Податкові перевірки з 23 травня: поради платникам

Суть проблеми: із 23.05.20 р. набув чинності Закон від 16.01.20 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неув’язок у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким запроваджено нововведення щодо податкових перевірок, які варто знати кожному платнику.

Чим допоможе ця стаття: зустріти податківців, беручи до уваги норми Закону № 466, контролювати процес проведення перевірки та правильне оформлення її результатів.

Передусім нагадаємо, що через установлення карантину на території України запроваджено мораторій на проведення органами ДПС документальних та фактичних перевірок. Заборона діє з 18 березня до кінця місяця, в якому завершується карантин (наразі по 30.06.20 р., якщо карантин не продовжать). Утім, мораторій поширюється не на всі види податкових перевірок. Поза бортом залишилися документальні позапланові та фактичні перевірки з деяких питань (п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу, далі – ПК). Про ці перевірки ми писали у «Огляд закону № 591: продовжено мораторій на проведення перевірок і застосування штрафів».

Тож навіть під час карантину податківці мають право проводити деякі перевірки. А з набранням чинності Закону № 466 порядок їх проведення зазнав змін. Розглянемо, на що слід зважити платникам податків напередодні та під час перевірки.

Податківців зобов’язали реєструвати акт про недопуск їх до перевірки

Іноді (навіть через рік або два) платник податків дізнається про те, що він начебто відмовив у проведенні податкової перевірки чи не перебував за своєю адресою. Щоб такі факти, якщо вони дійсно мали місце, були чітко зафіксовані перевіряючими, Законом № 466 внесено зміни до п. 81.2 ПК.

Тепер у разі відмови суб’єкта господарювання (далі – СГ), його уповноважених представників (йдеться і про адвокатів, і про працівників, які мають право представляти СГ) у допуску перевіряючі не лише складають акт, що засвідчує факт відмови, але й реєструють його в податковому органі не пізніше наступного робочого дня.

Наприклад, у допуску до перевірки відмовили в п’ятницю. Тоді в понеділок (якщо святковий день не припадає на вихідний) акт повинен бути зареєстрований податківцями у системі документообігу податкового органу. Поки немає чіткої відповіді, як факт несвоєчасної реєстрації вплине на СГ, але це може бути підставою для додаткових доказів неправомірності проведення невиїзної перевірки замість виїзної. А СГ варто перевіряти реєстр, який міститиме акти відмов. Звичайно, якщо такий реєстр буде створено в електронному кабінеті.

Якщо ж під час організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки перевіряючі встановлять неможливість її проведення, то вони повинні невідкладно скласти та підписати відповідний акт, який не пізніше наступного робочого дня теж реєструється в податковій.

Крім того, податковий орган надсилає акт та матеріали платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПК, тобто або засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом із повідомленням про вручення), або, якщо платник подав заяву про отримання документів через електронний кабінет, через Інтернет. Тому, перш ніж подавати заяву про листування через електронний кабінет, СГ варто добре подумати: довести несвоєчасне отримання листа, надіслане поштою, можна, а от збій у програмі – важко, хоча й можливо.

Запити перевіряючих

До ПК унесено новий пп. 16.1.15, згідно з яким платник податків зобов’язаний забезпечувати надання письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки та їх документального підтвердження.

Ця норма поширюється лише на запити, що здійснюються під час проведення перевірок. Тобто йдеться про надання оригіналів запитуваних документів для перевірки того, чи підтверджено документально окремі господарські операції.

Якщо в запиті просять надати копії документів, СГ слід письмово відповісти, що всі оригінали для перевірки передано, а копії надаються лише в разі вчинення платником порушення (пп. 20.1.14 ПК), чого СГ за собою не визнає.

Якими мають бути пояснення?

Усе залежить від конкретної ситуації.

Наприклад, якщо торік у вересні СГ продав покупцю А овочі дешевше на 25 %, ніж у липні такі самі овочі покупцю С, то перевіряючі просять пояснити, чому так сталося. СГ достатньо пояснити, що це пов’язане з тим, що овочі швидко псуються і вигідніше продати їх дешевше, ніж узагалі залишитися без доходу. Ця операція підтверджується поданими для перевірки первинними документами, наведеними в описі за № 44–68 (або в переліку документів із назвами, номерами та датами).

Тож у разі з’ясування реальності чи необхідності певної господарської операції можна обмежитися загальними поясненнями. Головне – щоб вони були надані та коротко описували суть правочину.

Якщо йдеться про якесь теоретичне питання, наприклад трактування певної норми, тоді СГ варто письмово пояснити (навіть якщо перевіряючі на цьому не наполягають), чому він трактує цю норму так, а не інакше. Якщо СГ посилатиметься ще й на судову практику, це може переконати податківців, що платник має рацію. Трапляється, що СГ вдається довести перевіряючим правоту своїх дій.

Чому важливо надавати такі пояснення?

Це важливо, тому що за новою редакцією п. 86.1 ПК до матеріалів перевірки тепер відносять:

• акт (довідку) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною;
• заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (за їх наявності на час розгляду);
• пояснення та їх документальне підтвердження, надані платником під час проведення перевірки та підписання акта.

