Заповнюємо податкову накладну: реквізит «вид цивільно-правового договору»

Чим цінна ця стаття: дає вичерпну відповідь на численні запитання з приводу заповнення в податковій накладній поля «вид цивільно-правового договору» та його реквізитів.

Від чого допоможе захиститися: позбавить платників від сумнівів, взаємних претензій, а головне, – від помилок у заповненні податкових накладних.

Обов’язковість заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної передбачено пп. «и» п. 201.1 Податкового кодексу.

У цьому реквізиті зазначається вид цивільно-пра­вового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом (далі – ЦК). Крім виду цивільно-правового договору за операцією, на яку виписується податкова накладна, тут також зазначається дата складання договору та його номер (п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10, далі – Порядок № 10).

Нагадаємо, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 205, 207 ЦК).

Звертаємо увагу, що підтвердженням того, що правочин вчинено в письмовій формі, може бути документ, який відображає зміст операції та визначає вид договірних зобов’язань. Наприклад, рахунок-фактура не може бути таким підтвердним документом, оскільки в ньому не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, і він носить лише інформаційний характер.

У разі укладання цивільно-правового договору в письмовій формі в податковій накладній зазначається його вид відповідно до розд. III ЦК:

• договір купівлі-продажу;
• договір міни;
• договір про надання послуг;
• договір перевезення тощо.

Наприклад, див. фрагмент 1:

Згідно зі ст. 206 ЦК усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та(або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Якщо правочин учинено усно, про це в полі «Вид цивільного-правового договору» робиться відповідний запис. При цьому платник зазначає вид цивільно-правового договору відповідно до п. 4 Порядку № 10.

У разі наявності документа, що підтверджує вчинення усного правочину (документ, який не є підтвердженням здійснення правочину в письмовій формі) у полі «Вид цивільного-правового договору» через кому після виду договору вказується документ, на підставі якого здійснено операцію (у нашому прикладі це рахунок-фактура), його дата та номер.

Наприклад, див. фрагмент 2:

За відсутності будь-якого документа, що підтверджує вчинення усного правочину:

• у полі «Вид цивільно-правового договору» зазначається «Усний договір купівлі-продажу»;
• полі «від» – дата виконання усної домовле­ності;
• полі «№» – прочерк. Оскільки в Порядку № 10 не визначено, як заповнювати це поле в разі відсутності документа, що підтверджує вчинення усного договору, відсутність чи наявність прочерку в цьому полі не дає підстав уважати таку накладну заповненою із порушеннями (за умови дотримання інших вимог Порядку № 10).