Що слід знати про перевірки: поради юриста

Спецпроект «Перевірки в Україні»

Кожному суб'єкту господарювання (далі – СГ) рано чи пізно доводиться стикатися з перевіркою контролюючими органами. Які дії в цьому випадку слід виконати, що потрібно знати в першу чергу, як зорієнтуватися в різноманітті нормативних документів, що регламентують проведення перевірок, щоб максимально захистити свої права та уникнути можливих неприємностей? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в даній консультації.

Які норми регламентують проведення перевірок

Одним із важливих нормативно-правових актів, який регламентує порядок проведення перевірок, є Закон № 877. Саме цей документ визначає основні принципи державного контролю у сфері господарської діяльності та порядок проведення перевірок (у тому числі їх види, строки та підстави). Ним керується більшість контролюючих органів у своїй «перевірочній» діяльності, адже правила для всіх однакові.

Водночас є й низка винятків. Зокрема, Закон № 877 не поширюється на відносини, що виникають під час вживання заходів (ст. 2):

• контролю органами ДФС;
• валютного контролю;
• державного експортного контролю;
• контролю над дотриманням бюджетного законодавства;
• банківського нагляду;
• держконтролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
• держнагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки;
• державного нагляду (контролю) у галузі цивільної авіації;
• при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя;
• державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);
• державного нагляду та контролю над дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення.

Перелічені органи при здійсненні перевірок керуються не Законом № 877, а іншими спеціальними законодавчими актами, наприклад органи ДФС – нормами ПК (гл. 8). І звичайно, у кожного контролюючого органу є свої підзаконні акти, що регулюють питання проведення перевірок.

Також не варто забувати, що на цілий ряд перевірок законодавством уведено мораторій (докладніше про це читайте «Чи діє сьогодні мораторій на перевірки?»).

Оскільки вимоги Закону № 877 стосуються більшої частини контролюючих органів, далі в статті розглянемо вимоги до проведення перевірок, установлені саме цим документом.

Загальні правила проведення перевірок

Правило 1. Перевірки повинні проводитися тільки в робочий час підприємства, установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Правило 2. Процес перевірки можна зафіксувати за допомогою засобів аудіоі відеотехніки.

Правило 3. Присутність керівника (його заступника) СГ або вповноваженої ним особи при перевірці обов'язкова.

Правило 4. Відносно перевірок діє правило конфлікту інтересів: якщо норми закону або іншого нормативно-правового акта допускають неоднозначне тлумачення прав та обов'язків СГ, то рішення повинне прийматися на користь останнього.

Правило 5. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг СГ можуть бути припинені виключно за рішенням суду.

Види перевірок

Закон № 877 передбачає два види перевірок: планові та позапланові. Розглянемо детальніше вимоги до кожного з них.

Планові перевірки

Основні правила. Наведені в ст. 5 Закону № 877:

• перевірка повинна бути передбачена календарним планом;
• якщо СГ на відповідний плановий період включено до плану перевірок відразу декількох контролюючих органів, то перевірки проводяться комплексно – одночасно всіма цими органами;
• плани перевірок формуються згідно з розробленими контролюючими органами нормативними документами;
• план повинен бути розміщений на офіційному сайті контролюючого органу не пізніше ніж за 10 днів до початку планового періоду.

Строк проведення. Не може перевищувати 15 робочих днів (далі – р. д.), а для СМП – 5 р. д.

Періодичність. Визначається контролюючим органом залежно від ступеня ризику, до якого віднесено СГ. Критерії віднесення до того чи іншого ступеня ризику затверджуються Кабміном (ст. 5 Закону № 877). Існує три ступені ризику: високий, середній, незначний.

Наприклад, критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами ПФУ, затверджено Постановою № 528. Це – своєчасність подання звітності, дотримання інших вимог законодавства в даній сфері та наявність уточнень у поданій інформації.

Позапланові перевірки

Основні правила. Викладені в ст. 6 Закону № 877.

Підстави для проведення. Такими підставами є (ч. 1 ст. 6 Закону № 877):

• подання СГ письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;
• виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданої СГ;
• перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами планових перевірок;
• обґрунтоване звернення фізичних та юридичних осіб про порушення СГ вимог законодавства. У цьому випадку перевірка можлива тільки зі згоди центрального органу виконавчої влади;
• неподання у встановлений строк документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень причин, які перешкоджали поданню таких документів;
• аварія, смерть потерпілого в результаті нещасного випадку або професійного захворювання, пов'язаного з діяльністю СГ.

