Коли податковий агент повинен утримати і сплатити до бюджету ПДФО при нарахуванні дивідендів

Дивіденди: правила та приклади

Сторони спору

Позивач – підприємство (ТОВ); відповідач – орган ДФС.

Обставини справи

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.15 р. по 30.06.18 р. перевіряючими був складений акт від 06.09.18 р. В акті зазначено, що підприємством порушено:

• пп. 168.1.2, 168.1.5, пп. «а» п. 176.2 Податкового кодексу (далі – ПК) – ПДФО у сумі 39 810,72 грн не був перерахований до бюджету до або під час виплати дивідендів у грудні 2016 року (згідно зі ст. 129 ПК повинна бути нарахована пеня за прострочення у сплаті податку);
• пп. 168.1.2, 168.1.5, пп. «а» п. 176.2, пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПК – не був перерахований до бюджету військовий збір (далі – ВЗ) у сумі 11 943,29 грн до або під час виплати дивідендів у грудні 2016 року (згідно зі ст. 129 ПК має бути нарахована пеня за прострочення у сплаті збору).

На підставі акта перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) від 16.10.18 р. № 1, № 2 та № 3. Підприємство не погодилося із цими ППР і звернулося до суду.

Суд першої інстанції відмовив позивачеві в задоволенні позову. Тоді ТОВ звернулося зі скаргою до апеляційного суду.

Позивач (ТОВ). У грудні 2016 року підприємство нарахувало і сплатило до бюджету ПДФО у сумі 1 604,28 грн та ВЗ у сумі 481,28 грн виходячи з того факту, що 05.12.16 р. була проведена тільки часткова виплата нарахованих дивідендів, а саме в сумі 32 085,56 грн.

На чиєму боці суд

Суд апеляційної інстанції відмовив ТОВ у задоволенні скарги, залишивши в силі рішення першої інстанції (постанова Другого апеляційного суду України від 02.07.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 82932958).

Аргументи суду

1. Згідно з пп. 168.1.1 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, установлену ст. 167 ПК.
2. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платникові податків – тоді податок, який повинен бути утриманий із цього доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, установлені ПК для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПК). Проте в цій справі, незважаючи на факт нарахування 01.12.16 р. дивідендів на суму 828 300 грн, позивач нарахував і сплатив ПДФО і ВЗ частково, виходячи з того, що 05.12.16 р. була проведена тільки часткова виплата дивідендів.
3. Згідно з п. 54.2 ПК сума податку, що підлягає утриманню і сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізособи, уважається узгодженою в момент виникнення податкового зобов'язання. Цей момент визначається календарною датою, установленою розд. IV ПК для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
4. Порушуючи вимоги пп. 168.1.5, 170.5.4, пп. «а» п. 176.2 ПК, позивач не нарахував ПДФО за грудень 2016 року виходячи з фактично нарахованої фізособам суми доходу 796 214,44 грн у вигляді дивідендів.
5. Не має істотного значення для вирішення спору строк виплати дивідендів, оскільки, як уже було зазначено судом, пп. 168.1.5 ПК приписує податковому агенту в разі, коли дохід фізособі нараховано, але не виплачено, перераховувати податок до бюджету у строки, установлені ПК для місячного податкового періоду. Тобто обов'язок з утримання ПДФО законодавець пов'язує з наявністю лише факту нарахування оподатковуваного доходу (у цьому випадку дивідендів), який у позивача мав місце в грудні 2016 року, а не його фактичної виплати.
6. Виходячи з вищенаведених аргументів, ППР від 16.10.18 р. № 1, № 2, № 3 є правомірними.

Висновок

При нарахуванні дивідендів фізособам податковий агент зобов'язаний утримати ПДФО та ВЗ з нарахованої суми і перерахувати до бюджету у строки, установлені ПК. При цьому строк виплати дивідендів не має значення.