Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи можна в судовому порядку стягнути заборгованість за товар, поставлений без підписання договору?


Постачальник і покупець домовилися про постачання товару, але договір постачання у формі єдиного підписаного сторонами документа не уклали. Найменування, ціна і кількість поставленого товару були зазначені постачальником у накладній. Покупець розписався в накладній про отримання товару, проте з оплатою не поспішав (посилався на відсутність у нього обов'язку оплатити товар у конкретний термін). У постачальника виникли запитання.


Чи вважається у цьому випадку договір постачання укладеним?

Так, договір постачання між сторонами вважається укладеним.

Адже що таке договір із погляду закону? Це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

Господарський договір може бути складений як у формі єдиного документа, підписаного сторонами, так і спрощеним способом. Наприклад, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами або шляхом підтвердження, що замовлення прийнято до виконання.

Спрощений механізм допустимий, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми і порядку укладення цього виду договору (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу, далі – ГК; ч. 1 ст. 207 ЦК). До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Будь-який договір уважається укладеним із моменту, коли сторони:

  • узгодили всі істотні умови такого договору, а також умови, на яких наполягає кожна сторона (ч. 1 ст. 638 ЦК);
  • вчинили дії, які свідчать про їх бажання виконати домовленість. Тобто відвантажили товар, надали послугу, виконали роботу, перерахували гроші тощо (ч. 1, 2 ст. 640, ч. 1, 2 ст. 642 ЦК).

Виходячи з наведених норм ГК та ЦК, можна стверджувати, що договір між постачальником і покупцем був укладений, тому що сторони:

  • узгодили істотні умови договору постачання (найменування, ціна і кількість товару). Це підтверджується накладною на постачання товару, складеною постачальником і підписаною покупцем без заперечень;
  • своїми діями підтвердили бажання укласти і виконати договір постачання. Продавець поставив товар, а покупець прийняв товар відповідно до найменування, ціни і кількості, що зазначені в накладній.

Проте в цій операції є вразливе місце. Уклавши договір постачання спрощеним способом (у вигляді накладної на товар), сторони не узгодили конкретний строк, протягом якого покупець зобов'язаний оплатити товар.

Строк оплати постачальник міг зазначити, наприклад, у листі, факсограмі та дочекатися відповіді від покупця до моменту відвантаження. Це упущення і дає зараз можливість покупцеві на законних підставах не поспішати з оплатою отриманого товару.

Що тепер робити постачальникові?

У цій ситуації взаємовідносини сторін, що стосуються строку оплати поставленого товару, регулюються ч. 2 ст. 530 ЦК. Зокрема, там сказано, що коли строк виконання боржником зобов'язання не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який час.

Отже, постачальник повинен письмово зажадати від покупця оплати поставленого йому товару. Наприклад, можна надіслати лист такого змісту: «Прошу оплатити вартість товару в сумі 45 687 грн., поставленого ТОВ «Юджин» згідно з накладною № 23 від 22.12.17 р. та отриманого ТОВ «Ластівка» 22.12.17 р., перерахувавши зазначену суму за такими реквізитами: п/р № 2645700008765493 у ПАТ «Приватбанк».

Такий лист-вимогу про оплату товару можна:

  • або вручити покупцеві (на другому примірнику він повинен поставити позначку про отримання);
  • або направити рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК, боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання в 7-денний строк із дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Якщо покупець не перерахує оплату добровільно, чи може постачальник у цій ситуації стягнути з нього вартість поставленого товару в судовому порядку?

Отримавши від постачальника лист-вимогу про оплату, наприклад, 11.02.18 р., покупець зобов'язаний оплатити отриманий ним товар у 7-денний строк, тобто не пізніше 18.02.18 р. Якщо ж він не заплатить, тоді 19.02.18 р. у постачальника виникає право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення з контрагента заборгованості за поставлений товар (ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу). І документом, який підтвердить, що товар був поставлений і прийнятий, буде накладна.

Причому звернутися до господарського суду з позовом постачальник має право протягом строку давності, який становить 3 роки (ст. 256, 257 ЦК).

Коментарі до матеріалу
Популярне
27.06.2025
Тракторист-машиніст в сільському господарстві: як правильно прописати посаду?
У штатному розписі сільськогосподарського підприємства є посада «тракторист-машиніст». Відповідний запис зроблено у трудовій книжці працівника. Чи є правильною ця назва і чи матиме працівник право на пільгову пенсію? А як бути, якщо працівник, у трудовій книжці якого зроблено неточний з...
27.06.2025
Агропідприємство заправляє техніку підрядників: як уникнути акцизних ризиків
В даній консультації розглянемо, якими чином агропідприємтва можуть заправляти техніку підрядників,  щоб такі дії не визнали реалізацією пального. Досить часто для виконання тих або інших сільськогосподарських робіт агропідприємства вимушені залучати до роботи підрядників. Згідно із Цивільним к...
27.05.2025
На підприємстві змінився директор: 7 запитань із практики
У статті розглянуто питання, що виникають у підприємства у разі зміни директора. Запитання стосуються оформлення трудових відносин, реєстрації зміни директора в ЄДР, інформування податкового органу, контрагентів та оформлення електронного підпису. Акценти цієї статті: Чи потрібно реєструвати інфо...
Нове
30.06.2025
Проведення позапланової перевірки у зв’язку з вимогою платника податків про перегляд результатів перевірки
У статті розглянемо, коли орган ДПС зобов’язаний призначити позапланову перевірку на вимогу платника податків. Якщо платник податків не згоден із результатами перевірки через те, що податківці під час перевірки не дослідили всі наявні обставини, він має право подати скаргу про перегляд результ...
25.06.2025
Оплату за внутрішнім договором отримано в інвалюті: яка відповідальність загрожує підприємству?
У статті розглянуто, чи можуть платежі за внутрішнім договором здійснюватися в іноземній валюті та чи є відповідальність за такі розрахунки. Підприємство виконує будівельні роботи за договором підряду. Договір укладено з резидентом України – фізособою, будівельні роботи провадяться на територі...
11.06.2025
Адміністративний арешт майна платника податків: підстави та порядок накладення
У статті розглянемо, в яких випадках органи ДПС можуть накласти адміністративний арешт на платника податків. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим інструментом забезпечення виконання податкових зобов’язань цим платником. Застосувати арешт можна лише за наявності передбаче...
Кращі матеріали