У ході позапланової перевірки з'ясовуються тільки ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Умови допуску до перевірки

Вирішуючи питання, допустити чи не допустити перевіряючих до здійснення перевірки, ви повинні врахувати декілька важливих моментів.

1. Про майбутню планову перевірку платник повинен бути проінформований письмово не пізніше ніж за 10 днів до початку її проведення. Повідомлення повинне містити:

• дати початку та закінчення перевірки;
• найменування юрособи або П. І. Б. фізособи-підприємця, діяльність якої перевіряється;
• найменування органу, який буде проводити перевірку.

2. До початку перевірки перевіряючі зобов'язані пред'явити СГ направлення на перевірку та службові посвідчення, а також подати копію направлення (ч. 5 ст. 7 Закону № 877). Направлення повинне містити (ч. 3 ст. 7 Закону № 877):

• найменування органу державного нагляду (контролю);
• найменування перевірюваного СГ та/або його відокремленого підрозділу або П. І. Б. фізособи-підприємця;
• місцезнаходження СГ та/або його відокремленого підрозділу, діяльність якого перевіряється;
• номер і дату наказу, згідно з яким здійснюється перевірка;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у перевірці, із зазначенням їх посади та П. І. Б.;
• дати початку та закінчення перевірки;
• тип перевірки (планова чи позапланова);
• вид заходу контролю (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування і т. п.);
• підстави для перевірки;
• предмет перевірки;
• інформацію про виконання попереднього заходу (вид заходу і строк його здійснення).

Направлення повинне бути засвідчене підписом керівника (заступника) і печаткою органу ДФС.

Радимо уважно читати це направлення. Адже якщо в ньому, наприклад, неправильно вказано назву або адресу вашого підприємства, у вас є всі підстави не допускати перевіряючих до перевірки.

3. Перед початком перевірки посадові особи контролюючого органу зобов'язані зробити запис у Журналі реєстрації перевірок СГ, якщо такий є (ч. 12 ст. 4 Закону № 877). Нагадаємо, форма Журналу та порядок його ведення затверджені Наказом № 18.

Урахуйте, що якщо ви допустили перевіряючих до незаконної перевірки, то оскаржити її результати буде проблематично.

Виходячи із судової практики, можна сказати, що суди в таких випадках стають на бік контролюючих органів і зазначають у рішеннях, що коли в ході незаконної перевірки виявлено порушення, допущені СГ, то процедурні порушення з боку контролюючого органу не можуть вплинути на відповідальність за ці порушення.

Судову практику з питання оскарження результатів перевірок у випадку, коли контролюючим органом були допущені процедурні порушення, наведено ДФС у Листі ДФС України від 12.09.14 г. № 4352/7/99-99-10-02-02-17 «Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів». Також зверніть увагу на позицію ВСУ, викладену, наприклад, у постанові від 24.12.10 р. (ЄДРСР, реєстр. № 14222170): платник податків, який уважає, що порядок призначення та підстави для перевірки стосовно нього були порушені, повинен захищати свої права, не допускаючи посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду в суді повинна бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль над дотриманням якого здійснюється контролюючими органами.

Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може порушити питання про необґрунтованість її призначення і проведення, реалізувавши своє право на захист від необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Звичайно, є й позитивні судові рішення з даного питання, коли податкове повідомлення-рішення було скасоване судом через порушення з боку органу ДФС при перевірках.

Наприклад, ухвала ВАСУ від 24.05.16 р. (ЄДРСР, реєст. № 58016333). Орган ДФС провів планову перевірку СГ, у ході якої виявив порушення вимог податкового законодавства. Однак до початку перевірки платнику податків не було вручено ні повідомлення про проведення перевірки, ні наказ про призначення перевірки (а це обов'язкова умова проведення планової документальної перевірки згідно з ПК). Також податковий орган не зміг подати суду затверджений план-графік документальних планових перевірок на період, у який проводилася перевірка.

