За даними Міндоходів, новий сервіс має вирішити цілу низку завдань, а саме:

  • усуне проблеми дистанційного обслуговування платників податків та вивільнить їх від необхідності особисто відвідувати податкові інспекції;
  • сприятиме економії часу, зменшенню фінансових витрат та поліпшенню якості послуг;
  • надасть упевненість у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій;
  • мінімізує вплив людського фактору.

Електронна перевірка проводиться в автоматичному режимі на підставі наданих платником документів. У 2015 році її зможуть ініціювати суб'єкти господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу; у 2016 — інші платники податків. Таке поетапне впровадження нового сервісу пояснюється технічними складнощами.

1 из 1


Критерії ризиків

Згідно з п. 2.1 Порядку № 143 електронна перевірка проводиться на підставі заяви платника податків з незначним ступенем ризику діяльності. Цей показник залежить від фіскальної важливості та ймовірних втрат бюджету. Критерії визначення ризиків прописані у Методрекомендаціях № 190.

Зокрема, згідно з пп. 4.2.3 Методрекомендацій № 190 платник податків належить до суб’єктів господарювання з незначний ступенем ризику, якщо він відповідає таким шести критеріям:

1) сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 % суми скоригованих валових витрат;

2) несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;

3) адреса суб'єкта господарювання належить до адрес, які при державній реєстрації зазначаються як місцезнаходження багатьма юридичними особами;

4) збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно з сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн грн або більше аніж удвічі та задекларована сума усього податкового кредиту складає 1 млн грн і більше;

5) збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 % суми статутного фонду для новоутвореного платника ПДВ;

6) повторна реєстрація суб'єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу.

Для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, також передбачено критерії визначення незначного ступеня ризику:

  • перевищення суми витрат за звітний період суми продажу на 10 %;
  • значне відхилення сум виторгів господарського об'єкта порівняно з аналогічними господарськими об'єктами (які мають однакові умови отримання доходу);
  • негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду продаж;
  • перевищення розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів;
  • подання звітності про використання РРО з відсутністю виторгів за ними більше ніж за два звітних періоди;
  • проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов'язаних з плановим технічним обслуговуванням.
1 из 1


Штрафи за двома кодексами

Якщо за результатами електронної перевірки встановлено порушення, потрібно уточнити свої податкові зобов’язання. Інакше митарі завітають до вас із позаплановою перевіркою, винесуть відповідне повідомлення-рішення на нарахують штрафи.

Щоб виправити допущені помилки (таке право надано платникам п. 50.1 ПК), потрібно:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від суми недоплати;
  • або відобразити у декларації суму недоплати, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Багато це чи мало? Для порівняння: за результатами звичайної документальної перевірки донарахування податку карається штрафом у розмірі 25 % від суми недоплати або 50% (якщо протягом 1095 днів зафіксовано повторне порушення) (п. 123.1 ПК).

Крім того, за відсутність чи порушення ведення податкового обліку передбачена відповідальність п. 163-1 КпАП. Зокрема, за такі порушення «світить» штраф від 5 до 10 нмдг (85–170 грн), у разі повторення таких діянь протягом року — від 10 до 15 нмдг (170–255 грн).

І головне, що радує, — за результатами електронної перевірки не може бути винесене податкове повідомлення-рішення. Складається лише довідка, на яку можна зреагувати майже так само, як на самостійно виявлену помилку (якщо встановлено заниження податку).

Отже, якщо встигнете вчасно (упродовж 20 днів з моменту отримання довідки) все виправити — заплатите штраф 3–5 % від суми недоплати, а якщо ні — спровокуєте позапланову перевірку та штраф у 5–10 разів більший (п. 50.3 НК).

Обережність не завадить

Як відомо, у кожного пряника є свій батіг. Якщо неправильно відреагувати на результати проведення електронної перевірки чи просто не підготуватися до неї належним чином, можна наразитися на небезпеку.

По-перше, у податкових органів теоретично з’являється додаткове право на проведення позапланової перевірки (якщо не подано уточнюючий розрахунок протягом 20 днів).

По-друге, у спірних ситуаціях можуть бути донараховані податки. Підвищена ймовірність, що платник податку їх заплатить без оскарження. Принаймні, не кожен підприємець погодиться на такий парадокс: спочатку просити податківців провести електронну перевірку, а потім жалітися на них до суду.

Для успішного проведення електронних перевірок потрібно дотримуватися таких умов.

1. Спочатку потрібно переконатись у тому, що податковий облік відповідає вимогам податкового законодавства. Для уникнення штрафів краще звернутися до фахівців у галузі оподаткування. Обережність у цьому разі не завадить.

2. Необхідно мати технічні можливості для переведення своєї первинної документації в електронний формат з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису.

3. Потрібно бути психологічно готовим до можливої сплати донарахованих датківцями податків і зборів.

4. Потрібно вжити заходів щодо збереження конфіденційності інформації, яку ви надаватимете податківцям в електронному вигляді. Хоча за нинішніх умов, коли хакери можуть зламати будь-який сайт, це майже неможливо. А тому блажен, хто вірує…

Таблиця. Чого чекати від запровадження електронних перевірок

Вигоди

Ризики

1. Сприятливі умови для подальшого удосконалення електронного сервісу.

2. Не виноситься податкове повідомлення-рішення.

3. Не застосовуються штрафи.

4. З’являється можливість уточнити свої податкові зобов’язання та перевірити порядок ведення обліку

1. У разі виявлення порушень складається протокол про адміністративне правопорушення.

2. Відсутність технічної можливості для переведення документації в електронний формат.

3. Немає гарантій щодо збереження конфіденційності інформації, наданої в електронному форматі.

4. Можуть бути донараховані податки і збори, а також значні суми штрафів, якщо упродовж 20 днів після отримання довідки не подати уточнюючий розрахунок та не сплатити штраф у розмірі 3 % від суми недоплати



Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 № 5503-VI.

Закон № 851 — Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.

Закон № 852 — Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291.

Порядок № 143 — Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки, затверджений наказом Міндоходів від 03.06.2013 № 143.

Методрекомендації № 190 — Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджені наказом ДПАУ від 01.04.2011 № 190.



Дата п
ідготовки
16.06.2014

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Не обов’язок, а право…