Постачальник і покупець домовилися про постачання товару, але договір постачання у формі єдиного підписаного сторонами документа не уклали. Найменування, ціна і кількість поставленого товару були зазначені постачальником у накладній. Покупець розписався в накладній про отримання товару, проте з оплатою не поспішав (посилався на відсутність у нього обов'язку оплатити товар у конкретний термін). У постачальника виникли запитання.
Чи вважається у цьому випадку договір постачання укладеним?
Так, договір постачання між сторонами вважається укладеним.
Адже що таке договір із погляду закону? Це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу, далі – ЦК).
Господарський договір може бути складений як у формі єдиного документа, підписаного сторонами, так і спрощеним способом. Наприклад, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами або шляхом підтвердження, що замовлення прийнято до виконання.
Спрощений механізм допустимий, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми і порядку укладення цього виду договору (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу, далі – ГК; ч. 1 ст. 207 ЦК). До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Будь-який договір уважається укладеним із моменту, коли сторони:
Виходячи з наведених норм ГК та ЦК, можна стверджувати, що договір між постачальником і покупцем був укладений, тому що сторони:
Проте в цій операції є вразливе місце. Уклавши договір постачання спрощеним способом (у вигляді накладної на товар), сторони не узгодили конкретний строк, протягом якого покупець зобов'язаний оплатити товар.
Строк оплати постачальник міг зазначити, наприклад, у листі, факсограмі та дочекатися відповіді від покупця до моменту відвантаження. Це упущення і дає зараз можливість покупцеві на законних підставах не поспішати з оплатою отриманого товару.
Що тепер робити постачальникові?
У цій ситуації взаємовідносини сторін, що стосуються строку оплати поставленого товару, регулюються ч. 2 ст. 530 ЦК. Зокрема, там сказано, що коли строк виконання боржником зобов'язання не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який час.
Отже, постачальник повинен письмово зажадати від покупця оплати поставленого йому товару. Наприклад, можна надіслати лист такого змісту: «Прошу оплатити вартість товару в сумі 45 687 грн., поставленого ТОВ «Юджин» згідно з накладною № 23 від 22.12.17 р. та отриманого ТОВ «Ластівка» 22.12.17 р., перерахувавши зазначену суму за такими реквізитами: п/р № 2645700008765493 у ПАТ «Приватбанк».
Такий лист-вимогу про оплату товару можна:
Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК, боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання в 7-денний строк із дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Якщо покупець не перерахує оплату добровільно, чи може постачальник у цій ситуації стягнути з нього вартість поставленого товару в судовому порядку?
Отримавши від постачальника лист-вимогу про оплату, наприклад, 11.02.18 р., покупець зобов'язаний оплатити отриманий ним товар у 7-денний строк, тобто не пізніше 18.02.18 р. Якщо ж він не заплатить, тоді 19.02.18 р. у постачальника виникає право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з контрагента заборгованості за поставлений товар (ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу). І документом, який підтвердить, що товар був поставлений і прийнятий, буде накладна.
Причому звернутися до господарського суду з позовом постачальник має право протягом строку давності, який становить 3 роки (ст. 256, 257 ЦК).