Списання безнадійної заборгованості: коли коригувати ПДВ

У консультації розглянемо, які ПДВ-наслідки списання безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості, як відобразити таку операцію в декларації з ПДВ (далі – декларація) і як вести бухоблік коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту.

ПК не містить алгоритму дій для коригування ПДВ при списанні безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості. Тільки в ст. 192 ПК перелічено випадки коригування податкових зобов'язань постачальником і податкового кредиту покупцем:

• при зміні суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи подальший за постачанням перегляд цін;
• поверненні товарів/послуг особі, яка їх надала, або поверненні постачальником суми передоплати товарів/послуг;
• виправленні помилок, допущених у податковій накладній (далі – ПН).

Для коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту складається розрахунок коригування (далі – РК).

Як бачимо, перелік випадків оформлення РК ніякого відношення до операцій зі списання безнадійної заборгованості не має. Однак відсутність у ст. 192 ПК підстав для складання РК при списанні безнадійної заборгованості зовсім не означає, що в деяких ситуаціях не треба проводити коригування ПДВ.

Безнадійна заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у тому, що боржник її не погасить, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).