Прийняті органом ДФС податкові повідомлення-рішення та вимоги про сплату платником податків боргу були скасовані судом. Судові рішення, винесені судами всіх інстанцій, аж до ВАСУ, були обґрунтовані так: порушення порядку проведення перевірки призводить до визнання такої перевірки незаконною, а її результати – до неправомірного прийняття оскаржуваних платником податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та застосування штрафних санкцій.

Оформлення результатів перевірок

За результатами планової та позапланової перевірок, у ході яких виявлено порушення законодавства, складається акт перевірки (ч. 6 ст. 7 Закону № 877). Якщо СГ не згодний із висновками перевірки та фактами, викладеними в акті, він має право підписати його із запереченнями. При цьому неподання заперечень не позбавляє його в подальшому можливості оскаржити рішення про фінансові санкції.

Звичайно, можна взагалі відмовитися від підписання акта, але ми не рекомендуємо цього робити, адже тоді контролюючий орган складе акт про відмову в підписанні, але акт перевірки все одно пустять у хід, незалежно від того, згодні ви з ним чи ні, і вашу думку ніхто не взнає.

Один примірник цього акта повинен бути вручений СГ.

Остаточне рішення щодо перевірки приймає керівник контролюючого органу після вивчення її матеріалів. Якщо він вважатиме аргументи, викладені в запереченнях, достатніми та законними, то може винести рішення про незастосування штрафів.

На підставі акта перевірки складається документ про усунення порушень (припис, розпорядження та ін.) або рішення про застосування фінансових санкцій. Такий документ можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку.

Про порядок оскарження результатів перевірок читайте «Адміністративне оскарження рішень органів ДФС», «Оскарження результатів перевірок у суді».

На порозі перевіряючі: алгоритм дій

Отже, якщо до вас прийшли перевіряючі, ви повинні діяти чітко і злагоджено. Від того, наскільки правильними будуть ваші дії, багато в чому залежить підсумок перевірки. Тому можемо порекомендувати вам такий алгоритм дій при проведенні будь-якої перевірки.

1. З'ясуйте, з якого держоргану перевіряючі та яка мета візиту (планова, позапланова перевірка).

2. Визначтеся, які норми законодавства поширюються на перевірки даного органу, чи діє відносно цих перевірок Закон № 877. Якщо ні, узнайте, які норми діють і що вони пропонують.

3. З'ясуйте, чи підпадає дана перевірка під мораторій.

4. Залежно від того, що пропонує законодавство, вимагайте в перевіряючих необхідні документи (направлення на перевірку, службові посвідчення). Якщо йдеться про планову перевірку, переконайтеся, що вас повідомили про неї не менш ніж за 10 днів до початку перевірки.

5. Вимагайте, щоб перевіряючі зареєструвалися в Журналі перевірок (для тих органів, на кого ця норма поширюється). Якщо правомочність явки перевіряючих викликає у вас сумнів, не зайвим буде зателефонувати до контролюючого органу, що направив їх.

6. Залежно від наявності (відсутності) в перевіряючих необхідних документів, а також підстав для проведення перевірки приймайте рішення щодо допуску (недопуску) перевіряючих. Пам’ятайте: незаконний недопуск до перевірки може загрожувати вам серйозними неприємностями. Тому, прийнявши рішення не допускати перевіряючих на підприємство, будьте впевнені у своїй правоті на сто відсотків.

7. Якщо перевіряючі допущені до перевірки, створіть їм усі необхідні умови для роботи: по можливості виділіть окремий кабінет і призначте відповідального за спілкування з ними, щоб уникнути небажаних для вас контактів «контролерів» з іншими працівниками підприємства.

8. Не забувайте про ваше право фіксувати процес перевірки за допомогою технічних засобів.

9. Не впадайте у відчай, якщо результати перевірки говорять не на вашу користь або вашу думка з будь-яких питань розходиться з думкою перевіряючих. Памятайте, у вас завжди є право їх оскаржити.

Висновки

Є дві категорії перевірок: ті, на які поширюються норми Закону № 877, і всі інші. Для останніх діють свої правила, установлені спеціальним законодавством (наприклад, для перевірок, здійснюваних органами ДФС, – норми ПК).

Перед будь-якою перевіркою перевіряючі повинні пред'явити вам направлення і свої службові посвідчення. Якщо вони цього не зробили, у вас є всі підстави їх не допускати.

Перевірки можуть бути плановими та позаплановими. Для кожного виду перевірок законом передбачено підстави та строки проведення.