Платника податків не можна притягти до відповідальності, якщо він діяв відповідно до адресованої йому ІПК

Ситуація
У березні 2015 року підприємство звернулося до Головного управління ДФС за наданням індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК) з питань: чи є операція з повернення нерухомості засновнику товариства постачанням товарів для цілей обкладення ПДВ і якщо так, що буде базою для нарахування ПДВ за такою операцією.
ДФС надала підприємству ІПК, де вказала, що операція з повернення нерухомості, яка була внесена до статутного капіталу (далі – СК) юрособи, є об'єктом обкладення ПДВ незалежно від того, включалися підприємством суми ПДВ до складу податкового кредиту при внесенні до СК такої нерухомості чи ні. І нагадала, що база оподаткування операцій із постачання: товарів/послуг – не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг; самостійно виготовлених товарів/послуг – не може бути нижче їх собівартості; необоротних активів – не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходять зі звичайної ціни).
Підприємство порахувало, що надана ІПК не відповідає вимогам діючого податкового законодавства, а саме ст. 52, 53 Податкового кодексу (далі – ПК), тому звернулося до суду із проханням:

• визнати недійсною ІПК;
• зобов'язати Головне управління ДФС, з урахуванням висновків суду за цією справою, надати підприємству нову ІПК.

Окружний та апеляційний суди відмовили підприємству в задоволенні позовних вимог. Підприємство подало касаційну скаргу.

Чому виникає спір

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ІПК як форма оприлюднення офіційного розуміння положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує ніяких юридичних наслідків. Адже за своїм змістом ІПК не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом і не створює та не припиняє права або обов'язки особи. ІПК є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного застосування конкретної норми закону. Ніяких управлінських висновків податкова консультація не може містити, так само як і не зобов'язує платника податків учиняти будь-які дії.

ВСУ не розділив таку позицію судів попередніх інстанцій (постанова ВСУ від 20.02.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 72367032), задовольнив позовні вимоги частково та постановив направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи суду

1. Відповідно до пп. 14.1.172 ПК (що діяв на момент виникнення спірних відносин) податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків або зборів, контроль над справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

2. Згідно з п. 52.1 і 52.2 ПК за зверненнями платників податків контролюючі органи надають безплатно консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому вона надана.

3. Згідно зі ст. 53 ПК не можна притягти до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої податкової консультації, на підставі того, що згодом така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

4. Нормами ПК чітко врегульовано правовий статус ІПК як акта індивідуальної дії.

5. Дослідженню у справах про визнання протиправною і скасування ІПК підлягають: запитання, поставлені платником податків у зверненні; відповіді, викладені в податковій консультації; відповідність наведених у податковій консультації висновків законодавчим нормам або суті конкретного податку або збору.

Письмова консультація обов'язково оприлюднюється в Єдиному реєстрі на офіційному веб-сайті ДФС без зазначення особистих даних: найменування або П. І. Б. платника податків, ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки та адреси. Доступ до бази даних Реєстру та офіційного веб-сайту ДФС – безплатний і вільний.

У публікації «ІНК: складаємо правильний запит – уникаємо фінансових ризиків» ми рекомендували у випадку отримання платником податків ІПК, яка суперечить законодавчим нормам або суті відповідного податку або збору, звертатися до суду (п. 53.2 ПК).

Подавати позов із проханням про скасування ІПК потрібно до окружного адміністративного суду (ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). Причому позов можна подати за місцем знаходження або позивача, або відповідача (ст. 25 КАС).

Такий позов слід подати протягом шести місяців із дня, коли платник податків дізнався про порушення своїх прав (ст. 122 КАС). Відлік цього строку починається із дня отримання ІПК.

У позовній заяві треба вказати, що позивач просить визнати незаконною і скасувати ІПК, яка суперечить нормам закону або суті відповідного податку або збору (ст. 160 КАС).

У випадку скасування судом ІПК орган ДФС, який видав консультацію, повинен протягом 30 днів із дня набуття законної сили рішення суду надати платнику податків нову ІПК з урахуванням висновків суду (п. 53.2 ПК; п. 5.2 Порядку, затвердженого наказом ДФС від 25.04.17 р. № 293 (далі – Порядок № 293).

При поданні позову про скасування ІПК юрособа та фізособа-підприємець повинні сплатити судовий збір у розмірі 1 ПМ (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) (ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір»).

У випадку незгоди з рішенням суду першої інстанції платник податків має право оскаржити його в адміністративному апеляційному суді протягом 30 днів із дня оголошення рішення (ст. 295 КАС).

Висновки

ІПК захищає платника податків від відповідальності (штрафних санкцій), якщо він діє відповідно до висновків, наведених у такій ІПК.

Якщо платник податків не згодний із висновками, викладеними в ІПК, він може оскаржити його протягом 6 місяців у судовому порядку.