Отже, СГ не повинен нехтувати своїми правами та обов’язками, адже в майбутньому ДПС або суд можуть визнати, що ігнорування запитів та запитань податківців свідчать про те, що СГ погодився з фактом порушення.

Пояснення працівників

Закон № 466 наділив податківців правом отримувати пояснення від роботодавців, їхніх працівників та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок.

За можливості надто відвертих працівників рекомендуємо відправити у відпустку на час перевірки. Крім того, варто перевірити, чи належним чином оформлено документи з працівником (найпоширеніша помилка – відсутність підпису чи дати в наказах).

Якщо СГ залучає для виконання робіт підприємців чи фізосіб за цивільно-правовим договором, треба впевнитися, що такі договори не розцінять як трудові та що підприємець не втратив свій статус. У випадку коли справа дійде до суду, негативні свідчення та пояснення непрацівників можуть бути спростовані іншими доказами (договори, акти виконаних робіт, свідчення реальних працівників, що така фізособа у штаті не працювала/не є членом ФГ, тощо).

Довідка перевірки = факт її проведення

Ще одним нововведенням є те, що п. 86.1 ПК уточнено визначення довідки перевірки. Тепер вона є документом, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Тобто довідка визнається носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкову.

На практиці довідки складають надзвичайно рідко. Нагадаємо, вона може бути складена за результатами фактичної, документальної виїзної та невиїзної перевірок. Тому платникам слід наполягати на оформленні результатів таких перевірок саме довідкою, а не актом. Адже тепер довідка має більшу вагу, ніж раніше. Тож якщо в майбутньому податківці стверджуватимуть, що помилилися, то їм буде важче довести свою помилку (якщо вони наполягатимуть, що порушення все-таки було).

Акт перевірки все одно нададуть

Раніше СГ (їх представники) могли відмовитися від отримання акта перевірки. Проте така відмова проблему не розв’язує. Тепер податківці надсилатимуть такий акт засобами електронного зв’язку.

Тому вважаємо, що необхідності відмовлятися від отримання акта на паперовому носії немає. Достатньо вказати в ньому «акт підписано із зауваженнями, які будуть надані у запереченнях».

Заперечення до акта

Заперечення до акта перевірки належать до матеріалів перевірки (п. 86.1 ПК). Тому рекомендуємо надавати їх податківцям. Зазвичай вони містять загальні фрази, як-от: СГ не згоден із висновками податківців тощо. Однак бухгалтер, який витримав перевірку, знає основні моменти ще до складання акта. Тому заперечення треба надати обов’язково. Якщо на їх повноцінну підготовку не вистачає часу, можна написати загальні фрази, а повний текст скарги підготувати у найближчі дні.

Скарги платників

Якщо податківці не врахували пояснення та заперечення СГ на акт перевірки, виноситься податкове повідомлення-рішення (далі – ППР). До того ж щодо кожного податку приймається окреме ППР.

У такому разі СГ вирішує, як вчинити надалі – оскаржувати ППР до ДПС чи одразу йти до суду. Як свідчить практика, ДПС іноді скасовує ППР, тому доцільно спочатку написати скаргу.

Оновлений п. 56.3 ПК дозволяє СГ подати скаргу не протягом 10 робочих днів (далі – р. д.), а протягом 10 р. д. + 6 місяців. Щоправда, тоді слід обґрунтувати, чому скаргу не подано протягом передбачених 10 р. д., та подати клопотання про поновлення строків із поважних причин.

Тут багато чого залежить від бажання податківців розглядати скаргу. ДПС має право відмовити у поновленні пропущеного строку подання скарги (п. 56.7 ПК).

Тому, якщо СГ затягнув із скаргою, потрібно обґрунтувати поважність причин пропуску. Норми ПК не наводять таких причин, але можна використати аналогію закону та послатися на один із підпунктів п. 102.6 ПК, де вказано, коли граничні строки подання певних документів підлягають продовженню за письмовим запитом платника податків. Утім, неможливо однозначно сказати, що пропуск строку оскарження визнають поважним.

Планові перевірки

Раніше, якщо СГ не знаходив себе у плані-графіку станом на 24 грудня, він міг цілий рік не турбуватися щодо планової перевірки. Тепер податківці можуть змінювати план-графік двічі на рік:

• у I кварталі (до 30 березня, перевірка проводиться не раніше 1 липня);
• у II кварталі (до 30 червня, перевірка проводиться не раніше 1 жовтня).

А от у разі зміни найменування СГ, що вже був уключений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок зміни можуть вноситися до 30-го числа місяця, що передує місяцю, в якому буде проведено перевірку. Так, якщо перевірку призначено на серпень, то не пізніше 30 липня.

Висновки

Законом № 466 запроваджено безліч змін, зокрема щодо податкових перевірок. У консультації ми розглянули основні з них. Також зауважимо, що при ДПС уже створено робочі групи, які відшліфовуватимуть та коригуватимуть окремі норми.