Підприємство не зобов’язане самостійно шукати працівників з інвалідністю

Топ-добірка судових рішень для захисту від штрафів

Суть спору

Підприємство 28.02.19 р. подало до Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПI (річна), затвердженою наказом Мінпраці та соцполітики від 10.02.07 р. № 42 (далі – Звіт), за 2018 рік. Вивчивши Звіт, Фонд дійшов висновку, що підприємство повинне було працевлаштувати одну особа з інвалідністю, але не зробило цього. За невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) воно повинне було сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню. Оскільки підприємство не сплатило штраф і пеню, Фонд звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Суд першої інстанції відмовив Фонду в задоволенні адміністративного позову. Не погодившись із рішенням суду, Фонд подав апеляційну скаргу.

Висновки суду

Суд апеляційної інстанції залишив скаргу Фонду без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 86102571). Суд дійшов висновку, що підприємство прийняло всі визначені Законом від 21.03.91 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема виділило та створило робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, надало службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, і відзвітувало перед Фондом. Тому на нього не може бути покладена відповідальність.

Коментар

Роботодавці (підприємства та підприємці) повинні щорічно звітувати про виконання нормативу. Звіт подається до Фонду до 1 березня наступного за звітним року. За неподання Звіту до посадових осіб підприємства та роботодавців-підприємців застосовується адміністративна відповідальність, установлена ст. 188¹ КУпАП, – штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн).

Згідно зі ст. 19 Закону № 875 роботодавці, у яких за основним місцем роботи оформлено від 8 до 25 чоловік, повинні прийняти на роботу одну особу з інвалідністю. А якщо в роботодавця трудиться більше 25 чоловік, норматив становить 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Як тільки чисельність основних працівників досягне 8 чоловік, роботодавець зобов’язаний зареєструватися у Фонді. Це потрібно зробити з 1 січня до 1 лютого наступного року. Для того щоб норматив уважався виконаним, особа з інвалідністю повинна бути оформлена за основним місцем роботи, а не за сумісництвом. При цьому не має значення, яка в нього тривалість робочого часу (неповний робочий день, неповний робочий тиждень).

За невиконання нормативу роботодавцеві загрожують адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, передбачені ч. 1 ст. 20 Закону № 875. Штраф розраховується та сплачується роботодавцем самостійно в строк до 15 квітня року, що настає за роком, у якому не виконано норматив. Слід урахувати, що на цей вид штрафу строки давності не поширюються (ст. 20 Закону № 875).

Підприємство не відповідає за невиконання нормативу, якщо воно створило робочі місця для осіб з інвалідністю та своєчасно, достовірно, у повному обсязі проінформувало центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансіях)», затвердженою наказом Мінсоцполітики від 31.05.13 р. № 316, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з незалежних від нього причин: відсутні особи з інвалідністю, така особа відмовилася від працевлаштування на підприємство, центр зайнятості не підшукав підходящу кандидатуру.Таким чином, якщо на підприємстві за основним місцем роботи трудиться 8 і більше чоловік, тоді воно повинне створити робочі місця для осіб з інвалідністю та проінформувати про це центр зайнятості для пошуку підходящої кандидатури.

Постанова
Сьомого апеляційного адміністративного суду
від 04.12.19 р. у справі № 824/636/19-а

Сьомий апеляційний адміністративний суд, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю <...> про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю <...> про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у 2018 році належним чином не виконав вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 35 416,65 грн, за що позивачем нарахована пеня у розмірі 1 088,71 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

<...>

28.02.19 р. відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми № 10-ПІ, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 12 осіб, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 0 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників склав 850,0 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала 70 833,3 тис. грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем не визначена (а.с. 8, 62–63).

Окрім цього, відповідачем на адресу позивача направлено письмові пояснення, в яких зазначено, що згідно з наказом № 12 від 10.09.18 р. у ТОВ <...> створено робоче місце за посадою «менеджер зовнішньоекономічної діяльності по англомовному напрямку» для працевлаштування особи з інвалідністю та про створення вакансії 13.09.18 р. повідомлено Центр зайнятості у встановленому законом порядку. До того ж, ТОВ <...> 29.11.18 р. взяло участь у ярмарку вакансій для роботодавців і осіб з обмеженими можливостями у Чернівецькій міській філії Чернівецького обласного центру зайнятості.

В письмових поясненнях відповідач також вказував, що вжив всіх залежних від нього передбачених чинним законодавством заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю у ТОВ <...>, у зв’язку з чим ним рядок 06 Звіту не заповнено (а.с. 64). <...>

У листі також зазначено, що впродовж 2018 року не було видано жодного направлення для працевлаштування інвалідів на вакантну посаду менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності, у зв’язку з відсутністю претендентів відповідної кваліфікації на обліку в Чернівецькому міському центрі зайнятості (а.с. 12–13). <...>

Згідно з розрахунком адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та пені з 15.04.18 р. за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій ТОВ <...> станом на 07.06.19 р. основний борг склав 35 416,65 грн та пеня у розмірі 1 088,71 грн (а.с. 9).

Оскільки вказана заборгованість відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ <...> виконало обов’язок, визначений законом, про сприяння ефективної реалізації своїх прав особам з інвалідністю. <...>

Відповідно до Закону № 5067-VI та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов’язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.

Отже, із аналізу вказаної норми слідує, що законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов’язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Вказане свідчить, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримав норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

<...>

При цьому Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка, в свою чергу, здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

Згідноз ч. 3 ст. 18¹ Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань

Враховуючи викладене, обов’язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Так, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

<...>

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2019 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

<...>