Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Роботодавець зобов’язаний виплачувати середній заробіток працівнику, призваному на строкову військову службу


Суть спору

Орган Держпраці провів інспекційне відвідування ТОВ на підставі звернення фізособи. У ході цього відвідування було виявлено допущене ТОВ порушення трудового законодавства: працівнику, який був призваний на строкову військову службу, не виплачувався середній заробіток за час його знаходження на службі, як це передбачено ч. 3 ст. 119 КЗпП. Орган Держпраці видав припис про усунення цього порушення, але ТОВ не виконало його. Тоді на ТОВ був накладений штраф на підставі ст. 265 КЗпП у розмірі 32 000 грн.

ТОВ не погодилося з таким рішенням й оскаржило постанову до адміністративного суду. Свою позицію позивач обґрунтовував насамперед тим, що, на його думку, працівник був призваний на строкову військову службу на загальних підставах і не проходив службу на умовах мобілізації в особливий період. Отже, працівник не має права на збереження середнього заробітку згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Тоді ТОВ подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

Висновки суду

Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги та залишив чинним рішення судів першої та апеляційної інстанцій (Постанова Верховного Суду від 11.03.20 р., ЄДРСР, реєстр. № 88124756).

Коментар

Гарантії для працівників, призваних на військову службу, установлені ст. 119 КЗпП. Так, ч. 3 цієї статті передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу та за призовом під час мобілізації в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізосіб-підприємців, у яких вони працювали на момент призову.

Загальні принципи проходження військової служби в Україні визначені Законами від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232), від 06.12.91 р. № 1932-XII і від 21.10.93 р. № 3543-ХІІ, а також Положенням, затвердженим Указом Президента від 10.12.08 р. № 1153/2008. Цими нормативно-правовими актами встановлено пільги та гарантії працівникам, призваним на військову службу.

Спір між органом Держпраці та роботодавцем (ТОВ) виник через різне трактування норм діючого законодавства про збереження за працівником, призваним на військову службу, середнього заробітку на весь час його служби. Аргументи, які висував позивач у суді, не були прийняті судами всіх інстанцій. А позиція Верховного Суду ґрунтувалася насамперед на такому:

  • листом від 01.10.15 р. № 322/2/8417 Міністерство оборони повідомило, що особливий період в Україні настав із 17 березня 2014 року на підставі Указу Президента від 17.03.14 р. № 303/2014 і триває дотепер, а скасують його окремим Указом Президента «Про демобілізацію» після стабілізації ситуації на сході України;
  • підставою для надання працівнику гарантій, установлених ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 і ч. 3 ст. 119 КЗпП, є повістка військового комісаріату про призов працівника на військову службу, починаючи з березня 2017 року. Винятків для позбавлення працівника, призваного на військову службу за мобілізацією на особливий період, гарантій, установлених ст. 119 КЗпП, законодавством не передбачено;
  • на час розгляду справи Указу про оголошення демобілізації мобілізованих Президентом не видано, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зараз в Україні діє особливий період, тому на працівника поширюються гарантії, надані ч. 2 ст. 39 Закону № 2232 і ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Дану позицію суду роботодавцям слід ураховувати та виконувати вимоги ч. 3 ст. 119 КЗпП про виплату працівнику середнього заробітку за весь час його служби.

Коментарі до матеріалу
Популярне
19.01.2026
Формування фінансового результату: відображення в бухобліку
Після завершення звітного фінансового року в бухгалтерії підбивають остаточні підсумки роботи підприємства за рік – порівнюють доходи звітного періоду та витрати, понесені для їх отримання, і визначають фінансовий результат. Як це зробити, читайте в даній статті. Річна фінансова звітність: інс...
05.01.2026
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум впливають на ключові зарплатні розрахунки. Тому наводимо показники-2026, які бухгалтер, щоб уникнути помилок, повинен мати під рукою протягом усього року. 2026 рік традиційно починається для бухгалтера з перевірки базових соціальних показників. Мінімальна з...
27.03.2026
Відповідальність за порушення у сфері використання РРО
У статті розповімо, які штрафи установлено за порушення у сфері застосування РРО під час воєнного стану та яке «воєнне» звільнення від відповідальності ще діє. У статті розкажемо, які заходи відповідальності передбачено за різні порушення у сфері застосування РРО, здійснення розрахунків ...
Нове
30.03.2026
Як отримати інформацію про обтяження нерухомого та рухомого майна
Із статті ви дізнаєтесь, де та як суб’єкти господарювання можуть отримати інформацію про обтяження нерухомого та рухомого майна. На земельну ділянку орендодавця накладено арешт: що це означає для орендаря? Податкова застава: порядок застосування та підстави для припинення Обтяження майна &nda...
13.03.2026
Чи може ДПС вимагати від платника податків проведення інвентаризації під час перевірки
У статті розповімо про порядок проведення інвентаризації під час перевірки податковим органом. У процесі здійснення податкового контролю виникають запитання щодо того, чи може орган ДПС вимагати проведення інвентаризації під час перевірки та як оформити цю процедуру відповідно до законодавства. У ст...
09.03.2026
Чи можна буде оформлювати акти виконаних робіт після набуття чинності Законом, прийнятим на основі законопроєкту № 14023?
У статті розглянемо, чи потрібно буде суб’єктам господарювання оформлювати акти виконаних робіт/наданих послуг після набуття чинності Законом, прийнятим на основі законопроєкту від 08.09.2025 № 14023. 24.02.2026 Верховна Рада прийняла законопроєкт від 08.09.2025 № 14023 «Про внесення змі...
Кращі матеріали