Облік наслідків стихійного лиха

Збитки підприємства: як розрахувати, відобразити в обліку та скоротити

У консультації розповімо, як оформити та відобразити в обліку підприємства наслідки стихійного лиха.

Документальне оформлення

У разі стихійного лиха потрібно обов’язково провести інвентаризацію (на день після закінчення події) в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879).

Результати інвентаризації відображаються в інвентаризаційних описах (актах), у яких фіксуються наявність, стан та оцінка активів (п. 15 розд. ІІ Положення № 879).

Повністю зіпсовані товари виключаються зі складу активів підприємства, а частково зіпсовані — уцінюються. Переліки товарів на уцінку передаються на розгляд і затвердження керівнику підприємства. Після цього складається акт уцінки довільної форми (п. 3.15 Методрекомендацій № 2).

Після закінчення інвентаризації інвентаризаційна комісія оформляє протокол (п. 1 розд. ІV Положення № 879). У ньому також наводяться причини знищення (псування) активів. Протокол затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 розд. ІV Положення № 879).

Первинні документи, які оформляються при списанні, залежать від виду активів (докладніше див. у матеріалі «Крадіжка, псування майна: облік наслідків»).

Бухгалтерський облік

Активами вважаються ресурси, які контролюються підприємством у результаті минулих подій і використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1). Тому, якщо об’єкт основних засобів (далі – ОЗ) або запаси не відповідають названим критеріям, вони підлягають списанню з балансу підприємства.

За фактом списання вартість повністю зіпсованих активів у бухобліку відображається в складі витрат.

Порядок відображення операцій в обліку залежить від виду списаних активів, так:

• залишкова вартість ОЗ, а також витрати на їхнє розбирання, демонтаж і т. д. відображаються на субрахунку 976 «Списання необоротних активів» (Інструкція № 291, п. 29 П(С)БО 16). Вартість матеріалів, отриманих від розбирання та демонтажу ОЗ, обліковується на субрахунку 746 «Інші доходи». Такі запаси прибуткуються за чистою вартістю реалізації або в оцінці їх можливого використання (п. 2.12 Методрекомендацій № 2);
• вартість зіпсованих і тих, що стали непридатними, запасів (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) визнається іншими операційними витратами звітного періоду та відображається на субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 20 П(С)БО 16).

Як урахувати запаси, якщо вони зіпсовані частково?

Згідно з п. 25 П(С)БО 9 запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони виявилися зіпсованими, у результаті чого втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9).

У нашій ситуації при уцінці підприємство порівнює первісну вартість зіпсованих у результаті стихійного лиха товарів, за якою вони були зараховані на баланс при надходженні, і чисту вартість їх реалізації. Якщо первісна вартість перевищує чисту вартість реалізації, підприємство проводить уцінку товарів. Сума уцінки списується до складу інших операційних витрат і відображається за дебетом субрахунка 946 «Втрати від знецінення запасів» з одночасним зменшенням балансової вартості зіпсованих товарів (п. 5.8 Методрекомендацій № 2, п. 27 П(С)БО 9).

Витрати на відновлення частково зіпсованих товарів відображаються на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».

Якщо підприємство отримало суми відшкодування збитків від стихійного лиха (наприклад, суми виплачені страховими компаніями), вони відображаються на субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Податковий облік

Податок на прибуток. Якщо від стихійного лиха постраждали запаси, в обліку з податку на прибуток операції з такими запасами відображаються за правилами бухгалтерського обліку. Коригування фінрезультату нормами ПК не передбачене.

Якщо через стихійне лихо ліквідується об’єкт ОЗ, тоді в підприємств, які коригують фінрезультат до оподаткування, можуть виникнути різниці згідно з п. 138.1 і 138.2 ПК.

ПДВ. При списанні зіпсованих товарів платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобо­в’язання згідно з пп. «г» п. 198.5 ПК виходячи із ціни їх придбання (п. 189.1 ПК). Причому якщо списується продукція власного виробництва, тоді для визначення бази оподаткування з її собівартості потрібно виділити вартість тих товарів (послуг), при придбанні яких відображався податковий кредит (тобто сировини, матеріалів і т. п.). Такі витрати, як зарплата, нарахування на неї, амортизація тощо, до бази обкладення ПДВ не включаються.

Для нарахування податкових зобов’язань оформляється зведена податкова накладна не пізніше останнього дня місяця, у якому списуються товари. Нагадаємо, у графі «Зведена податкова накладна» у цьому випадку слід указати код ознаки «1».

Що стосується товарів, які були частково зіпсовані та уцінені, то нараховувати за ними податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПК підстав немає, оскільки вони продовжують використовуватися в господарській діяльності підприємства. Однак якщо при продажу цих товарів ціна договору буде нижчою від бази оподаткування згідно з п. 188.1 ПК, тоді на цю різницю доведеться нарахувати податкові зобов’язання. Для донарахування податкових зобов’язань до бази оподаткування виписується податкова накладна з типом причини «15», яка може бути як звичайною, так і зведеною (складається не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено реалізацію) (п. 201.4 ПК).

При ліквідації об’єктів ОЗ, потерпілих у результаті стихійного лиха, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються згідно з абзацом другим п. 189.9 ПК за умови, що факт стихійного лиха буде підтверджений документально (сертифікатом Торгово-промислової палати, актом, що засвідчує факт пожежі, і т. п.)

Коли платник ПДВ повинен подати до органу ДФС документ, що підтверджує факт знищення (псування) об’єкта ОЗ у результаті стихійного лиха?

Як зазначає Мінфін в УПК № 673, нормами ПК не визначено порядок подання документів, що підтверджує факт знищення об’єкта ОЗ. Платник ПДВ може подати такі документи до органу ДФС:

• або за власною ініціативою (наприклад, разом із декларацією за період, у якому списувався об’єкт ОЗ);
• або після запиту від органу ДФС.

Розглянемо на числовому прикладі, як відображається списання активів у результаті стихійного лиха.

Приклад

У результаті пожежі в підприємства згоріла будівля складу разом із товаром, який там зберігався. За фактом пожежі був складений акт згідно з вимогами Порядку № 2030. Будівля складу відновленню не підлягає. Дані за складом відповідно до бухгалтерського та податкового обліку такі:

• первісна вартість – 1 500 000 грн.;
• сума нарахованої амортизації – 800 000 грн.;
• залишкова вартість – 700 000 грн.

Витрати на ліквідацію будівлі складу становлять 16 000 грн. (без ПДВ, склад ліквідовано силами працівників підприємства). Вартість матеріалів, отриманих у ході розбирання складу, – 20 000 грн. Вартість придбань товарів, які були знищені, – 75 000 грн.

Облік операцій ведеться так:

(грн.)

Висновки

Стихійне лихо – це форс-мажорна обставина, яка повинна бути підтверджена документально.

Якщо в результаті стихійного лиха постраждали активи підприємства, на день закінчення лиха слід провести їхню інвентаризацію.

При списанні зіпсованих товарів необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. При списанні об’єктів ОЗ податкові зобов’язання не нараховуються.