Фактична адреса відрізняється від юридичної: якими можуть бути наслідки для підприємства

Запитання – відповіді

Підприємство зареєстроване за однією адресою, а фактично офіс із працівниками розташовується зовсім в іншому районі. Виходить, що адреса підприємства не збігається з фактичним місцем розташування. Чим це може обернутися для підприємства?

Згідно з п. 42.2 Податкового кодексу (далі – ПК) податкова кореспонденція (податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги тощо) прямують платникові податків за його місцезнаходженням, тобто на податкову адресу.

Якщо фактично підприємство знаходиться в іншому місці, воно не зможе своєчасно отримати кореспонденцію від податкової. А отже, не зможе в установлені строки сплатити податки і збори, оскаржити рішення податкової тощо.

Наприклад, у разі несплати грошових зобов’язань у строки, визначені чинним законодавством, у платника виникає податковий борг. І тоді посадові особи ДПС вживуть заходів із примусового стягнення боргу. Серед таких заходів:

• опис майна в податкову заставу;
• стягнення коштів із банківських рахунків боржника;
• направлення звернень про заборону виїзду за кордон тощо.

Крім того, контролюючі органи приходять із перевіркою саме за офіційною адресою підприємства. І якщо перевіряючі прийдуть за адресою, де нікого немає, вони можуть розцінити це як недопуск до проведення перевірки, що чревато значними штрафами.

Наприклад, якщо органи Держпраці не знайшли підприємство за офіційним місцезнаходженням і через це перевірка не відбулася, на підприємство можуть накласти штраф (абзаци сьомий – восьмий ст. 265 КЗпП):

• за недопуск до перевірки, створення перешкод при її проведенні – у розмірі 3 МЗП (мінімальних зарплат) (зараз це 18 000 грн);
• за вищезгадані дії у разі перевірки на предмет виявлення порушень, що стосуються фактичного допуску фізособи до роботи без оформлення з не трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи протягом повного робочого часу, установленого на підприємстві, і виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ – у розмірі 16 МЗП (зараз це 96 000 грн).

Якщо підприємство вирішить перереєструватися за фактичною адресою, що потрібно буде для цього зробити?

Для цього необхідно внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР), звернувшись до державного реєстратора. Держреєстратору треба подати всього 2 документи (ч. 4 ст. 17 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV, далі – Закон № 755):

• заяву за формою 2, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5;
• документ про сплату адмінзбору. Згідно зі ст. 36 Закону № 755 розмір збору становить 0,3 ПМ (прожиткового мінімуму), установленого на 1 січня поточного року (з округленням до найближчих 10 грн). Станом на 01.01.21 р. ПМ дорівнює 2 270 грн. Відповідно, у 2021 році розмір адмінзбору – 680 грн. А якщо документи подаються в електронному вигляді, тоді розмір збору становитиме 75 % адмінзбору за держреєстрацію.

Документи, подані для держреєстрації, будуть розглянуті протягом 24 годин після їх надходження держреєстратору (крім вихідних і святкових днів) (ч. 1 ст. 26 Закону № 755).

Кого слід повідомити про зміну адреси?

За загальним правилом окремо інформувати податкову про зміну адреси не потрібно: адже зміни були внесені до ЄДР, доступ до якого є в органів ДПС. Окремо інформують про зміну адреси податкову тільки юрособи – платники єдиного податку.

Якщо у підприємства є ліцензії, воно зобов’язане інформувати орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених при отриманні ліцензії, у тому числі і про зміну місцезнаходження (ч. 2 ст. 15 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII). За загальним правилом підприємство зобов’язане повідомити орган ліцензування протягом місяця після появи таких змін.

Якщо ліцензіат не повідомить орган ліцензування про зміни в установлений строк, його можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно із ч. 6 ст. 164 КУпАП. Штраф за таке порушення становить від 250 до 500 НМДГ (від 4 250 до 8 500 грн).

І, звичайно, слід повідомити контрагентів та обслуговуючі банки. Переукладати раніше укладені договори не потрібно, а ось письмово проінформувати контрагентів доведеться, щоб уникнути спірних питань і непорозумінь.